На головну Молодіжка «Хто, як не ми»: ініціативи та проекти Устилузької молодіжної організації

«Хто, як не ми»: ініціативи та проекти Устилузької молодіжної організації

   Яскраві дитячі розваги, романтичні кіносеанси під відкритим небом, облаштування місць відпочинку і культурні заходи – ось уже кілька років усе це для жителів прикордонного містечка організовує Устилузька молодіжна організація. Як згуртувалася активна молодь, чому замість солодких мрій про закордон обрала реалії рідного міста, що вже встигла зробити і що планує надалі, ми розпитали у голови ГО «УМО» Віктора Вавринюка.

Ще навчаючись в університеті у Луцьку, юнак міркував над тим, яким бачить своє майбутнє. А головне – де його будуватиме. Молодий програміст-фрілансер міг би обрати собі велике місто чи навіть закордон. Але натомість замислився над тим, що йому заважає удома і чого, навпаки, не вистачає. «Втікаючи від домашніх проблем, у заможніші країни, красивіші міста, ми не розв’язуємо проблеми, лише прибираємо їх зі свого поля зору. А вони ж лишаються. І я почав думати про шляхи, як їх можна вирішити, як зробити своє місто комфортним і приємним для себе»,  – розповідає Віктор.

- реклама -

Можна плакатися, що держава погано дбає про людей, і чекати від неї допомоги, а можна почати щось робити. Шукати фонди і конкурси, писати проекти. Так, цьому теж треба вчитися, але насправді це не так важко, як здається. Щоб детальніше розібратися у можливостях громадських активістів, Віктор брав участь у тренінгах, які проводив Захар Ткачук у ГО «Молодіжна платформа», відвідував заняття й інших тренерів, які розповідали про проектну діяльність.

Як і всі успішні локальні ініціативи, молодіжна організація в Устилузі виросла із мрій і задумів кількох друзів. «Із сусідкою Ольгою Костюк ходили на каву, гуляли по місту і те, що бачили навколо, не надихало – зарослі узбіччя, засмічені вулиці. Думали, чи можна щось тут змінити, і якщо так, то як саме. Згодом потихеньку почали втілювати свої ідеї, гуртували молодь на прибирання місць відпочинку, а з часом і створили організацію», – згадує Віктор. Першим проектом устилузької молоді став показ фільму під відкритим небом. На той час це було щось зовсім нове, незвичайне, знайоме хіба з серіалів і книг, а пізніше такі кіносеанси стали регулярними, їх проводили не лише в Устилузі, а й у селах громади.

– Спочатку ми орієнтувалися на місто. Час від часу влаштовували прибирання громадських місць, кликали молодь. Та відколи було створено Устилузьку ОТГ, стараємося залучати активних жителів із сіл громади, урізноманітнювати місцеве дозвілля – ті ж кінопокази проводили, зокрема і з благодійною складовою – збирали кошти на лікування хворих земляків. Також влаштовували свята фарб холі. Влітку провели цілу серію заходів для дітей. Один із найцікавіших – Битва водою – був не лише розважальним, а й пізнавальним: дітлахи мали нагоду познайомитися з пожежниками, дізнатися, як працює їхня машина, – каже Віктор.

Один із проектів, який реалізувала УМО, вигравши грант від Фонду Ігоря Гузя «Прибужжя» та Британської ради, – облаштування джерела у Тростянці. «До цього потічка місцеві жителі завжди приходять по воду, але нормальних умов, щоб її набрати, там не було, – згадує Віктор. – Ми відібрали воду на аналіз, відправили її в лабораторію. Виявилося,  вона має дуже хороший склад, та й смак у неї чудовий. Щоб людям було зручніше набирати воду, щоб вони взагалі могли посидіти біля джерела, відпочити, ми привели до ладу це місце».

Для локальних молодіжних ініціатив децентралізація уже принесла помітну користь, ділиться спостереженнями Віктор Вавринюк. По-перше, культурне й громадське життя із центру об’єднаної громади потихеньку поширюється й на інші села, які до неї входять. По-друге, у місцевих бюджетах з’являються кошти, які допомагають втілювати корисні ідеї. Так, вторік в Устилузькій ОТГ вперше відбувся конкурс “Програма підтримки ініціатив жителів Устилузької об’єднаної міської територіальної громади», і, ставши одним із його переможців, УМО зараз якраз реалізують свій проект – «Голос громади».

Це вокальний конкурс виключно серед жителів ОТГ, який має солідний призовий фонд – 5000 гривень за перше місце, 3000 за друге і 1000 за третє. 22 вересня відбувся кастинг, на якому було відібрано десять фіналістів. «Приємно, що у фінал потрапили як зовсім маленькі, так і поважні вокалісти – від восьми років і аж до пенсійного віку, – розповідає Віктор. – Тож 21 жовтня на нас чекає справді цікаве видовище. І якщо до участі в конкурсі допускалися лише ті, хто живе в межах Устилузької ОТГ, то глядачем може стати будь-хто, отож, запрошуємо!».

Найактивнішими учасниками Устилузької молодіжної організації, окрім Віктора, із перших днів були Ольга Костюк,  Ярина Лебедь і її молодша сестра Настя.  Нещодавно долучився юний, але ініціативний і відповідальний школяр Роман Куцай. «На етапі подання ідей активістів багато, – сміється Віктор, – але коли треба їх втілювати, то охочих працювати над цим одразу меншає. Ну але це нормальна закономірність».

На заходах, які організовує УМО, теж намагаються відшукати активну, небайдужу молодь, залучити до спільної діяльності. Так, проводили для школярів Устилузької ЗОШ тренінг щодо проектної діяльності, на нього прийшли зацікавлені учні. Разом міркували, як можна покращити шкільне життя. Відібрали ідеї, які можна і варто реалізувати, і незабаром планують втілити їх. Наприклад – створити куточок з вільним вай-фаєм, який працював би на перервах.

Молодь з маленьких міст намагається втекти, і Устилуг у цьому плані не виняток. Але Віктор і його колеги дивляться на ситуацію з оптимізмом. Кажуть: поки лише починають свою діяльність і глобальних проблем, як-от створення робочих місць, підтримка молодих підприємців тощо, розв’язати не можуть, але принаймні привертають до них увагу і пропонують шляхи вирішення. Незабаром в Устилузі має запрацювати й молодіжна рада – для ОТГ це явище нове, але дуже потрібне. Очікується, що вона стане дорадчим органом, який матиме реальний вплив на рішення місцевої влади. Віктор Вавринюк прогнозує, що до неї долучиться активна молодь не лише з Устилуга, а й з усіх сіл громади.

У планах УМО – робити рідне містечко привабливішим, а життя у ньому цікавішим. Відтак, молодь хоче облаштувати фотозону у міському парку, а до новорічно-різдвяних свят прикрасити його святковими вогнями. Устилужани не просто мріють створити громадський простір для спільного дозвілля, але й шукають конкурси і фонди, у яких можна виграти відповідний грант та отримати фінансову підтримку. Для менших ініціатив спонсорів шукають серед місцевих підприємців – зокрема, не відмовляє у допомозі Олександр Сидорчук. «Але для кожного проекту намагаємося залучитися підтримкою кількох різних чи то представників бізнесу, чи то політичних партій. Щоб потім не казали, що ми комусь «продалися», – сміється Віктор. – Так то ми відкриті до співпраці практично з усіма».

 

comments powered by HyperComments
- реклама -