На головну Інтерв'ю БРИФІНГ МІСЬКОГО ГОЛОВИ: То громада вирішуватиме, кому віддати кермо...

БРИФІНГ МІСЬКОГО ГОЛОВИ: То громада вирішуватиме, кому віддати кермо міста

Минулого вівторка  міський голова Петро Саганюк звично зустрівся  із журналістами місцевих засобів масової інформації та  відповів на їхні запитання.

 

- реклама -

  Ви так бурхливо відреагували на нараді  на  інсайдерську інформацію одного з інтернет-видань  про те, що  вже активно  почали готувалися до виборчих перегонів?  Бо це  як  мене  без мене одружити.  Таке враження, що  комусь просто вигідно  поширювати такі  чутки.  Хочете  знати  про мої наміри – то, може, мене варто  найперше про це запитати. Скільки  можна  повторювати одне і те ж:  не збираюся балотуватися у мери на наступних чи то чергових, чи позачергових виборах. Нині  у суспільстві запит  на молодих керівників,  я своє зробив, що міг, доведу до пуття те, що обіцяв, а далі хай  приходять молодші, енергійніші, завзятіші. А щодо створення приватних медіа, у чім також звинувачують, посилаючись  на  видання  «Княжий град», то який резон  їх  створювати  міському голові,  який і на вибори не збирається, і  вважає, що у місті достатньо  є ЗМІ.

 

Якщо  самі не балотуватиметеся, то вже, мабуть, готуєте  свого  наступника  на  цій посаді? Міського голову ніхто не призначає, його обирає міська громада, вона  й вирішуватиме, кому віддати це кермо. А вона  бачить і роботу моїх  заступників, і діяльність  своїх активних громадян.  Вважаю, що не можна допустити до влади колишніх «регіоналів», які  тепер до інших партій  примкнули, обирати треба  не за гарними обіцянками і «картинками», а зважаючи на  реальні справи того чи іншого кандидата. Хай іде у колективи, до людей, хай зрозуміє, що  за  дані обіцянки вони згодом можуть спитати.

 

Вже збігає півроку, а  якось не помітно  пожвавлення у реалізації багатьох масштабних проектів, приміром,  обіцяного  ремонту вулиці Устилузької.  Це об’єкт не міського, а  державного підпорядкування. І по ньому нині проводиться тендер. А як  у нас державні структури  поспішають з такими процедурами, можна побачити на прикладі дорожньої розмітки  на  основних дорогах  міста. Про  потребу у її поновленні  ми вже втомилися  говорити, обіцяють з тижня у тиждень, а й досі тендер на закупівлю фарби не проведений. Устилузька і мені болить. І не тільки вона.  Містом нині проїжджає багато великовагових авто, будемо звертатися у «Трансбезпеку», щоб таки встановили стаціонарний пост, який би перевіряв вагу авомобілів  і регулював відповідні обмеження на в’їздах, бо вже помічається колійність і   на новозбудованих дорогах. У місті те, що від нас залежить, робиться. Проводяться заплановані ремонти   у дитсадках № 8 і № 2,  засфальтований провулок Вишневий, вулиці Ломоносова, Тараскіна, на черзі –  Рокицького, Українська, почали ремонт їдальні школи № 5, спортзалу у гімназії. Словом, що  планували,   виконуємо.  Є лишень затримка з ремонтом  історичного музею, кошти на  це виділені, бракує предметного  підходу керівництва до  його проведення.

 

   Працюють  робітники і на проблемних будинках  у центрі міста. П’ятиповерхівку на вулиці Князя Василька, 2, відповідно  до розробленого проекту, укріплює  місцева  фірма «Промжитлобуд».  Є потреба  у виконанні аналогічних  робіт і у сусідньому будинку  на  вулиці   Івана  Франка, проектно-кошторисна документація на це виготовлена,  сподіваюся, що не  черговій сесії міської ради будуть виділені кошти і такі роботи там теж буде виконано.

 

На професійному святі медиків,  на якім  був  і міський голова, презентували нове обладнання. А які ще  гострі потреби, проблеми має ця лікувальна установа? Ну, на  урочистостях, як правило, про таке не говорять, але відомо, що  там треба  ремонтувати гаражі, які протікають, що обійдеться до мільйона гривень. У цій будівлі, зведеній у 70-ті роки минулого століття, «відходить»  від головного корпусу приміщення  неврологічного  відділення. Якась причина цього є, виготовляється проектно-кошторисна документація, щоб її  з’ясувати і виконати відповідні роботи.

 

Раніше після дощів  чистили дороги від піску спеціальною технікою. А тепер її влітку не помітно на міських вулицях, хоч потреба у цім є.  Маємо  бобкат, він справний, але,  на  жаль, на три одиниці техніки  –  бобкат, автовишку і сміттєвоз  – на  КП «Полігон» один працівник.  Кажуть,  роботи у нас нема,  а охочих працювати  теж годі знайти.

Антоніна  МИХАЛЬЧУК.

 

comments powered by HyperComments
- реклама -