На головну Господарюємо Господарюємо: У Хобултові ростуть японська сакура і мигдаль.

Господарюємо: У Хобултові ростуть японська сакура і мигдаль.

Із молодим садівником-агрономом Андрієм Вієру, котрий мешкає у Хобултові, оглядаємо молоді саджанці плодових дерев і кущів, що рівними рядками ростуть поряд з його обійстям. Їх тут – до 15 тисяч, а сортів нарахували понад півсотні. Його дружина Інга показує молоді кущики хвойників та інші насадження, які використовують для декорування присадибних ділянок. Є тут юка, вічнозелений самшит, барбарис, вереск, модрина, лаванда, гібіскуси чотирьох кольорів, піони деревовидні, кущові й плетючі троянди, й навіть рідкісні для наших країв – гліцинія, катальпа, японська сакура і мигдаль, що цвіте пишними рожевими китицями. Коли навесні з’являється цвіт на кущах і деревах, усі сусіди йдуть милуватися досі небаченою красою.

– Нині, хоч уже і осінь добігає кінця, у нас повно роботи, а вже відпочиватимемо взимку, – розповідає молодий агроном, котрий свого часу закінчив сільськогосподарський технікум у Хотинському районі на Чернівеччині, й лише тут, на Волині, знайшов заняття до душі. Його дружина – дипломований юрист. У подружжя підростають двоє синів – Владислав й Ілля.

   П’ять літ тому Андрій та Інга Вієру купили у Хобултові стареньку хатину й вирішили вирощувати плодові й декоративні саджанці та квіти. Головним їхнім консультантом і помічницею є мама Інги – Людмила Іванівна, котра переїхала з Чернівецької області, аби допомогти дітям, бо тут наробитися є біля чого. Відразу коло хати Вієри мають до 27-и соток і ще 12-ть – неподалік Верби, де також заклали плодорозсадник.

І подивитися тут є на що: тільки яблунь різних строків достигання мають 13 сортів і груш – вісім: «флорина редчів», «сніжний кальвіль», «мутзу»», «голден делішес» (груша-яблуко), «діскавері», «Симиренко айдарет», «бера», «ноябрська»… Є багато сортів слив, черешень, вишень, абрикосів, персиків й навіть інжирні плодоносять, росте виноград, чотири види малини. Поряд з хатою посаджені колоновидні дерева, що виростають у висоту до півтора-два метра – їх здебільшого купують ті, хто має мало землі, бо добре ростуть за метр одне від одного. Особливо рясно плодоносять колоновидні сливи і яблуні. З невеликого деревця збираємо кілька відер, каже Андрій.

   З трьох боків від плодорозсадника знаходяться маткові дерева і кущі – з них беруть бруньки для окулірування підщеп. Їх привозять з Польщі, й ці тоненькі тридцятисантиметрові прутики є основою майбутнього сорту. Приміром, на підщепі «кольт» методом окулірування, який характерний більш міцним зрощенням живців, вживлюють вічка вишень і черешень, на аличі й абрикосах – усі інші кісточкові, підщепи № М9 і М126 найкраще підходять для яблунь, айви – для груш.

   У родині Вієру головний селекціонер-експериментатор дружина Інга. Вона на рівні з чоловіком знає усі тонкощі садової науки, й має легку руку – що не посадить, усе росте, мов на дріжджах. У літній сезон, а здебільшого дерева окулюють у червні, наймають на кілька днів людей, які знають толк у щеплюванні. Сам процес окулірування триває кілька днів. Навесні на отих пагінцях зрізують верхи, щоби дати ріст брунькам-живцям. Й уже через три роки деревця плодоносять.

Як доглядати дерева, аби вони добре росли і рясно плодоносили? «Хочете, чи ні, але захищати дерева від шкідників і хвороб треба обов’язково, – каже Андрій Іванович. – Усі, хто садить дерева, повинні знати, що самі по собі вони не ростимуть, їх треба доглядати, як малих дітей. Восени, як обпаде листя, саджанці обробляють залізним купоросом, весною, до розпускання бруньок – бордоською рідиною. З’являється молоде листя – скропіть їх «актарою» або «топазом», які знищать шкідників, бо від тлі деревця можуть не рости, а то й засохнути. Від хвороб допоможуть «лунасентсейнш» чи «фалькон» – цими препаратами скропіть до і після цвітіння. У лютому-березні сад треба підгодувати селітрою і карбамідом, орієнтовно під кожне деревце, просто на сніг чи на мерзлу землю  розсипають сірникову коробку добрива. З органіки найкраще підійде коров’як, який прикопують у землю, орієнтуючись на об’єми крони.

Хобултівські господарі продають саджанці, кущі й квіти на ярмарках у Володимирі, Нововолинську, Луцьку. А тут направду відбою від покупців не мають. У цім сама не раз переконувалась, собі придбала у них кілька деревець. Трапляється й до них додому приїжджають покупці, котрі вже на місці вибирають те, що хочуть. А опісля переказують друзям та знайомим, де можна купити доброякісний посадковий матеріал – ціни тут не надто високі, а вибір – великий. Є покупці й зі інших регіонів України – недавно «Нова пошта» з Володимира доставила саджанці у Харків й на Полтавщину.

Найбільш популярними є сорти яблунь «мутзу», «ріхард», колоновидні деревця добре купують. А ті, хто уже зібрав плоди з хобултівських дерев, зустрівши садівника, дякують йому. І це чи не найбільш радує нашого агронома.

comments powered by HyperComments
- реклама -