На головну Новини Де досліджують, діагностують та допомагають лікувати тварин. 70-річчя ветеринарної служби

Де досліджують, діагностують та допомагають лікувати тварин. 70-річчя ветеринарної служби

Про ветеринарну медицину написано багато книг, але у літературі зовсім не висвітлена історія ветеринарної служби та лабораторно-діагностичної справи в цілому. Ветеринарні лабораторії є не тільки діагностичними установами. Спеціалісти лабораторії – пропагандисти  ветеринарних знань. Вони не тільки те чи інше захворювання, але й дають пораду людині, як зберегти, доглядати та лікувати тварину.

Їдучи по трасі в напрямку Зимнівського монастиря, з лівої сторони кидається в очі приміщення сірого кольору. Це і є міжрайонна державна лабораторія ветеринарної медицини, яка 28 березня святкуватиме 70-річний ювілей з часу заснування. У 1948 році в зону її обслуговування входило три райони – Володимир-Волинський, Іваничівський та Турійський.

- реклама -

Першим директором установи був Нечипір Микитович Піддубний. Окрім керівника, у штаті лабораторії був бухгалтер, завгосп та лаборант. За місяць після відкриття були введені посади ветлікаря, ветсанітара і сторожа. В лабораторії було два відділи: серологічний та бактеріологічний. Окрім лабораторних досліджень проводилося виготовлення біостимуляторів для сільськогосподарських тварин. Спеціалісти їздили у відрядження, аби провести оздоровчі заходи в неблагополучних пунктах з бруцельозу, сибірки та туберкульозу сільськогосподарських тварин.

Лише за біографіями  керівників лабораторії можна писати історію ветеринарної справи, не лише цього району, а й області. Так склалося, що кожний з керівників – це яскрава особистість в житті ветеринарної служби. Інтелект, порядність, відданість справі цих людей завжди була взірцем для зооветеринарних спеціалістів району. Хочеться з теплотою в душі згадати всіх керівників цієї установи, подякувати за їхню нелегку працю, відданість справі, за вклад, який внесли у свій час.

Перший директор організації Нечипір Піддубний пропрацював на цій посаді 12 років. Родом з Київщини. Після закінчення вузу його було направлено на Волинь – спочатку до Рожищенського району, де працював ветлікарем, а згодом до Володимир-Волинського. Ця людина завжди була не тільки борцем, а й творцем своєї справи, її першопрохідцем. Створений ним виробничий відділ був одним з найкращих в країні. Написав 20 наукових статей. Через стан здоров’я (перенісши два інфаркти) пішов на полегшену роботі на станцію переливання крові, де працював до 72-річного віку.

Заслуговує на увагу постать Віктора Йосиповича Мацюка, при якому відбулося будівництво нового лабораторного корпусу, впроваджувались нові методи досліджень, зростав і авторитет лабораторії.  Згодом він був переведений на посаду директора Володимир-Волинської птахофабрики. Але передчасна смерть від невиліковної хвороби перервала життєву дорогу цієї чудової  та працьовитої людини.

У 1970 році директором лабораторії призначають Петра Івановича Рудя. Завжди зібраний, інтелігентний, постійно спрямований на все нове, прихильний до молоді, чуйний до чужого горя – таким він запам’ятався всім, хто працював з ним .

Тривалий час з 1980 по 1992 рік лабораторію очолює Марія Петрівна Остапюк. Молода енергійна жінка зуміє добудувати приміщення. Щоб полегшити працю своїх працівників, доб’ється проведення газу. Упорядкує територію, заасфальтує  подвір’я . Але доля людини не передбачена, і Марію Петрівну переводять до Києва, де і  тепер працює.

Протягом  двох років з 1992 по 1994 рік директором лабораторії призначають Степана Олексійовича Логановського, який до цього працював головним ветлікарем району.  Раптова хвороба забирає життя розумного, мудрого керівника, хорошої, доброї і життєрадісної людини.

 З 1994 по 2006 рік лабораторію очолює  Любов Василівна Матулка, яка до цього працювала лікарем-імунологом. Працьовитість та наполегливість дали можливість тримати діагностичну справу на високому щаблі попри повне безгрошів’я  та кризу в країні. Почали виконувати не тільки планові дослідження, а й на замовлення. Освоювали нові методи. Почали заробляти кошти.  Але життя є життям, і Любов Василівна змінила роботу.

З січня 2006 року директором є Надія Сергіївна Лозовицька. Під її керівництвом організували скорочений хімічний відділ. Коли в області відбувалась оптимізація районних лабораторій з 16 до 5 міжрайонних, зуміли відстояти своє право на існування. З 2009 року після численних реорганізацій та ліквідацій  лабораторія стала окремою структурною одиницею, що дало можливість самостійно спрямовувати зароблені кошти .

Так, проведені ремонтні роботи та оновлення, як в приміщенні, так і в оснащенні.  Лабораторія працює за наданою в 2015 році акредитацією згідно з ISO 17025, що дає європейське визнання результатів досліджень.  З 2017 року після ліквідації міських ветеринарних лікарень було закріплено контроль за ринками міст Володимир-Волинський та Нововолинськ.  Торік проведено у відповідність стан цих лабораторій, оновлено обладнання та реактиви.

Утім не було б успішних результатів у керівників без їх колективів, без людей, які щоденно старанно виконують свою роботу. Бо навіть не  правильно вимитий посуд  може вплинути на результат дослідження. Наразі штат лабораторії ветеринарної медицини налічує 18 фахівців, котрі працюють у чотирьох відділах – бактеріологічному, хімічному, імунологічному та ветеринарно-санітарної експертизи. Кожен із працівників виконує важливу та відповідальну функцію.

Закінчуючи свою статтю, хочеться побажати працівникам лабораторії міцного здоров’я , натхнення, оптимізму, ще більших успіхів у роботі.

Любов САМСОНІК,

лаборант бактеріологічного відділу.

comments powered by HyperComments
- реклама -