На головну Досліджуємо проблему Чи готові фермери до змін клімату – говорили за “круглим столом”

Чи готові фермери до змін клімату – говорили за “круглим столом”

З ініціативи громадської організації «Екологічний рух «Твоя земля», за підтримки ГО Української молодіжної кліматичної асоціації (УМКА) та представництва фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні в Луцьку відбувся «круглий стіл» «Клімат змінюється – успішний фермер адаптується».
На перше у цім році засіданні так званої неформальної робочої групи зібралися науковці й експерти, котрі аналізували, як впливають зміни клімату на сільське господарство, які заходи впроваджувати з метою пом’якшення небезпечних процесів та явищ, що відбуваються у природі, а також шукали відповіді на інші актуальні питання.
Голова ГО «Екологічний рух «Твоя земля» Олександра Тимошенко, спираючись на висновки зарубіжних експертів, зазначила, що зміна клімату в 21 столітті є одним із найбільших викликів у світі. Для клімату не існує кордонів, тому і наслідки таких змін спостерігаємо на Волині. Найбільш вразливими секторами економіки до нових умов діяльності є сільське та лісове господарство. Тривалі посушливі періоди, екстремальні опади та паводки, зміщення термінів сівби та посадки, поширення нових хвороб та шкідників, високий рівень пожежонебезпеки – все це породжує ризики для агарного виробництва.
Як кліматичні зміни впливають на сільське господарство? – ще раніше таке анкетування серед фермерів і одноосібників Володимир-Волинського району провели представники ГО «Екорух «Твоя земля». І майже половина від опитаних стурбовані кліматичними змінами.
Якщо сільгоспвиробники мають достатньо інформації про клімат, це допоможе їм приймати правильні господарські рішення, спланувати та адаптувати свою діяльність, каже кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії СНУ імені Лесі Українки Ніна Тарасюк, адже потепління викликає зміни у сільському господарстві, а інтенсивні та тривалі посухи, зливи, град зменшують врожайність.

Починаючи з 1998 року, на Волині спостерігається стійке підвищення середньорічної температури, а у 2015 році, який був рекордно спекотним, вона збільшилася на дев’ять з половиною градусів. Також на зміни температури діють регіональні чинники, і у їх числі – зменшення площ лісів, зміна порід у них, бо широколисті та мішано-лісові насадження замінюють сосни, а вони менше утримують вологу. Також на Волині зменшилося боліт, які акумулюють воду, та навпаки – побільшало невикористаних осушених угідь, а вони ще і потерпають від пожеж.

Про кліматичні умови нашого регіону розповіла завідувач сектору агрометеопрогнозу обласного центру з гідрометеорології Людмила Галюк, котра радить тим, хто займається сільським господарством, звертати увагу на агрометеопоказники, отриманням та узагальненням яких займається їхня служба, тут видають бюлетені, які характеризують прогнози на декаду, є агрокліматичний довідник.
Ще метеоролог навела такі дані. Абсолютний мінімум температури повітря -35,5 градусів зареєстрований у Володимирі-Волинському в січні 1987 року. Узимку на території області спостерігалося найменша кількість днів із відлигами у Луцьку (52), найбільша ‒ у Володимирі-Волинському (57). Найтеплішою була зима у 1993-1994 роках, тоді 79 днів були з відлигою у Володимирі-Волинському, Маневичах і Світязі. Раз у два роки температура знижується до -23 градуси, раз у десять – до -29,8, раз у 20-ть – до -31,7. Зниження температури повітря до -35,2 °С очікувано раз у сто років. А загалом Володимирщина, Маневиччина і Шацький національний парк є у зонах вологого клімату. В умовах змін температури змінюється і кількість опадів. Максимально їх випадає у липні. На північному сході області, в центрі Полісся менше дощів у червні та в жовтні, більше – наприкінці літа. Такі зміни є проявом глобального потепління, а його індикатором є зростання середньорічної температури та збільшення кількості опадів за рік.
Під час засідання йшлося і про небезпеку, пов’язану з дефіцитом водних ресурсів. Адже, традиційно «мокра» Волинь, де колись осушували болота і прокладали меліоративні канали, пережила підряд два посушливих роки, отож аграрії навіть заговорили про доцільність зрошення. Свою думку щодо цього висловив заступник начальника обласного управління водних ресурсів Олександр Сергушко, котрий графічно показав, як в області у різні роки зменшувався рівень води у річках Прип’ять, Західний Буг.


Від змін клімату в першу чергу деградують грунти, переконаний кандидат сільськогосподарських наук, директор Волинської філії «Інституту охорони грунтів України» Микола Зінчук, котрий згадав і про негативні наслідки від діяльності людей, що порушують екосистему – розорюють і засівають схили, виснажують грунти, використовують понад норму хімічні добрива і мало органіки, зменшують вміст гумусу і навпаки – збільшують кислотність. Першим кроком до опустелювання земель – є деградація ґрунтів. В області більше 87 відсотків площ мають низький вміст гумусу. Стан родючості ґрунтів свідчить, що в середньому на гектар орних земель у сільськогосподарських підприємствах вноситься не більше двох тонн органічних і сто кілограмів мінеральних добрив, тоді як у 1989 році їх було у рази більше.
На Волині природно-кліматичні зони змістилися на північ, отож лісостеп уже наступає на поліські райони – Камінь-Каширський, Любешівський, Любомльський, Ратнівський, Маневицький та інші. Усе більшої популярності набирає соя, і ця культура корисна для грунтів. На Поліссі раніше не сіяли цукрові буряки й озимі культури, а нині там врожаї не менші, ніж в інших районах, каже директор Поліської дослідної станції ННЦ «Інституту грунтів і агротехнологій ім. О. Соколовського» Володимир Гаврилюк. За його словами, фермери мало обізнані, що вигідніше сіяти, й використовують давню «дідівську» практику, а нині треба знати, що строки сівби ярих культур посунулися назад на 10-30 днів, картоплю садять не у травні, як це робили раніше, а на два-три тижні раніше.
У зв’язку з потеплінням, що призвело до активізації шкідливих організмів, їх чисельності і шкодочинності, зросла кількість внесених засобів для захисту рослин, що забруднюють сільгосппродукцію пестицидами – про це розповіла начальник відділу контролю за обігом засобів захисту рослин управління фітосанітарної безпеки ГУ Держпродспоживслужби в області Світлана Клімчук.

За останні роки обсяги застосування хімічних препаратів проти бур’янів зросли у понад вісім разів, проти шкідників – у 20, проти хвороб – у 30. У Володимир-Волинському районі використовують чи не найбільше препаратів захисту рослин – понад п’ять кілограмів на гектар. Якщо у Маневицькому районі воюють з нашестям личинок хрущів, то у Володимир-Волинському виявили нових клопів, збільшилася плямистість рослин, на цукрових буряках знову з’явилися довгоносики і попелиця, на сої – кліщі, а багато інших овочевих культур потерпають від совок, попелиці, молі, білокрилок, мідляків, коваликів, хрущів, а загалом в області живуть 237 шкідливих організмів. Але не «хімією» їх треба знищувати, а найперше дбати про сидерати і сівозміну, і більше використовувати біологічні методи.

Загалом клімат області характеризується підвищенням температурного режиму та збільшенням кількості опадів, тому треба вирощувати нові культури – соняшник, кукурудзу, томати, навіть баштанні, зазначив заступник начальника відділу рослинництва департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації Ростислав Джурик.
Не оминули тут і тему пожеж, кількість яких, особливо у посушливі роки, збільшується. Потерпають від загоряння торфовища, а від спалювання стерні порушується природна екосистема. Інспектор відділу запобігання надзвичайним ситуаціям управління ДСНС України в області Сергій Перебойчук назвав суми штрафів за порушення правил екобезпеки.
Розв’язання усіх проблем, які озвучили за «круглим столом», можливе лише за умови поєднання зусиль усіх дотичних до них служб, отож його учасники планують і далі зустрічатися та обговорювати питання, пов’язані зі зміною кліматичних умов на Волині та повніше доносити цю інформацію до сільгоспвиробників.

Тетяна АДАМОВИЧ.

comments powered by HyperComments
- реклама -