На головну Досліджуємо проблему Чому лисіють сосни?

Чому лисіють сосни?

   Рідко хто, відпочиваючи на озері Лісному, не зауважив, що у навколишньому лісі зустрічаються сосни із зовсім голими верхівками. Чому облетіла хвоя, яку ми звикли вважати вічно зеленою, а дерева облисіли, наче обпалені невидимим вогнем?За свідченнями фахівців, є підстави припускати, що за 50 років через цю біологічну пожежу у Європі можуть зовсім зникнути соснові ліси.

   Про серйозну небезпеку, що загрожує нашим лісам, розповіли самі їх господарі, з якими вирушаємо у рейд приміськими угіддями.

- реклама -

Мізерний жучок 40-річні дерева «спалює»

На виїзді з міста, відразу за Сьомим Тупиком, починається 127-гектарна територія ландшафтного заказника місцевого значення «Мочиська». За словами провідного інженера державного лісомисливського підприємства Миколи Іваницького, він цінний унікальними сосново-березовими, кленовими та акацієвими насадженнями і входить до зеленої зони міста, «Мочиська» називають його легенями. Тут і озеро Лісне, де масово відпочивають володимир-волинці, є рекреаційний пункт відпочинку держлісмисгоспу, приватні місця для відпочинку.

Інженер з охорони й захисту лісу Тарас Стеренчук ще з дороги показує сосняк із коричневими верхівками, це хворий ліс, вражений верхівковим короїдом:

– Раніше цей шкідник не завдавав такої глобальної шкоди, – пояснює Тарас. Та через зміни клімату, тепліші зими і сухіше останніми роками літо виникли дуже сприятливі умови для його розмноження, відбулася мутація шкідника. Цей коричневий жучок розміром усього три- п’ять міліметрів (на знімку він на Тарасовій долоні) найбільш активний від квітня до жовтня. Буває, коли весна рання, він починає живитися деревиною у лютому-березні. А торік незвично теплим видався грудень, то навіть тоді були зафіксовані останні спалахи активності короїда. Протягом року з’являється одна-дві нових популяцій жуків. Шлюбний період льоту припадає на квітень, на початку травня ці комахи, які люблять тепло й тому обирають освітлені місця, заселяється у верхню частину крони сосни. Найсприятливіша температура для їх розмноження – плюс 18 і вище градусів. Наприкінці травня у тоненькі гілки сосни самка відкладає яйця, з яких вилуплюються личинки, що живляться лубовою частиною соснової деревини. Потім личинка перетворюється у лялечку, з якої виходить доросла особина. Комаха «відпрацьовує» деревину під корою і, через закупорку потоків вологи, дерево починає всихати.

Тарас, наче обложку книжки, без особливих зусиль, відгортає кору хворої сосни (знімок). Її внутрішній бік поточений лабіринтами канавок – це маточні та личинкові ходи, видно і шлюбні камери шкідників.

   У період льоту, а ці жуки вилітають на пошук нових дерев у липні, вони поширюються на три – п’ять кілометрів. Якщо у 2015 році тут про них і не чули, визнають володимирські лісівники, на 1 січня 2017 року у нашому лісгоспі верхівковим короїдом було вражено 181 гектар лісових насаджень, а на початок 2018-го вже 3036 гектарів! Щоправда, це не означає суцільного зараження, інфікованими можуть бути біогрупи по 10 чи більше дерев.

Як виявити ушкоджене дерево? Спочатку його хвоя стає світлосалатовою, потім рудою, коричневою, згодом починає масово відпадати, дерево стає лисим. Хвоя і кора починають опадати від вершини дерева, але у період живлення жуків облітають і тонкі гілки. Результатів такого гілкопаду предостатньо по лівий бік від устилузької траси, на ділянці, що поряд із Федорівським кладовищем.

Верхівкові короїди небезпечні й тим, що переносять на своїх лапках спори грибкових хвороб деревини, так званої синяви й інфікують нею дерево. Вражена синявою деревина втрачає якість і не має промислової цінності.

Після того, як у дереві паразитував верхівковий короїд, туди ж заселяються й інші шкідники – вусачі, златки, шестизубчаті короїди, розповідає Тарас Стеренчук. Хіба ж здатне таке дерево на фотосинтез, хіба воно може очистити повітря? Кілька ділянок лісу біля Федорівського цвинтаря вже мертві. Є такі ж знищені біогрупи сосни і за озером Лісним, їх верхівки голі-голісінькі стирчать над листяним лісом. За кількадесят метрів – сосни темнозелені, але не факт, що там ще не сидить короїд. Поки що він селиться у деревах віком від 40 років, та лісівники хвилюються, чи не візьметься і за молодші насадження.

Вчасній допомозі соснам заважає людський формалізм

Як же боротися з такою загрозою? Хімічні засоби у цьому випадку не ефективні, бо цей жук живе, їсть і розмножується під корою, то ж, покропивши отрутохімікатами, йому зовсім не зашкодиш. Навпаки, можуть загинути інші корисні комахи, птахи, навіть люди, які збирають у лісі гриби-ягоди. Існують біологічні засоби – приваблення птахів із родини дятлових,  або корисних комах, які поїдали б короїда.

До речі, за словами Миколи Іваницького, нещодавно у Харкові відкрилася лабораторія, де виводимуть жуків-ентомофагів, що живитимуться короїдами. Але наразі науковці Європи (а волинські лісівники побували на міжнародних зустрічах з цього приводу у Польщі та Білорусі) й України схиляються до думки, що найефективнішими у боротьбі з верхівковим короїдом є вчасні вибіркові та суцільні санітарні рубки. При цьому знімають хворі дерева, а порубкові рештки, особливо, верхівку, подрібнюють і спалюють. Зазвичай це роблять взимку, бо літо – час пожежонебезпечний.

Зими лісівники чекають і з надією на ще одного союзника у боротьбі з прикрим і небезпечним шкідником – на мороз. Адже ця комаха не витримує екстримальних заморозків, а температура нижча від мінус 25 градусів протягом двох тижнів і більше для неї критична.

За вісім місяців року працівники підприємства на 140-а гектарах провели санітарні і на 70  – суцільні рубки. Одержану деревину, через низькосортність, частково використовують як дрова для населення, інколи її бере «Кроноспан». А на площах суцільних рубок стовідсотково насаджується молодий ліс.

Однак, розповідає провідний інженер ДЛМГ, аби одержати дозвіл на ліквідацію вражених дерев, треба узгодити це із рядом інстанцій – від лісопатологів, чиє підприємство знаходиться аж у Херсоні, до екологів, місцевих сільрад – їхнім представникам треба показати ділянку, довести, що вона справді вражена шкідником, якого інакше не знищиш. Особливо це проблемно, коли йдеться про об’єкти природно-заповідного фонду, як, наприклад, заказник «Мочиська». Тут новими санітарними правилами України (редакції 2016 року) проведення санітарних рубок обмежено, а суцільні заборонені взагалі.

Через це втрачається дорогоцінний час, пояснює Микола Іваницький і додає: «Це дуже прикро, бо ліс – живий організм. Як і хвора людина, він потребує допомоги якомога швидше і не повинен страждати через людський формалізм. Природа не може чекати».

Ірина НАДЮКОВА.

comments powered by HyperComments
- реклама -