У вівторок міський голова Петро Саганюк традиційно зустрівся з журналістами місцевих засобів масової інформації і відповів на їхні запитання.

   У місті у п’ятницю над чим працюватиме голова ОДА Володимир Гунчик? Керівник області, зокрема, перевірить хід ремонту робіт у казармах та інших приміщеннях військової частини, що дислокується у місті. Уже не раз згадували про шефську допомогу підприємств області, зокрема лісівників, у облаштуванні приміщень та  проведенні ремонтних робіт, тому хоче проінспектувати, як виконують обіцянки ті, хто згодилися підсобити армії. Ще Володимир Петрович огляне казарми, подивиться  на умови, в яких будуть жити військовослужбовці 14-ї ОМБр, які восени планують повернутися у розташування бригади. Для їх потреб з міського бюджету виділили півмільйона гривень, два – з обласного, але ці гроші «зависли» на рахунках у Києві і  ще не надійшли у  військову частину. Тут процедура така: спершу пропозиції щодо використання коштів має підготувати Міністерство оборони, тоді Міністерство фінансів приймає відповідну постанову. Це і затягує виконання ремонтних робіт, але, сподіваємося, не надовго.

   Завершилося  півріччя.  З якими показниками?  Добрими,  адже міський бюджет перевиконали на 16 мільйонів гривень, тільки за червень додалося п’ять з половиною мільйонів. Куди і на що їх спрямувати, депутати вирішуватимуть на черговій сесії, яка відбудеться 18 серпня.

   Кілька тижнів залишилося до Дня міста? З широким розмахом святкувати не будемо, бо у країні ще триває війна. Трохи грошей виділимо з міського бюджету, залучимо спонсорів, область, думаю, що підсобить народний депутат, бо ніколи не відмовляє – аби усі гуртом допомогли, бо очікуємо поважних гостей.

   Хто відвідає Володимир у День міста? Приїдуть делегації з Цвіккау, Кентшина, Грубешова та інших європейських міст. Очевидно, ще й свої художні колективи привезуть. Усіх треба зустріти, прийняти, погодувати, поселити у готель, а це також витрати. Може, артистам дамо житло у гуртожитку педколеджу, бо нині він частково вільний.

   У «червоній» школі на вулиці Драгоманова колись планували оселити міську раду? Замовили новий проект щодо реконструкції цього історичного приміщення, яке, на мою думку, ще вистоїть не одне століття, тому його треба зберегти. Може б краще туди переселити художню школу, вільні кімнати можна здавати для громадських організацій, бо для міської ради воно затісне, тут треба більші зали для засідань, і то кілька. А на реконструкцію орієнтовно піде п’ять мільйонів гривень. Варто, щоб і громада висловила свою думку, як його зберегти і відновити, не порушуючи первозданного вигляду.

   Поблизу цієї будівлі  ще кілька у не вельми привабливому вигляді?..  Їх викупила приватна фірма, яка виготовляє проекти і планує нове будівництво. Правда, цих проектів ще не бачив. Взагалі-то, є міркування аби вулицю Драгоманова зробити пішохідною, бо вона розташована у гарному й тихому місці, поряд – парк, який колись мав назву ім. Гагаріна, а спортивний комплекс на рівні обласного.

   Уже  давно ведуться розмови про відкриття реабілітаційного центру для осіб з особливими потребами. Приміщення для нього знайшли, і з фінансуванням проблем не буде, а ось з кадрами сутужно, бо директор центру повинен відповідати певним критеріям, мати відповідну освіту педагога-психолога. Натомість на цю посаду зголошуються вчителі та представники інших спеціальностей, які далекі від цієї роботи.

   У редакцію одного з видань звернулася жителька міста з вулиці Старицького, 3. І до мого заступника вона приходила, бо нарікала на несправну ливневу каналізацію. Уже дав відповідне доручення комунальникам і там все порихтували, й контрольно перевірили, як стікає вода.

   Чи зачепив нас буревій, якій пронісся минулого тижня? У місті зламало сім дерев, найбільше з них – на вулиці Ковельській,  пошкоджено кілька ліній електропередач. Його наслідки, порівняно з іншими містами і районами області, не значні. Та й усі служби були попереджені про стихію, яка насувалась на Волинь. Завдяки оперативному реагуванню комунальників та енергетиків вдалося оперативно ліквідувати наслідки негоди – за це їм дякую.

Тетяна АДАМОВИЧ.

comments powered by HyperComments
- реклама -