Пенсіонерка Ірина Миколаївна Карпук має українсько-польсько-російсько-чеське коріння. У педколеджі, де кілька десятиліть навчала студентів, її знають за дівочим прізвищем – Кримлова, так її батько, здобувши у Варшаві вчительську професію, перекроїв своє чеське Кримло – щоб дозволили працювати у школі. До слова, у їхньому роду переважали саме вчителі й священики. Дідусь по матері служив капеланом у царській армії.
Ірина народилася у 1935-ому у селі Оса на Турійщині, де вчителювали її батьки. На початку літа 1941-го тата призвали резервістом у Червону армію, він пройшов усю війну. Донька з мамою перебралися на той час до Турійська. Воєнні спогади тяжкі, пані Ірина пам’ятає, як вулицею містечка вели на розстріл євреїв, тоді її тітка Марія, яка жила на туторі, врятувала єврейську дівчинку. А незабаром, і самі були змушені утікати – мамин брат, а він був війтом, дізнався, що гітлерівці планують облаву. Тоді дві родини – тітка з дядьком, троє їхніх дітей та семирічна Іринка з мамою вночі перейшли міст і втекли в село Обеніжі, там і перебули небезпеку.
Родині пощастило – батько повернувся з фронту. Він знову очолював школи у Соловичах, в Осі. А Ірина, закінчивши сільську семирічку, до десятого класу вчилася у Ковелі. Щонеділі її уночі кіньми вивозили до села Бобли, звідки йшов поїзд до Ковеля. Професію обрала без жодних сумнівів, за сімейною традицією, – вступила на історико-філологічний факультет Луцького педінституту. У перші роки свого вчителювання викладала історію, навіть конституцію СРСР, був тоді такий шкільний предмет, у селі Гішин, під Ковелем. Там і познайомилася зі своїм судженим. Анастасій Карпук саме прийшов з армії, грав на гармошці, гарно співав – ну як такий не сподобається? Щоправда Ірина почекала, поки хлопець закінчив музичне училище. А вже потім, за ним, як нитка за голкою…
Коли Анастасія Павловича разом ще з кількома фахівцями запросили у Володимир-Волинське педучилище, на співбесіду до директора Яворського приїхала й Ірина Миколаївна. На роботу їх узяли обох, щоправда, проживали якийсь час у старому готелі (де зараз мешкають священики собору Різдва Христового), якраз навпроти теперішнього свого будинку на Ковельській, 6.
Ірина Миколаївна викладала російську мову та літературу й методику. До самої пенсії вела класне керівництво, мала зо шість випусків на шкільному відділенні – її студенти розлетілися всією Україною. Хоча є й такі, хто, перейнявши від неї естафету, також навчають майбутніх педагогів. Це і власна молодша дочка, голова студентського студкому Тамара Карпук, і методист коледжу Надія Гавда.
– Ірина Миколаївна стала першим у коледжі викладачем-методистом. Це дуже глибока людина, тонкої інтелектуальної організації, чутлива до студентів, надзвичайно інтелігентна, педагог з великої літери – так відгукується про старшу колегу заступник директора коледжу Лариса Мечнік і додає, що не кожній жінці дано завжди виглядати елегантно, а тендітну Ірину Миколаївну ніхто не міг уявити без обов’язкових туфельок на шпильці, шарфика у тон одягу.
Напередодні Нового року пані Ірина одержала приємну звістку зі столиці.
Її старшу дочку Маргариту, котра завідує кафедрою іноземних мов у Національній військовій академії, Президент України Петро Порошенко нагородив медаллю «За працю й звитягу».
Ірина Миколаївна із 1992 року на пенсії. Незважаючи на те, що падає зір, цікавиться новинами, читає газети, любить розгадувати кросворди, куховарить.
Що буде на новорічному столі Карпуків? Кажуть, тим, хто народився у рік Свині, цього дня не варто їсти свинину. Пані Ірина не дуже зважає на східні гороскопи, та все ж готувати має намір не м’ясо, а рибу – свою коронну страву, яку дуже полюбляють і з нетерпінням чекають її діти й онуки. Це короп, якого спершу маринує – збризкує лимонним соком і посипає приправами, а потім трішки присмажує з обох боків на пательні, поливає сметаною і запікає у духовці. Та, крім такого, вже перевіреного, жінка замислюється, чи не варто поекспериментувати? Надто вже цікавий рецепт побачила по телебаченню – там коропа маринували в апельсиновому соці, а перед запіканням, ще й перекладали скибочками апельсину. Отож, у будь якому разі, символ року на неї не образиться.
Ірина НАДЮКОВА.
