На головну Досліджуємо проблему Де ж у дядька Кіндрата той імейл, або Сільська медицина в очікуванні...

Де ж у дядька Кіндрата той імейл, або Сільська медицина в очікуванні змін

Медична реформа так чи інакше безумовно торкається кожного з нас.

На території району працює дві сільських амбулаторії загальної практики сімейної медицини  – у Березовичах і Овадному, Устилузька міська, а також 52 фельдшерсько-акушерських пункти і вісім їхніх філій-медпунктів. Усі ці установи зараз переходять у власність територіальних громад.  Якщо необхідним обладнання амбулаторії  й ФАПи забезпечені непогано й більш-менш рівномірно, то кадрами – не завжди. За словами головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги ТМО Катерини Чубок, у районі не вистачає середніх медичних працівників, у п’яти сільських ФАПах працюють сумісники, а у Турівці ФАП стоїть зачиненим, серед місцевих жителів ніхто не має ні фельдшерської, ні медсестринської освіти. Вакантна і посада лікаря сімейної медицини в Устилузі. Є чимало й інших проблем.

- реклама -

Те, з чим вступає у реформу сільська медицина Володимирщини, спробуємо розглянути на прикладі недавно утвореної Оваднівської об’єднаної громади. Орієнтовно, за планами, громаду чисельністю три і більше тисячі чоловік  має обслуговувати амбулаторія групової практики (як Оваднівська). Крім того, передбачено існування медичних пунктів, де лікар, фельдшер чи медсестра обслуговуватиме 750 і більше осіб.

Фактично зараз на території Оваднівської ОТГ, крім амбулаторії загальної практики сімейної медицини, є вісім ФАПів – у Білині, Охнівці, Галинівці, Красноставі, Свійчеві, Сусвалі, Вербі, Гайках (на чотири приєднаних села Турійського району) та два медпункти  – у Лісках і Маркелівці – філії Білинського і Сусвальського ФАПів. Крім того, у Руді проводить приватний прийом місцевий фельдшер.

Ремонт амбулаторії і житло для лікарів – найперші завдання

Чого найбільше потребує Оваднівська амбулаторія?  Ремонту, каже голова об’єднаної громади Сергій Панасевич.  А  завідувач амбулаторії Василь Лукашук, котрий беззмінно керує нею 40 років поспіль, уточнює:  «Капітального. Бо де не глянь – треба рук докласти. І підлогу замінити, і меблі оновити. А головне – збудувати зовнішню котельню, бо теперішня розміщена у приміщенні амбулаторії, а оскільки палять торфобрикетами, кругом сажа і сморід. Сміття й болото розноситься за ногами, а це ж – антисанітарія». Тим більш, температура у кабінетах, буває, опускається до14-15 градусів, тоді мерзнуть і медики, і їхні пацієнти. До речі, за словами Катерини Чубок, проектно-кошторисна документація на ремонт готова, затримка за грішми. Кошти медичної субвенції на ремонт амбулаторії не спрямовуватимуться, тому голова об’єднаної громади сподівається на цільове фінансування для розвитку сільської медицини, обіцяне реформою. На наступній сесії, за словами голови громади Сергія Панасевича, сільські депутати розглядатимуть звернення фельдшерів щодо надання коштів для збільшення асортименту медикаментів для ФАПів.

Ще одна проблема – житло для медиків. Уже три роки молодий випускник Тернопільського медуніверситету Роман Гришин, з ним читачі газети «Слово правди» познайомилися на першій сторінці попереднього номера, винаймає в Овадному приватне житло. Над цим також уже міркують керівники ОТГ.

Будівля амбулаторії, зведена у кращі колгоспні часи, за проектом, розрахована на 70 відвідувань у зміну, тут є кабінети сімейних лікарів, акушера. У штаті Оваднівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини – два сімейних лікаря, три медсестри, лаборант, фельдшер, молодші медсестри. Тут беруть і роблять аналізи. Щодня, крім вівторка, приймає стоматолог. Коли заходить мова про обладнання, медики відразу хваляться новеньким апаратом для ультразвукової діагностики, такий мають далеко не всі амбулаторії. Подбав про це голова ОТГ Сергій Панасевич,  придбали за кошти сільської ради. Мають і два комп’ютери. Зараз, каже завідувач амбулаторією, визначаються, що ще необхідно з устаткування, обдумують, яке саме обирати, аби використовувати його сповна, щоб не простоювало. У оваднівському фізкабінеті є лампа Солюкс, стаціонарні й переносні УФО й тубус-кварц, інгалятор, два апарати УВЧ, причому, новий – із електронним табло,  апарат-СМТ – для лікування дев’ятьма видами струмів – такого навіть у Володимирі нема, каже медсестра Наталія Теряткіна, котра щойно перед нашою розмовою попрощалася із маленьким пацієнтом. Батько приводив хлопчика, якому лікар призначив оздоровчу процедуру з магнітами, аби швидше гоївся перелом руки.

   Згідно з медичної реформою, у першому кварталі й тутешні лікарі будуть укладати договори із громадянами на обслуговування. У Луцьку  на нараді розповідали про електронні картки, каже Василь Миколайович і зауважує, що для зв’язку із хворими добре, аби у всіх людей були комп’ютери. Можна спілкуватися і через телефонні додатки, у кого є сучасні смартфони й гаджети. Важче, звичайно, буде зі старенькими одинокими людьми, бо де ж, жартуючи, бідкається лікар, у дядька Кіндрата той імейл?

– Уже виїжджав у нові для себе села, – розповідає  Василь Лукашук про виклик до новоприєднаних пацієнтів.

У ФАПі – господарює фельдшер, у медпункті – медсестра 

У медпункті села Ліски, що й справді заховалося посеред лісу, обабіч любомльської траси, о пів на десяту ранку ми застали, медсестру Наталію Смолярчук (на фото).  Хоча, за графіком, установа має відкриватися о 9.00, на своєму робочому місці вона вже о 8.30. Так приїздить рейсовий автобус, яким жінка з добирається із пересадкою у Вербі з Білина, де проживає. Працює із 2013 року, після закінчення Володимир-Волинського медколеджу, у кінці жовтня вийшла із декретної відпустки. Село газифіковане, тому грубка у медпункті, що сяє новими металопластиковими вікнами, тепла, у кімнаті затишно.

   Наталка обслуговує жителів Лісок і Писаревої Волі. У  медпункті можна одержати невідкладну допомогу, купити ліки – ними забезпечують згідно з укладеним  договором, що зручно для селян.  Медсестра поміряє артеріальний тиск, зробить призначений лікарем укол.

У Лісках зареєстровано близько 60 жителів, переважають серед них люди пенсійного віку, декого з таких на зиму дорослі діти забирають до міста. Зараз у селі є одна дитина до року, троє дошкільнят і двоє школярів, які вчаться у Вербській школі.

Красноставський ФАП розміщений у одному приміщенні із колишньою сільрадою.  Капітальний ремонт тут провели років п’ять тому, поклали плитку, перебудували грубку. Тутешній фельдшер Андрій Гнатюк – фахівець досвідчений і людина серед своїх земляків авторитетна. Лікує їх років двадцять, буває, на день має по 10 викликів. Розмовляли з ним наспіх – саме поспішав у сім’ю, де у дитини піднялася температура до 39-ти.

Цікавимося зарплатою сільського медика . Із доплатами за стаж і завідування ФАПом фельдшер одержує на руки ледь більше чотирьох тисяч гривень. А молоді спеціалісти на таких посадах – у межах мінімуму. Наразі сільську медицину фінансують із державної субвенції, та у перспективі, за словами головного лікаря Центру первинної медико-санітарної допомоги, у пріоритеті має стати програма місцевих стимулів, за якою громада матиме право надавати своїм лікарям заохочувальні доплати і премії.

Селян лікуватимуть і в пунктах здоров’я

На минулому тижні на обласній нараді щодо проекту Порядку формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги медики, представники влади і керівники ОТГ обговорювали  перспективний план такої мережі у нашому районі. Йшлося зокрема і про створення пунктів здоров’я, куди у певні дні приїздитимуть лікарі для прийому сільських пацієнтів, а також про збереження існуючих амбулаторій чи реконструкцію під них існуючих ФАПів.

Варто згадати, що ще роки чотири тому було заплановано реконструювати в амбулаторії загальної практики сімейної медицини ФАПи у Білині, що тепер увійшов до Оваднівської ОТГ, а також у Заріччі та Льотничому й Зимному. Фінансуватися ці роботи мають за кошти  Світового банку, замовником робіт виступає обласне управління капітального будівництва. Однак оптимістичних сподівань на швидку реалізацію проекту наразі небагато. Проектно-кошторисну документацію, на яку проведені необхідні експертизи, вже доводилося кілька разів перераховувати через зміни цін на матеріали (востаннє у грудні 2017 року), платили за це із районного бюджету. За вимогами Світового банку, залишилося дооформити ще деякі документи. Однак невідомо, чи не вимагатимуть тепер нового коректування – згідно зі  змінами, пов’язаними зі створенням нових територіальних громад.

Однак, незважаючи на усі проблеми й труднощі, і керівники територіальних громад, котрі прийняли у свою власність сільські ФАПи, і самі медики, сподіваються, що спільними зусиллями зможуть забезпечити селян надійною, високофаховою, сучасною  медичною допомогою, як того вимагає реформа. Принаймні в Оваднівській громаді готові над цим працювати,  управлінська команда вже обмірковує кілька цікавих ділових ідей.

Ірина НАДЮКОВА.

comments powered by HyperComments
- реклама -