Новини

Художниця-дебютантка Ніка Сідак: «Беру до рук пензля – і настрій поліпшується»

Архів
15 переглядів

Шлях від першого мазка пензлем до першої персональної виставки у когось займає кілька років, а в когось – пів життя. Десятикласниця ЗОШ №1 Ніка Сідак у свої 16 вже дебютувала як живописець. Саме на День художника у галереї КМЦ відкрилася виставка її робіт. Ми розпитали у дівчини про її шлях до мистецтва, про те, що дається важко, а що – приносить багато радості, і чи лишиться вона вірною живопису в майбутньому.

– Ніко,що для тебе значить живопис? Як давно ним займаєшся?
– Малювання – це найбільше моє хобі, воно освіжає душу і дарує радість. Коли настрій «на нулі», досить взяти до рук пензля – і він одразу поліпшується. Професійно займатися живописом почала два роки тому під керівництвом Тетяна Салухи. Але малювати любила з дитинства. Однак у художню школу не ходила. І аж у чотирнадцять років знайшла собі наставницю у цьому виді мистецтва, з якою опановую його секрети.

– На твоїх картинах багато пейзажів. Любиш цей жанр?
– Так, обожнюю природу і архітектуру! Іноді пишу з натури, на пленері. Але не завжди вдається побачити цікаві краєвиди наживо. Тому часто змальовую з фотографій, які сподобалися. Іноді комбіную кілька зображень, чи, якщо точніше, надихаюся ними, щоб створити своє. Звичайно, такий пейзаж може й не існувати насправді, але на моїй картині виглядати реальним.

– З-поміж представлених на виставці робіт які писала з натури?
– Це місцеві пейзажі, знайомі володимирчанам пам’ятки архітектури – такі, як Зимненський монастир, старі будиночки нашого міста. А якщо говорити про інші жанри, то це також натюрморти.

– Хто твій улюблений художник?
– Тетяна Володимирівна!(сміється – авт.). А з більш відомих – то, напевно, Сальвадор Далі. Але сама у стилі сюрреалізму писати не пробувала поки що.

– Якій техніці віддаєш перевагу?
– Олійному живопису. Тільки в ньому і працюю.

– Що для тебе найскладніше у процесі створення картини?
– Цей момент, коли стоїш і дивишся на біле полотно. Найважче – почати. Але коли пензлик рухається по полотні, ти відпускаєш страхи і сумніви і йдеш за ним.

– Звідки береш ідеї для своїх робіт?
– Вони приходять звідусіль, іноді – в дуже несподіваний момент, тому я стараюся одразу їх записувати, а потім, щойно є можливість, – втілювати. Часто надихають і підкидають ідеї рідні і друзі. А так, як і всі молоді художники, черпаю натхнення з Інтернету – зі статей, з чужих картин.

– Чула краєм вуха, що ти дуже творча дівчинка і, окрім живопису, маєш інші захоплення. Які?
– Люблю грати на гітарі і фотографувати. Гітару опановую на приватних уроках, фотомистецтво – самотужки. Роблю портретні фотосесії, знімаю природу, тварин. Фотовиставку поки не планую, але мої роботи можна побачити, наприклад, в Інстаграмі.

– Чиї пісні складають твій музичний репертуар? Назви топ-три музикантів, творчість яких любиш і граєш.
– Не можу назвати себе прихильницею якогось конкретного стилю у музиці, бо слухаю і виконую окремі пісні з різних напрямків, це залежить від настрою. Щодо топової трійки улюбленців… Це, напевно, Сергій Бабкін, Святослав Вакарчук і гурт «ImagineDragons».

– Десятикласники зазвичай ще не надто переймаються підготовкою до вступу, але вже потихеньку обирають майбутній фах. Ти визначилася, ким хочеш стати?
– Конкретну професію поки не обрала, але знаю, що з живописом вона навряд чи буде пов’язана. Мистецтво лишу собі для душі. Але ким би не стала, малювати не покину.

Віталіна МАКАРИК.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up