У вівторок після оперативної наради міський голова Петро Саганюк звично зустрівся із журналістами місцевих засобів масової інформації та відповів на їхні запитання.
Зима несподівано повернулася. Насипала снігу, вдарила морозами. І, очевидно, принесла додаткові фінансові витрати? Так, і на опаленні, як зазвичай весною, не зекономиш, і сніг треба прибирати. Але за «червону лінію» таких витрат місто не перейшло, поки що коштів, що закладали на них, вистачає. Адже перша половина зими не була суворою, дозволяла економити. Опалювальний сезон за графіком має тривати до 15 квітня, навряд чи цього року вдасться його раніше завершити, зважаючи на температуру за вікном.
Уряд прийняв постанову, якою передбачено монетизацію пільг на проїзд у громадському транспорті, але з таким посиланням, що її реалізація у руках місцевих органів влади? Наші владні верхи так люблять – постановити, не вивчивши реальної ситуації. От і тут виникає певна юридична колізія, бо необхідних правок до законів, які передбачають надання пільг, не внесли. А право на пільги у нас мають до 50 різних категорій громадян. Цією урядовою постановою передбачено відшкодування 30 поїздок у місяць. Вже підрахували: міському бюджету з врахуванням нових тарифів це обійдеться у 960 тисяч гривень.
Прем’єр-міністр, коментуючи цю постанову, заявив про необхідність верифікації, тобто перевірки достовірності списку пільговиків. Скільки їх у нас у такому списку? У місті налічується вісім тисяч 200 громадян таких категорій, це майже кожен п’ятий, а відніміть ще до десяти тисяч дітей міського населення, то ще більша насиченість буде. Правда, маємо зважити при цьому і на володимирську специфіку – у нас військове з’єднання, багато учасників АТО.
Як вважаєте, потрібна монетизація не тільки транспортних пільг? Думаю, згодом вона пошириться і на інші послуги. Тут нічого особливо і вигадувати не треба, варто вивчити досвід європейських країн і взяти з нього найбільш підходящий варіант. Ми ж маємо вже проблеми з пільгами на послуги зв’язку: не маємо права платити кошти «Укртелекому» без договорів, а держава вимагає. Теж незрозуміло, чому в цій ситуації вона фактично захищає приватну фірму, а не органи самоврядування.
Редакція нашої газети отримала листа від вже добре знайомого містянам Карла Ернеста з міста-побратима Цвіккау, де він пише, що з нетерпінням очікує на запрошення на міський фестиваль, збирає хор, і органіст приїде, який міг би дати концерт і у Володимирі, і в музеї Стравинського. Ми вже опрацювали заходи з підготовки до відзначення 1030-річчя міста. Делегацію з цього німецького міста, з яким у нас налагодилися добрі дружні зв’язки, звичайно ж запросимо. Думаю, вже у квітні розсилатимемо такі запрошення.
А що робити у нас органісту? Щодо органу, то він був колись у місті і добре було б його повернути. Але це ж знову чималі витрати. Он священники прийшли, просять до травневого візиту патріарха благоустроїти територію біля собору Різдва Христового, яка потягне на три мільйони гривень, ТМО хоче, щоб їм збільшили фінансування ще на два мільйони, приходила делегація з вулиці Наталії Ужвій, де і освітлення треба, і дорогу. За квартал очікуємо перевиконання бюджету до п’яти мільйонів гривень, а заявок вже надійшло на вдвічі більшу суму.
Почастішали водопровідні пориви, що створює незручності для жителів міста. Я вже немолодий чоловік, а деякі наші міські мережі і за мене старші. Вічного ж нічого буває, от і вони виходять з ладу через свою зношеність. Богу дякувати, що зима минає без особливих проблем на мережах, бо такі побоювання у морози особливо тривожать. Треба закладати кошти і потроху, хоч по півкілометра у рік, оновлювати мережі. Сучасні пластикові труби ніби довговічніші, ніж металеві. Але й на нових ділянках пориви трапляються.
Антоніна МИХАЛЬЧУК.
