На головну Інтерв'ю Інтерв’ю з Віктором Герасимчуком, директором ПП «Вікком»

Інтерв’ю з Віктором Герасимчуком, директором ПП «Вікком»

Фото з Facebook

50-річний ювілей, який ще називають золотим, – серйозний життєвий рубіж, коли важко повірити у те, що за плечима уже стільки  літ.  Намагається не зазирати у паспорт і директор ПП «Вікком» Віктор Герасимчук, який днями відзначатиме такий поважний ювілей. Очолюване  ним підприємство забезпечує запасними частинами до сільськогосподарської техніки провідні аграрні та промислові підприємства Волині та Львівщини. Скромно зауважує, що усі ці досягнення – завдяки злагодженому колективу, адже навіть назва підприємства розшифровується  як «Віктор і команда». Напередодні ювілею, ми поспілкувались з Віктором Олександровичем про особливості роботи, плани, перспективи та улюблене хобі.

– Дитинство та юність минули у рідному Володимирі-Волинському. А після навчання у сільськогосподарському технікумі на мене чекала дворічна строкова служба в армії, яку випало  нести у Східній Німеччині, – розповідає пан Віктор. – Через два роки вирішив продовжити службу в НДР, де пробув ще три роки аж до об’єднання Німеччини. Саме там для мене відкрився зовсім інший світ, кардинально відмінний від тогочасного Радянського Союзу. Вразив високий рівень культури німців, їхня чесність, порядність та акуратність. Тож коли повернувся додому, то деякий час перебував у легкому ступорі. Але, як кажуть: «добре там, де нас немає», адже попри можливість залишитись у Німеччині, нас з дружиною все одно тягнуло в Україну.  У 1991 році військову частину перевели на інший кінець світу до Уссурійська, але так далеко від дому служити не хотів, тим паче порядку у війську на той час не було, тож всіма правдами та неправдами довелось звідти тікати. За місяць до проголошення незалежності України,  вже був у Володимирі.

– Після служби в армії одразу відкрили власну справу?

Ні, спочатку таких думок не виникало. Я влаштувався завскладом у райагропостач – підприємство, яке займалось постачанням запчастин у сільські господарства нашого району. Пригадую, як тоді протягом двох тижнів приймав товар, який зберігався просто неба на подвір’ї підприємства. А вже за чотири з половиною роки, коли настала криза і довелось шукати нову роботу, цю посаду здав  лише за двадцять хвилин, адже на підприємство вже не постачали нові товари. Деякий час працював завідуючим продуктового магазину, але зрозумів, що це не моє. Мені, як механіку, хотілось мати справу із звичним «залізяччям».

Хоча цей досвід був корисним, адже там ознайомився із принципами ведення бізнесу, які невдовзі стали у нагоді, коли разом із  партнерами створили колективне товариство «Володимир Великий». Підприємство, подібно райагропостачу, займалось постачанням запасних частин і матеріалів для сільськогосподарських та промислових підприємств області. З часом партнери розділились і стали конкурентами, відкривши три окремих підприємства, серед яких і «Вікком».

– Як наважились на такий ризик, адже вам довелось починати бізнес з нуля, очоливши нове підприємство?

– Я справді ризикував, адже, відкривши підприємця, не був впевнений чи прийде до мене клієнт і чи взагалі зможу працювати у цій же сфері. Вклав усі заощадження у придбання товару, орендував колишнє приміщення райагропостачу і розпочав справу з нуля. Допомогло те, що не був сам, адже мене підтримувала команда однодумців, які вірили у мене та успіх спільної справи. За кілька місяців плідна робота дала свої результати і ми зареєстрували підприємство «Вікком». Тому, що клієнти зрештою зробили свій вибір на нашу користь, посприяли нижчі, аніж у конкурентів, ціни на товари, професійне обслуговування та доброзичливе ставлення до покупців.   Зараз наші клієнти – це як великі аграрні та промислові підприємства регіону, так і фермери-одноосібники. З 2003 року, відколи відкрилось підприємство, з нами тісно співпрацюють ТОВ «П`ятидні», «Луга», «Луга-нова», «Прогрес», «Агросвіт», «Гербор», «Володимир-Волинське лісомисливське господарство», «Володимир-Волинська птахофабрика» та інші. За товаром приїжджають не лише з Володимир-Волинського, а і Локачинського, Турійського та Іваничівського районів. Охоплюємо також частину Львівщини, адже у Червонограді працює філіал «Віккому».

– Які секрети ведення успішного бізнесу від Віктора Герасимчука?

– Ніяких особливих секретів немає – просто потрібно чесно працювати з людьми та робити так, аби покупець завжди залишався задоволеним співпрацею із підприємством та наданими послугами. У своїй роботі дотримуємося принципу «клієнт завжди правий», адже покупець має відчувати себе у першу чергу партнером, а не прохачем. Приваблюємо клієнтів широким асортиментом товару, прийнятними цінами, різними видами розрахунків, привітним обслуговуванням та індивідуальним підходом до кожного покупця.

Не менш важливим для успішної роботи підприємства є і внутрішній клімат у колективі, який має сприяти ефективній роботі. Тому намагаюсь забезпечувати для своїх співробітників комфортні умови праці та гідну зарплатню.

– Навесні 2014 року, коли нашу бригаду довелось «ставити на ноги» та ремонтувати усю техніку, ваші запчастини також стали у нагоді військовим…

– Більшість одиниць військової техніки колишньої 51-ї бригади роками стояли без діла, тож довелось ставити її «на ноги» – ремонтувати та замінювати деякі запчастини.  На  нашому підприємстві є товари, які могли у цьому зарадити, то ж до мене звернулись  активісти, котрі організовували допомогу бригаді – Костянтин Зінкевич, Роман Мартинюк, Олексій Панасюк та Валерій Курстак. Активно долучались до ремонту військової техніки і фермери нашого району. Тож вже приблизно за півтора місяця плідної та злагодженої роботи нам вдалось відновити автопарк військовослужбовців. Від початку бойових дій на Сході і донині «Вікком» постійно допомагає збройним силам благодійною допомогою у вигляді запчастин, а також надає максимальні знижки на товар, який у нас закуповують підприємці, волонтери та місцева влада для потреб військових. Нещодавно підприємство відзначене подякою від командира 14-ї бригади. Запевняю, що ми продовжуватимемо цю справу, допоки ворог ще залишається на нашій землі.

– На днях ви відзначатимете золотий ювілей. В такому віці вже можна підбивати певні підсумки прожитого та зробленого. Що вважаєте своїм головним здобутком?

– Якщо говорити про роботу, то, вважаю, що досягнення підприємства – це заслуга усього нашого колективу, адже якщо поруч є згуртована команда, то разом можна і гори звернути. Більшість моїх колег працюють з початку заснування підприємства, тож ми, наче одна велика сім`я – працюємо та відпочиваємо разом. Користуючись нагодою, хочу подякувати своїм співробітникам за їхню багаторічну, плідну та самовіддану працю, за дружність, довіру і професійне ставлення до своїх обов’язків, завдяки чому ми разом досягаємо певних успіхів.

Що ж до особистого, то тут моєю головною гордістю є двоє дітей – донька Наталія закінчила Київський національний університет ім. Т.Шевченка за спеціальністю «міжнародне право», зараз готується до захисту кандидатської, а син Олександр після навчання у  київському вузі, повернувся до Володимира і зараз працює разом зі мною на підприємстві. Також важко було б чогось досягнути, якби не мав надійного «тилу» в особі дружини Світлани, яка є моєю надійною підтримкою та опорою.

– Зараз модно йти у політику. Чи маєте такі амбіції?  

– Чесно кажучи, подібні пропозиції та запрошення надходили, але в політику мене зовсім не тягне, бо, вважаю, що це брудна справа. Якби в політиці все було чесно, тоді інша справа, а коли це все тримається на хитрощах та обмані, то бажання займатись цим немає. Хоча, коли бачу, що можу допомогти в якійсь хорошій справі, то залюбки долучаюсь та вношу свій вклад.

– Як відпочиваєте від роботи? Чи маєте хобі?

Дуже люблю подорожувати, бувати у різних цікавих місцях, як в Україні, так і закордоном. Разом із колегами із інших регіонів, які також займаються реалізацією запчастин для сільськогосподарської техніки, маємо таку традицію – щороку збираємось у різних містах, де проводимо семінари з бізнесу, обмінюємось досвідом та своїми надбаннями, а також відвідуємо з екскурсією цікаві місця. Попри те, що в Україні внутрішній бізнес має досить високий потенціал, він у нас перебуває на початковій стадії розвитку. У нас є багато що показати, але, на жаль, поки не вміємо це так робити, як закордоном.

– На вашій сторінці у Фейсбук чимало світлин з хокейних матчів. Позаторік на обласному турнірі ви навіть стали кращим воротарем?

– Так, справді, хокей став невід’ємною частиною мого життя – вже  п’ятий рік поспіль виступаю в якості воротаря у міській хокейній команді «Володимир». Певний час в команді взагалі не було воротаря, тож на ворота ставали усі гравці по черзі і так склалось, що найкраще ловити шайбу виходило саме у мене. Починаючи  з жовтня і до квітня щотижня збираємось на тренування на катку в обласному центрі або ж, за сприятливих погодних умов, на озері Лісному. Професійний інвентар та одяг обходиться недешево, але це того варте. Маємо дипломи, медалі та відзнаки, приміром торік ХК «Володимир» серед шести команд області посіла третє місце. Втім, це для нас не головне, адже граємо в хокей на власному ентузіазмі та заради задоволення.  Прищеплюю любов до спорту  і своїм працівникам – по п’ятницях після роботи збираємось, аби пограти у різні командні ігри, а ще, як альтернатива перервам «на перекур» у нас на роботі є можливість пограти у настільний теніс.

– Поділіться своїми планами та мріями.

– Зробити хочеться ще чимало – у першу чергу завершити реконструкцію складських та торговельних приміщень для поліпшення умов праці на підприємстві. Є бажання працювати та розвиватись, адже, коли стоїш на місці – ти падаєш і залишаєшся позаду тих, хто тебе обганяє. Тому завжди рухаємось уперед, не зупиняючись на досягнутому.  Хочеться змін і в нашому місті, щоб воно стало ще охайнішим та гарнішим, справді княжим містом зі своїм особливим шармом,  щоб в країні нарешті запанував мир, утім не ціною перемир’я, а лише завдяки здобутій перемозі над зовнішнім ворогом.

Тетяна Ізотова

comments powered by HyperComments
- реклама -