Новини

Маловивчена історія сірожупанної дивізії у виставці музею

Архів
7 переглядів

  Фотовиставку та документальний фільм з нагоди 100-річчя формування сірожупанної дивізії презентували минулого тижня в історичному музеї  ім.  О. Дверницького. На старих чорно-білих світлинах – портрети військовослужбовців, бійці, що крокують вулицями Володимира та зафіксовані епізоди з життя дивізії, що сформувалась у березні 1918 року в нашому місті.

Дивізія дістала назву Перша стрілецько-козацька, а сірожупанною її назвали через колір одностроїв, у яких ходили вояки. У 1918 році чисельність з’єднання налічувала до шести тисяч козаків, більшість з яких були українськими полоненими вояками з австрійських таборів Фрайштадт і Йозефштадт. Із вступним словом для присутніх у залі учнів гімназії виступив науковий співробітник музею Богдан Янович, який наголосив на значимості цієї події для міста Володимира і чому цю історію варто знати і пам’ятати.

Детальніше про «сірожупанників» розповіла наукова співробітниця ДІКЗ «Стародавній Володимир» Орися Вознюк. Цій темі присвячена її окрема наукова стаття, де  вона дослідила історію дивізію та біографії її командирів, а також вклад військового з’єднання у розвиток освіти міста, адже вояки дивізії були причетні до підтримки українських шкіл на Володимирщині, а місцева малеча навчилася у них співати гімн «Ще не вмерла Україна». Зокрема, завдяки дивізії у місті відкрито українську школу ім. Т. Шевченка, де нині розміщена гімназія ім. О.Цинкаловського.

Планами дізнатись ще більше про історію «сірої дивізії» Орися Вознюк поділилась із кореспондентом «Слова правди». Вона розповіла, що величезні архіви документів дивізії та січових стрільців знаходяться у Віденському військовому музеї. Доступ до архіву відкритий через мережу Інтернет, утім усі документи німецькою мовою, тож вивчатимуть  їх з допомогою перекладачки Вікторії Марчук.

Директор музею Володимир Стемковський зазначив, що ця виставка є спробою донести до володимир-волинців історію сірожупанної дивізії, оскільки  ті можуть пишатися, що це військове формування, яке було одним із перших на Волині, організовувалося саме на теренах  нашого міста. Як спогад про це на Ладомирському кладовищі досі зберігся пам’ятник на могилі 28-річного сотника УНР, який помер у 1922 році. Пам’ятник поставила його рідна сестра, втім надпис на ньому довгий час було замальовано вапном. Відреставрували надгробок місцеві краєзнавці Павло Васьків та Леонід Михальчук, завдяки чому могилу вдалось ідентифікувати.

Познайомитись ближче із цією тематичною виставкою та дізнатись історію дивізії мають нагоду усі охочі, адже вона діятиме в музеї протягом місяця.

Тетяна ІЗОТОВА.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up