Проблема госпітальних округів гостро хвилює і міську владу, і жителів міста й району – пацієнтів нашого ТМО. Де все-таки буде центр округу? Що чекає на медичні заклади Володимирщини? Як зміни вплинуть на життя Володимира? Чи доведеться людям за лікарською допомогою їхати до іншого міста? Ми спробували розібратися у цих змінах, які чекають на медичну галузь і безпосередньо торкнуться місцевої медицини, дізнатися, які варіанти розвитку можливі, і з’ясувати, чого чекати від кожного із них.

Варіант перший: центр госпітального округу – Нововолинськ

Саме таку пропозицію до Уряду підготувала Волинська облдержадміністрація. Обласні чиновники пропонують поділити Волинь на три госпітальних округи із центрами в Луцьку, Ковелі й Нововолинську. До останнього мають відійти і наше місто та район.

Фото nvip.com.ua

За словами заступника голови ОДА Світлани Мишковець, приймаючи таке рішення, спиралися на результати аналізу роботи центральних районних лікарень. Вивчали кількість населення, кількість пролікованих хворих, в тому числі з інших районів і областей, кількість оперативних втручань (насамперед складних), пологів, матеріальний стан закладів.

Нам вдалося ознайомитися із порівняльними даними щодо Нововолинської ЦМЛ та Володимир-Волинської ЦРЛ за 2015-2016 роки. Документ, який містить їх, оприлюднив на своїй Фейсбук-сторінці депутат обласної ради Костянтин Зінкевич. Впадає у вічі, що за більшістю показників Нововолинський медзаклад хай трохи, але лідирує: 710 пологів за минулий рік проти 621 у Володимирі; 2349 операцій проти 1743 у нас; 11013 пролікованих хворих проти 10185. У лікарні шахтарського містечка зафіксована дещо вища народжуваність і дещо нижча смертність. При цьому, у Володимир-Волинському ТМО за 2015 рік отримали допомогу 23 нововолинці, у той час як до тамтешнього закладу звернулися за лікуванням 260 наших земляків. Тож тим, хто працював виключно зі статистикою, переваги виглядають очевидними.

Одразу варто зазначити: Володимир-Волинську лікарню ніхто закривати не збирається. Але зміниться її статус. Відповідно до проекту, підготовленого в області, Володимир-Волинську ЦРЛ планують зробити багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування І рівня, в той час як Нововолинська міська стане багатопрофільною лікарнею інтенсивного лікування ІІ рівня, а Іваничівська та Локачинськарайлікарні – лікарнями планового лікування. Що ж на практиці це означатиме?

У постанові Кабміну «Про затвердження Порядку створення госпітальних округів» йдеться, що багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня –це заклад охорони здоров’я, що забезпечує надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги та екстреної медичної допомоги населенню у разі виникнення патологічних станів, що загрожують життю, та потерпілим під час надзвичайних ситуацій.

Аби конкретизувати це визначення і з’ясувати, яку саме медичну допомогу і в яких відділеннях надаватимуть у нашій лікарні у разі таких змін, звертаюся до головного лікаря ТМО Олександра Клачука.

 – Говорячи про те, як може змінитися наш медичний заклад, ми говоримо про досить умовні речі. – підкреслює Олександр Клачук. – Адже наразі існують лише Примірні положення, зокрема щодо лікарні інтенсивного лікування першого рівня, але вони затверджені наказом МОЗ ще у 2011 році.

Якщо погортати ці документи, то складається враження, що для нашого медичного закладу нічого не зміниться. Відповідно до такого Примірного положення, у переліку стаціонарних на інших відділень, передбачених для лікарні інтенсивного лікування першого рівня, перераховані практично всі ті відділення, що зараз функціонують у ТМО. Та зважаючи на те, що згадані нормативи були прийняті ще п’ять років тому, зараз може багато чого змінитися. Тим паче, що заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк у своїх інтерв’ю зазначав: лікарня інтенсивного лікування І рівня включатиме лише відділення чотирьох базових спеціальностей – терапію, хірургію, педіатрію та акушерство й гінекологію.

– Так, ідеться саме про стаціонарні відділення, – пояснює Олександр Клачук. – Але не думаю, що дійде до того, що людині зі зламаною рукою чи ногою доведеться їхати в інше місто – спеціалісти інших напрямків, ймовірно, таки теж працюватимуть в лікарні. Зрештою – можливо – і перелік відділень можна було б обговорювати. Але вся проблема у тому, що досі навіть нам, адміністраторам медичних закладів, не пояснили, як саме зміни відбуватимуться, що буде з лікарнями, якими ми керуємо, не надали перелік затверджених нормативів тощо. Відтак, є ризик, що у процесі реформ уряд прийме нові положення, в результаті яких ми втратимо те, що маємо зараз.

– Мені кажуть: це ж чудово, що лікарня увійде до складу округу як лікарня інтенсивного лікування І рівня, мовляв, і фінансування збільшиться, і забезпечення, – продовжує головний лікар. – Але цілком очевидно, що при цьому ми втратимо будь-які перспективи, адже розвиватимуть насамперед центральний медзаклад, лікарню ІІ рівня. Відповідно, і основні кошти, і спеціалістів спрямовуватимуть туди. Там з’явиться перспектива відкриття нових напрямків, нових відділень. На нас в кращому випадку чекатиме консервація в тому ж вигляді, в якому ми є.

Головний лікар погоджується: потреба реформування галузі назріла уже давно. Радянська система Семашка, яка, зокрема, передбачає фінансування медичних закладів відповідно до кількості «ліжко-місць» та рівень лікарської зарплати, який залежить від стажу і кваліфікації, а не від пролікованих пацієнтів, морально застаріла. Запропоновані міністерством зміни повертають медичну галузь до фінської, британської, шведської моделей.

– Але для того, щоб їх втілити, треба повністю переламати діючу систему. Можливо, слід було починати із іншого, – припускає Олександр Клачук, – наприклад, із принципу «гроші ідуть за пацієнтом», відповідно до якого фінансування закладу залежить від кількості медичних послуг, наданих пацієнтам. Це показало б, наскільки затребуваною є діяльність тих чи інших лікарень та амбулаторій, а також лікарів. І відповідно до цих результатів можна було б робити якісь висновки щодо того, де влаштувати центр округу, які заклади залишити, а які перепрофілювати, які відділення зберегти.

Географічне розташування центру майбутнього госпітального округу має більше значення, ніж могло б здатися на перший погляд, переконаний головний лікар ТМО. Адже у критичних ситуаціях лік іде на хвилини, і можливість вчасно доставити хворого до лікарні вкрай важлива. У постанові МОЗ недарма прописана вимога, щоб від будь-якого населеного пункту госпітального округу до його центру можна було дістатися не більш як за годину. Ці 60 хвилини – саме той запас часу, впродовж якого можна врятувати життя хворого з інфарктом чи інсультом, якщо вчасно надати допомогу.

– На жаль, траса між Володимиром і Нововолинськом, не кажучи вже про сільські дороги, має далеко не ідеальний стан, – констатує лікар. – Взимку ж особливо. Щоб добратися на нараду у сусіднє місто, у поганих погодних умовах ми потратили близько 40 хвилин. А тепер додайте до цього час, затрачений на те, щоб доїхати до міста із будь-якого села району, і порахуйте, чи можна буде вкластися у ліміт…

Олександр Клачук запевняє: медичні працівники ТМО в будь-якому разі робитимуть свою роботу і надаватимуть послуги. Але, поки це можливо, до кінця відстоюватимуть можливість створення госпітального округу з центром у Володимирі-Волинському. Тим більше, є на це і матеріальний, і кадровий потенціал: лише за минулий рік колектив поповнили лікар-окуліст, двоє лаборантів, сімейний лікар, педіатр і хірург. «Ми відчуваємо і фінансову, і моральну підтримку міської влади, депутатів, за що щиро вдячні. Сподіваємося, спільними зусиллями нам вдасться досягти свого», – каже лікар.

Варіант другий: «свій» госпітальний округ.

Міська влада не намагається «перетягувати ковдру» і змагатися з Нововолинськом за те, чия лікарня достойніша стати головним медзакладом округу. Натомість пропонує створити окремий, «свій» округ із центром у Володимирі. Однак, із цим виникають певні проблеми, які стосуються не стільки якості надання медичної допомоги, скільки демографічних показників. По-перше, за рекомендацією МОЗ, центром госпітального округу має стати населений пункт із чисельністю жителів понад 40 тисяч (а під цю вимогу підпадають лише три волинські міста – Луцьк, Ковель та Нововолинськ), а, по-друге, госпітальний округ має охоплювати не менше 120 тисяч осіб.

Фото Wikimapia

Щоб дізнатися, які аргументи «за» розташування центру госпітального округу, попри ці статистичні недоліки, знайшла міська влада, звертаюся до першого заступника міського голови Ярослава Матвійчука:

– По-перше, це географічні особливості міста. Ніхто не заперечуватиме, що історично воно розташоване на перетині важливих шляхів. Та й доїзд до закладів третього рівня медицини, які функціонують в обласному центрі, з Володимира значно зручніший. Відтак, якщо Володимир буде центром округу, то хворий із серйозною хворобою не муситиме їхати спершу в Нововолинськ, а одразу зможе вирушити до Луцька, – пояснює чиновник.

Ярослав Матвійчук розповідає: голови міста Володимира-Волинського і району, Устилузької та Зимненської об’єднаних громад, а також Локачинського району підписали звернення до ОДА з проханням створити госпітальний округу на базі нашого ТМО. «Так, у постанові прописана мінімальна кількість людей, які мають входити в округ, – 120 тисяч мешканців. Якщо підсумувати кількість членів усіх цих громад, то вийде 87-90 тисяч. Але під час підрахунків не врахували, що в нас дислокуються військові, а це три військові частини, прикордонні загони, – пояснює Матвійчук. – Наразі тільки у нашій бригаді є чотири з половиною тисячі військових, які скоро повернуться зі східних рубежів країни до Володимира. Також вже більше 500 людей служить у зенітно-ракетному полку. Багато з них їдуть сюди із сім’ями. На жаль, у статистичних даних, які аналізували в ОДА, ці демографічні моменти не враховувалися, рахували тільки тих, хто має міську реєстрацію («прописку»). А при повному розгортанні усіх військових частин це до 12 тисяч військових плюс їхні сім’ї».

Ярослав Матвійчук переконаний: зважати треба і постійне перебування на кордоні до восьми тисяч людей. Крім цього, якщо ВР прийме відповідний закон, у нашому районі буде створена Оваднівська об’єднана територіальна громада, до якої приєднається і населений пункт Турійського району. Із врахуванням усіх цих поправок, запевняє перший заступник міського голови, Володимир за демографічними показниками цілком може претендувати на статус центру госпітального округу.

Також перший заступник міського голови закликає обласних чиновників враховувати думку громадськості, адже дуже багато володимир-волинців не задоволені можливими змінами.

Зі свого боку ми теж фінансово підтримуємо наш медичний заклад. У цьому році приділимо особливу увагу ТМО, плануємо закупити серйозне медичне обладнання, його немає й у Нововолинську

– заявив Ярослав Матвійчук.

Позиція народного депутата Ігоря Гузя

– Місто Володимир-Волинський має бути одним із центрів. Я вже не раз казав під час особистих зустрічей із головним лікарем у Володимирі і доводив це колегам у Верховній Раді. Провели брифінг з Іриною Констанкевич у парламенті, аби привернути увагу центральної влади до цієї теми: до Прем’єр-міністра, Bіце-прем’єр-міністра та в.о. міністра охорони здоров’я України. Окремо я надіслав депутатське звернення до Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана та голови Волинської ОДА Володимира Гунчика щодо необхідності створення додаткового госпітального округу із центром у Володимирі-Волинському.

Фото guz.in.ua

У Міністерстві охорони здоров’я працює мій помічник, який відстоює, зокрема, питання створення додаткового територіального медичного об’єднання з центром у Володимирі. Ми намагаємося постійно тримати на пульсі це питання.

Аргументів для того, щоб був додатковий округ, аж забагато. Насамперед, те, що на території Володимира дислокуються три військові частини та три прикордонні застави. Загалом Володимир-Волинське територіально-медичне об’єднання надає допомогу 12 тисячам сімей військовослужбовців. Є станція переливання крові. Місто знаходиться на перехресті доріг державного значення, і що не менш важливо – за 12 км до Володимира розташований міжнародний перехід «Устилуг-Зосин». Цих важливих аргументів не можна ігнорувати!

Будемо далі «тиснути», аби добитися бажаного. На Волині повинні функціонувати не три, а щонайменше п’ять медичних округів.

Позиція депутата обласної ради Костянтина Зінкевича

– Як і кожен житель Володимира, я за те, щоб центр госпітального округу був у нашому місті. Але що з того, якщо фахівці дивляться масштабно і оберуть лише оптимальний варіант? Міська влада очевидно боїться втратити важелі впливу на керівництво медичного закладу і медиків загалом. Але нам має бути все одно, де їхнє керівництво, аби вони ефективно працювали.

Фото ar.volyn.ua

Я переконаний: внаслідок медичної реформи і лікарня 1-го рівня, і лікарня 2-го рівня, де б їх не визначили, будуть значно кращими та ліпше оснащеними. Фаховим лікарям взагалі нема за що переживати – пацієнт зробить свій вибір гривнею, і все буде справедливо.

Поки не прийнято остаточного рішення, дискусія триває. У понеділок на оперативній нараді в голови ОДА Володимира Гунчика йшлося про те, що чиновники таки хочуть створити в області три округи, але готові розглянути і варіант четвертого. Щоправда, мали на увазі не Володимир-Волинський, а Камінь-Каширський, який, за словами начальника управління охорони здоров’я Ігоря Ващенюка, має потужну медичну установу.

Віталіна МАКАРИК.

 

comments powered by HyperComments
- реклама -