На головну Інтерв'ю Готуючись  здолати  новий  рівень

Готуючись  здолати  новий  рівень

   79 осінь  прийшла до педагогічного коледжу імені Агатангела Кримського. І  вже 17-а, відколи  цим потужним колективом керує Микола Савельєв. Кожен  навчальний рік  фактично  починається за  подібним  сценарієм,  приходить  зі  знайомими  клопотами…Чи  не вишиковується   ці  роки у рівний ряд, за улюбленим порівнянням одного з колег, як  дошки у паркані?

–  Якщо йти за таким порівнянням, то щораз їх буде по три.  Бо щотри роки нас  реформують. І зараз вийшли на нову трійку, яка  почалась позаминулого року, коли  набув чинності новий закон про вищуосвіту, а повної йогоімпламентації щодо коледжів  слід чекати  у 2020  році. Тож нині всі старання спрямовуємо на те, щоб адаптували навчальний заклад, аби зберегти контингент студентів  і педагогів. У 2019 році ми востаннє будемо приймати на навчання за програмами «молодшого спеціаліста», яким даємо перший  рівень вищої освіти.  Це мало статися ще 2017 року з прийняттям згаданого закону, але  відтермінували на два роки, бо, по-моєму, і  саме міністерство  не було готове  до реформи, яку започаткувало.

- реклама -

Однак, коледжу  не  тільки  самому доводиться реформуватися, а  й пристосовуватися під  інші законодавчі освітянські зміни, зокрема  запровадження стандарту Нової української школи?  

Як тільки ця реформа була задекларована, ми  внесли зміни до навчальних планів, і наші  випускники  вже готові працювати  у НУШ. Нещодавно  навіть з однієї із шкіл, де вчителька  поважного віку відмовилась  працювати відповідно до нових вимог,  попросили  прислати студентку.  Одна  з четвертокурсниць погодилась  і перейшла на індивідуальне навчання. Побачимо, які будуть результати. Хоч, за відгуками, не так і багато шкіл по всій Україні  сповна справляються з  цим реформуванням. Адже  змінити зміст  мало, має бути змінений увесь освітній простір навколо дитини –кабінет, обладнання, методична  база і, врешті, сам вчитель. Тоді  НУШ запрацює. А поки що, на мою думку, це експеримент. Я навіть наполіг, щоб онук цього року не пішов у перший клас, був певен, що школа не буде готова до задекларованих змін, хай  їх трохи «обкатають».

Але зміна  освітнього простору  залежить і  від  кадрів, які  готуєте?

-Наші випускники  можуть працювати у  цій парадигмі, що закладається в  основу цієї  реформи. Погана вона  чи  добра –  можна довго сперечатися, бо  має як і прихильників, так і тих, хто несприймає такого  нововведення.Ми  створили  кабінет, який  повністю відповідає вимогам НУШ,  де студенти вчаться працювати відповідно до нових вимог. Граються, змінюють  ролі і  це   втілюють на практиці. Маю надію це стане їм у пригоді, яким би шляхом не пішла наша освіта.

– За останні  роки  коледж, схоже,  взявся активно розвивати  наукову діяльність?

– Право подальшого існування коледжузалежатиме від того, які спеціальності зможемо вивести на новий рівень – молодшого бакалавра до 2020 року. Щоб «втримати» їх,треба за кожною створити робочу групу з підготовки освітньої програми, очолювати яку має викладач з науковим ступенем. Нині у коледжі п’ять спеціальностей –  початкова освіта, дошкільне виховання, образотворче  мистецтво, трудове  навчання, діловодство.Відповідно потрібно мінімум п’ятеро кандидатів наук, і не  просто «для галочки», а таких, які захистилися за відповідним напрямками.  На жаль, відколи працюю, не вдалося мотивувати  людей, щоб вони самотужки отримали науковий ступінь. Зробили це тільки мій заступник Олександр Юринець і голова  циклової  комісії музики  Богдан Жулковський, який, пропрацювавши рік у нас, вступив в аспірантуру, захистив дисертаційне дослідження і повернувся у коледж. Врешті  і я написав дисертацію. Таким чином охопили три напрямки – педагогічний, технологічний  і мистецький. Що не кажіть,а таки дається взнаки провінційність міста, відірваність  від  наукових центрів…

Цього року запросив до роботи у коледжі кандидата історичних  наук, доцента Миколу Нагірного, який  викладав у філії Тернопільської економічної  академії у  Нововолинську, він очолить групу з розробки освітньої програми за спеціальністю «Архівна, бібліотечна справа та діловодство»; кандидата  педагогічних наук, доцента, Андрія Гаврилюка, який є викладачем фізичного виховання, що дає нам надію на введення спеціалізацій, пов’язаних із фізичним вихованням і налагодження активнішої співпраці із ліцеєм Валентина Вірковського у цьому напрямку, Ольгу Гнепу – кандидата педагогічних  наук  з  «чистої» педагогіки, що «захищатиме» початкову освіту.

– А   як ваш власний науковий  досвід?

– Підготовка наукової роботи забирає багато часу і зусиль. Особливо багато їзди, один-два рази на місяць ти повинен звітувати на кафедрі про  виконану роботу; проведення експериментально частини – це взагалі окрема тема, особливо, коли ти своїм дослідженням охоплюєш три коледжі і три університети. Не вся література є у  вільному  доступі  чимало платних  джерел…  Моя  тема «Наступність у професійній підготовці майбутніх вчителів технології  в умовах навчально-наукового комплексу  «коледж-університет». Тривалий час співпрацюємо з Рівненським  державним  гуманітарним та іншими університетами, отож  база  для дослідження була.

   –  Освітня галузь нині стогне через недостатнє фінансування…

–  Для облради  і  ОДА  педколеджі завжди  були  пріоритетними  навчальними  закладами для  фінансування, за що їм щира дяка.Крім бюджетної підтримки,  маємо спеціальний фонд з платної форми  навчання.  Але таких студентів у нас лише 20 відсотків, а внесені ними кошти  становлять 11 відсотків річного бюджету. Чому така  різниця? Бо величезний обсяг бюджету забирає стипендіальний фонд. 45 відсотків студентів, які навчаються  на державній формі, отримують стипендію за  рейтинговою системою. До того ж у кожній групі, а їх у нас 34, є по 3-4 соціальних стипендії, Словом, той  мінімум, що  має гарантуватися державою, дотримано.  Та хотілося б більше коштів для розвитку закладу, бо у  нас  на це передбачено лише 4,2 відсотка  від  бюджету, а  це  мізер.Вже три роки обговорюється  перспектива фахової  передвищої  освіти.  Працював у  робочій групі, яка готувала такий закон, але  він навіть не потрапив  на  голосування.  Завтра  запрошують на асоціацію  працівників   вищих навчальних закладів 1-2 рівня акредитації. Делегація  керівників  коледжів  вивчала американський  досвід,  може, щось напрацювала  щодо  цього закону. Проблема  у  тому, що міністерство хоче  максимально  звузити прошарок, який  раніше  називався  середньою спеціальною освітою. Та це, на мою думку, помилка, адже саме педагогічні коледжі дають найліпшу ранню професійну орієнтацію.

 – Яким  у ідеалі  бачиться вам  у перспективі педагогічний коледж?

– Таке запитання  часто  і сам собі задаю. А точніше: що слід поставити за  майбутню конкретну мету? Зрозуміло,  що фантазувати про створення педагогічної академії сенсу немає. Але хотілося б, щоб той фахівець, якого готуватимемо, був  здатен до роботи у  будь  яких умовах.  Плинність  кадрів  вимагатиме  доброго знання  іноземних мов, використання у своїй діяльності гаджетів різного гатунку, словом ідеальний випускник коледжу – це фахівець із комунікації в усіх розуміннях цього слова, а коледж – заклад, кадровий склад і матеріальна база якого дозволяє це реалізувати.

Антоніна  МИХАЛЬЧУК.

comments powered by HyperComments
- реклама -