На головну Інтерв'ю Два роки турбот про тепло і дві депутатські каденції Сергія Коби

Два роки турбот про тепло і дві депутатські каденції Сергія Коби

   Депутат міської ради Сергій Коба, якого жителі міста дві каденції поспіль обирали представляти їхні інтереси, уже понад два роки очолює одне з найважливіших комунальних підприємств – «Теплоенерго». Для приватного підприємця це була нова сфера та й фінансовий стан підприємства на той час був, м’яко кажучи, не найкращим. Чи вдалось новому керівнику втілити свої амбітні плани, як готується підприємство до нового опалювального сезону та як відпочиває головний тепловик міста, у розмові віч-на-віч.

   – Сергію Анатолійовичу, попри те, що влітку ваше підприємство практично не надає послуг, роботи вистачає, адже триває активна підготовка до нового опалювального сезону. Які вже роботи встигли провести та на скільки відсотків готові до зими?

- реклама -

– На даний час з 18 діючих котелень 11 повністю готові до нового опалювального сезону, а також відремонтовано понад 70 відсотків з 19, 3 кілометрів теплотрас. Цього року вперше за час існування підприємства проводимо роботи за так званою інвестиційною програмою, яка стосується заміни старих зношених труб на попередньо ізольовані. Такі роботи завершуються у районі цукрового заводу, де поклали 386 метрів труб. Проводяться  вони власними силами, без залучення підрядників.

Наше котельне обладнання відсотків на 80 застаріле, адже йому по 20, а то і по 40 років. Та з допомогою міської влади за кошти місцевого бюджету, а також за власні кошти стараємось поступово його оновлювати. Зокрема, нещодавно для котельні, що на Шевченка, 8 придбали новий газовий котел, продовжуємо також заміну і твердопаливних котлів, яку здійснюємо за власні кошти. На котельнях, що на Котляревського, 8 та на Луцькій, 146, також власними силами плануємо замінити котли. Окрім цього, провели поточні ремонти насосного обладнання. Тобто поступово рухаємось вперед, виправляючи те, що було запущене протягом попередніх років, адже зараз, при правильній організації роботи, кризу на підприємстві можна долати.

Нещодавно у ЗМІ з’явилась інформація про те, що у Володимирі-Волинському найвищий тариф на теплопостачання у області. З чим це пов’язано?

   – Тарифи по містах Волинської області відрізняються на копійки. Приміром, діючий тариф на опалення у Володимирі-Волинському становить 42 гривні 96 копійок за метр квадратний. У сусідньому Нововолинську тариф складає 42 гривні 90 копійок. Тобто власник середньої квартири розміром 50 метрів квадратних у нашому місті заплатить всього на 3 гривні більше, аніж у Нововолинську. Якщо порівнювати вартість однієї гігакалорії, то ситуація приблизно аналогічна: у нас її вартість становить 1886 гривень, а у шахтарському місті – 1872 гривні. Це обумовлено втричі більшою кількістю котелень та, відповідно, більшою кількістю працівників. Якщо порівнювати наші тарифи із містами сусідньої Львівщини, то там тарифи ще вищі: приміром, у Бориславі ціна гігакалорії 2182 гривні,  у Дрогобичі 1960 гривень.

До слова, цьогоріч у нас були вже чотири перевірки по тарифах: і з Антимонопольного комітету, і з ОДА, а невдовзі очікуємо на Держаудит. І зауважень поки жодного разу не отримали.

– Чи є передумови для зниження тарифів, зважаючи на ціну на газ, що почала падати?

   – Газовим питанням у нас, як правило, щоразу маніпулюють під вибори, а їх цього року  ми пережили уже двоє. Але влітку мало хто переймається ціною на тепло, адже опалення поки не потрібне, а плитка багато не «накрутить». Наразі наше підприємство, як і інші в Україні, ще не має договору на газопостачання. Очікуємо його восени, ближче до початку опалювального періоду. Саме там буде вказано ціну  від Нафтогазу,  від якої і будемо відштовхуватись, адже близько 73 відсотків   у тарифі для населення –  вартість газу.  Утім, не варто забувати, що в тариф також включені і витрати на електроенергію, матеріали для проведення ремонтних робіт, вартість яких зросла у порівнянні з минулим роком, та заробітна плата, мінімальний розмір котрої також виріс. Вважаю, що людям, у першу чергу, потрібно підняти рівень життя, який повинен бути достатній і необтяжливий для сплати комунальних послуг.

   – Яка наразі ситуація із встановленням теплових лічильників у багатоквартирних будинках? Який ефект від їх використання?

– Ми надаємо послуги 135-ти будинкам у місту, з яких 47 уже мають теплові лічильники. Є будинки, де встановлювати їх немає сенсу. Це переважно малоквартирні будинки. Цього року встановили 10 теплових лічильників,  ще   чотири  у процесі. Роботи проводяться нашим підприємством за кошти міського бюджету. Одразу зауважу, що тепловий лічильник – це  засіб обліку теплової енергії, що не гарантує зменшення її споживання. Як показує практика, в значній кількості будинків,оснащених тепловими лічильниками, споживання теплової енергії дійсно менше в результаті впровадженні заходів енергозбереження та термомодернізації. В той же час,  встановлення лічильника  стимулює споживачів до економії та впровадження таких заходів.

   – Скільки наразі жителі міста боргують за надані вами послуги?

   – Заборгованість населення перед нами складає нині 7 мільйонів 203 тисячі гривень. Торік у цей же період ця сума становила близько чотирьох з половиною мільйонів. Зростання заборгованості населення –  це дуже болюче питання для всіх тепловиків. Адже якщо подивитись на статистику, то у наших боржників, як правило, немає боргів за світло, воду чи газ, які,  у  випадку  несплати, їм прийдуть та відімкнуть. В свою чергу послуга теплопостачання відключенню не підлягає. Але якщо людина справді має фінансові труднощі і приходить до нас з проханням зробити реструктуризацію, обов’язково йдемо на зустріч та знаходимо вихід із ситуації. Якщо ж споживач ігнорує попередження про несплату і борг росте, то справа доходить до суду. Судові витрати суттєво збільшують суму, яку потрібно сплатити.

   – На більшості підприємств міста, де потрібні робітничі кадри, не вистачає працівників через їх відтік до сусідньої Польщі. Чи є у вас проблема з кадрами?

– Проблема відтоку кадрів не оминула і наше підприємство. В опалювальний період у нас близько 165 працівників. У ремонтний – 80. Значна частина з них пенсійного та передпенсійного віку. Працівники підприємства фактично отримують в середньому 5,6 тисяч гривень заробітної плати. Розуміємо, що така зарплатня не відповідає реаліям сьогодення, але підняти її не маємо можливості,  а відтак, бережемо тих фахівців, яких маємо.

   – У місті наразі є одна приватна котельня. Чи будуть приватизовуватись і інші?

– Це не зовсім так. Чотири року тому на сесії міськради, котельню, що обслуговує педколедж, його гуртожиток, ЗОШ №1 та санстанцію, передали в оренду приватній структурі. Щодо тих котелень, які опалюють населення, котре має сім мільйонів боргів, то вони, звісно, нікому нецікаві. Якийсь інтерес можуть становити лише котельні, що обслуговують бюджетні установи, які розраховуються вчасно. В свою чергу, я категорично проти вибіркової передачі котелень в приватні руки. Хоча в Європі існує практика надання послуг теплопостачання приватними структурами, але ця діяльність жорстко врегульована на державному рівні, що гарантує безперебійні та якісні послуги всім споживачам.

– Більше двох років тому вас призначили директором даного підприємства, яке переживало не найкращі часи. Чи вдалось за цей час поліпшити ситуацію? 

    – Якщо десятками років на підприємстві нічого не оновлювалось, то виправити все лише за два роки нереально. Після багаторічної збиткової діяльності, у 2018 році підприємство вперше за результатами своєї роботи отримало 5,6 мільйона прибутку. Вдалось цього досягнути завдяки правильним підходам у роботі, зокрема,  поступово міняємо обладнання, замінюємо тепломережі, активно застосовуємо альтернативні види палива. На жаль, цей прибуток спрямовується на сплату боргів минулих років за природний газ. І ось уже впродовж двох років додатково сплачуємо, крім поточних платежів, щомісяця 151,4 тисячі гривень боргів минулих періодів. В разі своєчасних щомісячних виплат, через три роки борг буде погашено. Тому позитивний результат нашої роботи звісно є, але задумів та планів ще дуже багато, зокрема плануємо встановлення сучасних котлів з вищим ККД, виведення з експлуатації підвальних котелень в центральній частині міста, і, звичайно, подальша заміна зношених теплових мереж.

  – Чи складно було опановувати нову для вас сферу діяльності?

– Головне – вміти професійно розібратись у ситуації. Звісно, спершу було непросто, бо галузь для мене нова, підприємство досить велике. Але приблизно за пів року увійшов у курс справи. Провів деякі кадрові оновлення. Теперішнім колективом повністю задоволений. А робота насправді нелегка, не дає розслаблятися, адже на підприємстві лежить відповідальність за тепло в оселях жителів міста.

– Два скликання поспіль ви є депутатом міської ради. Окрім цього, очолюєте важливу бюджетну комісію. Чи допомагає це у вашій роботів чи, навпаки, є додатковим тягарем?

– Це суттєве навантаження, однак депутатська діяльність допомагає у тому, що орієнтуюсь у фінансових проблемах усіх комунальних господарств міста. Приблизно 30 відсотків мого часу займає саме депутатська робота – комісії, сесії та інші робочі моменти. Це кропітка робота, але її теж потрібно виконувати.

– Після виходу із партії «Свобода» чи пропонували вам інші політичні сили долучитись до їхніх лав?

   – Абсолютно не шкодую про набутий політичний досвід. На теперішній час не маю відношення до жодної політичної сили. Залишаюсь позапартійним і позафракційним депутатом, хоча, приховувати не буду, розмови на тему політичної діяльності були, але важливішим для себе вважав і вважаю діяльність підприємства та розвиток міста.

– Чи плануєте брати участь у місцевих виборах, котрі, вочевидь, відбудуться восени наступного року. І якщо так, то у якому статусі? Можливо, балотуватиметесь на міського голову?

  – Не люблю загадувати на рік уперед. Прийде час, тоді буде видно. Але поки що не маю планів навіть стосовно подальшої депутатської роботи чи якоїсь політичної діяльності. Якби стояло питання найближчих місяців, тоді б міг відповісти на це більш конкретно, але наразі однозначного рішення ще не прийняв.

  – Нещодавно вам виповнилось 40 років. Цей ювілей чоловіки зазвичай не святкують, утім, підійшовши до такого вікового рубежу, уже можна підбити певні підсумки. Що для вас є головними досягненнями у житті?

– Вважаю, що за своїх сорок років встиг чимало – заснував приватне підприємство, як виробляло металопластикові вікна та вийшло на всеукраїнський рівень. За роки депутатської роботи  теж зроблено немало, хоча тут оцінку мають давати жителі нашого міста. Робота на Теплоенерго є наступним етапом мого життєвого досвіду. Приємно, що в роботі підприємства є позитивні зрушення. Переконаний, що зможу досягнути ще кращих результатів. А моїм надійним тилом є дружина і троє дітей.

   – Чи маєте якісь хобі та захоплення, котрі допомагають відпочити від роботи?

– Часу для відпочинку обмаль, тому вихідні намагаюсь проводити саме з сім’єю. Любимо із дружиною та дітьми разом відвідувати різні масові дійства та фестивалі. Взимку, якщо виникає можливість, найкращим відпочинком для нас є катання на лижах. Саме таке активне дозвілля якнайкраще допомагає відпочити. Також стараюсь ходити на тренування до спортзалу. І хоча останні пів року не ходив, планую відновити заняття, аби покращити свою форму та стан здоров’я.

   – Яким ви себе бачите років через десять?

– Мені подобається те, що я роблю зараз. Не можу сказати, що колись уявляв себе керівником Теплоенерго, утім, я завжди відкритий до чогось нового. Тому, переконаний, що і через десять років буду сповнений задумів, сил, енергії, та буду робити улюблену справу.

Тетяна ІЗОТОВА.

comments powered by HyperComments setImmediate$0.9264260836484925$1
- реклама -