Цьогорічна осінь щедра на реформи: слідом за освітньою та пенсійною черга дійшла і до медичної. У жовтні після тривалих дебатів депутати Верховної Ради таки підтримали у другому читанні та в цілому законопроект, котрий дає старт медичній реформі України та набуде чинності через місяць після його публікації і почне діяти поетапно з 2018 року. Наразі ухвалений документ має підписати Президент, а в суспільстві вже ведуться активні дискусії щодо очікуваних змін. Тож які новації невдовзі торкнуться медустанов та як тепер лікуватимемось по-новому?

 – Основна суть прийнятого законопроекту № 6327 «Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів» – це зміна фінансування охорони здоров’я, – зазначає головний лікар Володимир-Волинського ТМО Олександр Клачук. – Планується повне розділення фінансових потоків з надання медичних послуг першого, другого та третього рівнів. І першими зміни відчує саме «первинка», яка має фінансуватись «подушно» – відповідно до кількості підписаних декларацій з конкретними лікарями загальної практики сімейної медицини. Якщо досі фінансування надходило згідно з кількістю прописаного населення, то невдовзі сімейний лікар отримуватиме за кожного свого пацієнта певну кількість коштів. Другий рівень медицини фінансуватиметься по-іншому – залежно від того, скільки медичних послуг надав лікар чи лікувальний заклад. На кожну послугу буде встановлено свій тариф. Утім поки що таких розрахунків ми не маємо…

«Гроші йдуть за людиною», а не на утримання ліжко-місць

Перша і найголовніша зміна, яка відбудеться вже наступного року – це впровадження принципу«гроші йдуть за пацієнтом»: людина звернулась в лікарню, їй надали допомогу, після цього держава заплатила за цю послугу згідно зі встановленим тарифом лікарні, а у випадку із первинною ланкою – конкретному сімейному лікарю. Для цього кожному з нас упродовж року потрібно обрати на власний розсуд сімейного лікаря, якому ви можете довірити своє здоров’я, та підписати з ним декларацію, яку лікар чи медсестра вносять у Єдиний реєстр пацієнтів в електронній системі охорони здоров’я E-Health. Угоду можна укладати з сімейним лікарем, терапевтом, педіатром, який працює в поліклініці, амбулаторії, приватній лікарні або має власну практику.

Передбачається, що у 2018 році середній тариф за людину, яку обслуговує лікар первинної ланки, складе 370 гривень на рік, тобто це 740 тисяч гривень щорічного доходу на медичний кабінет, який обслуговує 2 тисячі пацієнтів. При цьому середній тариф коливається в той чи інший бік, залежно від різних факторів. Наприклад, якщо серед пацієнтів будуть діти до 5 років або пенсіонери у віці 65+, тариф буде майже вдвічі вищим, ніж тариф для молодих людей. Це означає, що лікар первинної ланки буде отримувати в рік від 740 тисяч до мільйона гривень на свою практику, якщо набере максимальну рекомендовану кількість пацієнтів у дві тисячі осіб.

Але майже половина цих коштів покриватиме видатки медичної практики. Розробники реформи кажуть, що у доброго лікаря зарплата може сягнути і 20 тисяч гривень. Поганий не отримає нічого. І так працює принцип «гроші ходять за пацієнтом». Він має змінити весь підхід до фінансування медичної галузі. Адже держава більше не платитиме за ліжко-місця, а тільки за послуги, реально надані хворим.

«Зміни у фінансуванні можуть бути непоганим стимулом для медиків працювати краще, – каже Олександр Клачук. – Оскільки зараз у мене, як керівника, немає можливості стимулювати роботу хороших лікарів надбавками за інтенсив, адже бюджет медзакладу не дозволяє цього робити. Також у нас немає великої різниці у зарплатні санітарки, медичної сестри та лікаря. А тепер пацієнти, обираючи лікарів, стимулюватимуть їх до ліпшої роботи».

Реформа скасовує «совкову» прив’язку до прописки. Пацієнт може вільно обирати собі лікаря і лікарню. Сімейний лікар не має права відмовити вам у укладанні угоди, винятком є лише випадки, коли він вже має більше 2000 пацієнтів.

«Лікарі теж живі люди, яким притаманний психологічний травматизм через стресову роботу, адже пацієнти бувають дуже різні. У підписанні декларацій має бути рух один одному назустріч і з обох сторін це повинно бути взаємним, – додає Олександр Клачук. – Але поки що у законодавстві прописано лише декілька умов, за яких лікар може відмовити пацієнту – якщо у нього вже сформована база із двох тисяч декларацій, а також якщо пацієнт нехтує приписами сімейного лікаря або правилами внутрішнього розпорядку медзакладу, за умови, що це не загрожуватиме життю хворого і здоров’ю населення».

Нововведення поки що стосуються лише лікарів сімейної медицини, терапевтів та педіатрів. Підписувати угоди з кардіологами, отоларингологами, урологами та іншим вузькоспеціалізованими фахівцями не потрібно. Направляти на лікування до них, як і раніше, буде сімейний лікар. На нього покладається обов’язок консультувати пацієнта, нагадувати про планові обстеження, аналізувати їхні результати, виписувати ліки та довідки, здійснювати діагностику і лікування у межах своєї компетенції. Він також має право вести неускладнену вагітність.

У МОЗ кажуть, що запровадження нового формату відбувається завдяки переходу на страхову модель медицини. Під дію страховки потрапляють усі громадяни України без винятку– від новонароджених до пенсіонерів. Втім, додаткових податків або відрахувань із зарплат поки що не передбачається. Наповненнястрахового фонду відбуватиметься із непрямих податків, які сплачує кожний українець – з акцизів, ПДВ, товарів.

Таким чином в Україні хочуть посилити роль сімейних лікарів. Скажімо, у США вони надають аж 80 відсотків послуг, тоді як у нас лише 20. Тепер, згідно з реформою, сімейні лікарі мають стати найпрестижнішою спеціалізацією в медицині.

Що безплатне, а що платне?

Спершу медичні послуги мали поділятись на три пакети: повністю безплатні, з частковою оплатою та платні, але після внесених змін до закону, залишились лише дві категорії – такі, вартість яких компенсовуватиме держава, та ті, за які платитимемо із власної кишені. До першої категорії так званого «гарантованого пакету медичних послуг» належать: первинна допомога (сімейні лікарі, терапевти, педіатри); екстрена допомога (різке погіршення стану здоров’я, термінові операції, серцевий напад, інсульт, гострий апендицит, ниркова недостатність, запалення легень тощо); паліативна допомога (допомога пацієнтам, що мають смертельні захворювання, щоб полегшити їх страждання, перш за все наданням адекватного знеболювання); медична допомога дітям до 16 років та допомога у зв’язку з вагітністю та пологами; лікування у вузьких спеціалістів за направленням сімейного лікаря та планове – у рамках програми медичних гарантій.

Обсяг коштів на програму медичних гарантій буде закладатись в розмірі не менше 5 відсотків ВВП. До гарантованого пакету послуг не входять естетична медицина та стоматологія, ліки недоведеної ефективності. Також необхідно буде повністю оплачувати вартість звернень до лікарень без направлення лікаря, крім екстреної допомоги.

Медична реформа передбачає додаткові фінансові гарантії держави на медичне обслуговування для учасників АТО. Держава зобов’язується повністю оплачувати їх лікування. Також буде збережено вже існуючі пільги у сфері медобслуговування. А для дороговартісного лікування продовжать працювати цільові програми, такі як лікування онкології, гепатитів, СНІДу та інші.

Перелік того, що оплачуватиме держава, щороку затверджуватиме Кабмін. Усе, що поза межами списку, – турбота пацієнтів. Але навіть в цьому є позитивний нюанс. Лікарні тепер мають обрахувати і описати всі маніпуляції та встановити тариф, який буде однаковий по всій країні.

За надані послуги медичні заклади звітуватимуть в електронній формі про кожного пацієнта. Усі лікарі матимуть індивідуальні електронні ключі. А рух фінансів контролюватиме нова структура – Національна служба охорони здоров’я, яка і буде основним оператором договорів та руху коштів від медичних послуг. Її функція полягатиме в укладанні контрактів з надавачами медпослуг, тобто з медичними закладами, на основі реально зробленої ними роботи. Друга її функція – контроль за дотриманням цих контрактів. Третя – планування фінансування на декілька років вперед.

За 2018-2019 роки держава має провести аналіз та розрахувати вартість спеціалізованої медицини. А в кінці 2019-го Кабмін, маючи дані про реальну кількість пацієнтів, розрахує гарантований пакет медичних послуг. Уряд його подає у Верховну Раду, а там або запроваджують гарантований пакет на ці кошти, які є у держави, або ж розширюють і збільшують фінансування медицини. Тобто до 2019 року жодних змін щодо платності чи безплатності послуг не буде. Зміни стосуються лише первинної медицини, решта – вторинна чи третинна медицина – працюватиме, як і працювала.З 2020 року фінансування медичних установ визначатиметься згідно з переліком послуг, які гарантовано сплачуватиме держава.

Як обрати сімейного лікаря?

Спеціаліст подібного роду має широку підготовку. Адже сімейний лікар зобов’язаний розбиратися в декількох областях медицини. І якщо дільничний лише випише направлення до вузькопрофільного фахівця, то сімейний терапевт зможе самостійно призначити лікування, провести кардіограму, поставити крапельницю або розкрити фурункул.

Однак коректність, акуратність і професійна підготовка – ще не всі переваги сімейної медицини. Лікар, який спостерігає всю вашу сім’ю роками, призначить ефективніше лікування. Він врахує особливості способу життя, спадковість, перенесені або наявні захворювання. Актуальний цей фахівець і для сімей, в яких є генетичні патології або психологічні відхилення.

Укласти угоду з лікарем можна вже під час першого візиту до нього. Тривалість часу, впродовж якого потрібно це зробити, не обмежена. Змінити свого терапевта ви можете в будь-який час, якщо знайшли кращого спеціаліста, або, наприклад, змінили місце проживання.

Володимирчанам доведеться обирати сімейного ескулапа з-поміж трьох десятків лікарів загальної практики, які працюють у ТМО. У більшості з нас вже є ті улюблені лікарі, до яких ми постійно звертаємось. Якщо ж ви все-таки не надто частий «гість» у лікарні і вам важко визначитись із вибором, Мінздоров’я радить поцікавитись у родичів, сусідів, друзів, колег – можливо, у них був позитивний досвід у амбулаторії сімейної медицини або поліклініці.

Цілком ймовірно, що під час кампанії підписання угод, лікарі самі підуть до пацієнта. Наприклад, у місті – пройдуться по квартирах, в селі – по домівках. Лікар почне насправді турбуватися про здоров’я свого пацієнта, дзвонити йому, запрошувати на зустрічі, проводити профілактичні обстеження. Він буде фінансово зацікавлений в тому, щоб пацієнт був здоровим, адже отримуватиме гроші незалежно від того, приходить пацієнт лікуватися чи ні. Тобто, для лікаря краще, щоб пацієнт був здоровий.

Наступний крок після вибору лікаря – підписання декларації. Документи, які знадобляться для цього, – ваш паспорт та ідентифікаційний номер. Якщо ж підписуєте декларацію з педіатром (чи сімейним лікарем, який обслуговуватиме вашу дитину), то також знадобиться свідоцтво про народження дитини та документи (паспорт та код) обох батьків або опікунів.

Основний спосіб заповнення декларації – електронний: лікар внесе ваші дані в систему. Важливо, що передбачена система подвійної авторизації: лікар попросить назвати код, який надійде вам СМС-повідомленням. Якщо ж у вас немає мобільного телефону, лікар сфотографує чи відсканує ваші документи, щоб долучити до декларації. Потім роздрукує ту, яку підпишете у двох примірниках (один із них залишається у вас), – і з цього моменту можете звертатись до лікаря у будь-який час.
На випадок відпустки або хвороби у вашого лікаря має бути заміна – інший лікар первинної ланки або черговий заклад первинної медичної допомоги. Якщо вам знадобиться допомога, а ви знаходитесь в іншому місті, звертайтесь до найближчого закладу первинної медичної допомоги.

Ви зможете звертатись до вашого лікаря з будь-якими питаннями, пов’язаними зі здоров’ям. Як показує світовий досвід, більшість проблем із здоров’ям можуть бути розв’язані на рівні первинної ланки, особливо у разі вчасного звернення. Крім безпосереднього обстеження і лікування, лікарі первинної ланки в разі необхідності будуть також видавати направлення до вузькопрофільних спеціалістів, виписувати рецепти на ліки, в тому числі і на ті, які підпадають під програму “Доступні ліки” (безплатні ліки в аптеці, за які платить держава), та будь-які медичні довідки, наприклад, до басейну тощо. Тож з цих міркувань краще обирати лікаря, який практикує поруч з вами, – це скоротить витрати часу на дорогу.

МОЗ наголошує: йдучи до лікаря, пам’ятайте, що це не безплатна послуга, за яку маєте покласти «подяку» в кишеню лікарю. За неї заплачено з ваших податків.

Дали старт і одразу ж натиснули на гальма

Поки вся медицина країни разом із потенційними пацієнтами застигли в очікуванні впровадження реформаторських новацій, уже починає з’являтись інформація про те, що медреформу навряд чи запустять з 1 січня 2018 року. Про це заявив минулого тижня заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк. З його слів, це дуже стислий термін для того, щоб створити Національну службу здоров’я України, а також підготувати нормативні документи. Заступник міністра підкреслив, що для запуску медреформи потрібно близько півроку, додавши, що точні дати зможе назвати протягом найближчих днів. Крім того заявив, що зрозуміти, провалилася медреформа чи ні, можна буде в кінці 2018 року.

«Вважаю, що медична реформа потрібна, але поки що вона є досить «сирою», а відтак проводити її ще зарано. До прикладу, якщо раніше говорили про скорочення відділень тих лікарень, які не стали центрами госпітальних округів, то зараз у столиці ведуться розмови, що неврологічні відділення у таких містах, як Володимир-Волинський, ніби буде збережено, – каже сімейний лікар Ігор Шевчук. – У процесі реформування має бути максимальна відкритість, адже досі ані адміністрація лікарні, ані обласне управління достеменно не знає, як далі впроваджуватимуться усі ці новації. Тому позитивно оцінюю рішення відкласти медичну реформу на півроку, адже вона потребує внесення правок та доопрацювання. А щодо пацієнтів, то вони вже активно цікавляться змінами у первинній ланці і дехто навіть готовий одразу підписувати декларацію».

«Реформа повинна бути обов’язково, – зазначає сімейний лікар Наталія Лісничок. – Десять років тому я переймала досвід у Польщі, яка також свого часу втілювала медичну реформу. Утім нещодавно замміністра заявив, що її не встигають запустити з нового року. Але ці зміни дуже потрібні, тому що накопичилось дуже багато проблем, які перекинули на лікарні. Вважаю, що практика укладання договорів між пацієнтом і сімейним лікарем матиме позитив, адже коли борщ варить одразу кілька господинь, то нічого путнього з цього не вийде. Так само і в медицині – найкраще, коли пацієнта обслуговуватиме постійний сімейний лікар. Однак хотілося б, аби лікарі мали більший юридичний захист, адже наразі маємо лише одні зобов’язання і обмежену кількість прав».

Медичну реформу підтримує нині близько 72 відсотки громадян. Це навіть більше, ніж пенсійну. Українці виступають за зміни в медичній галузі, бо здоров’я турбує і малих, і літніх, і бідних, і багатих. І якщо останні ще можуть вирішити це питання завдяки своїм фінансовим можливостям, то для більшості наших громадян доброякісна медицина недоступна.

У червні в соціальній мережі Facebook пройшов флешмоб #вимагаю_медреформу, в рамках якого українці ділилися своїм сумним досвідом лікування у вітчизняних медиків. Історій, що лякають, відверто жахливих дуже багато. Читаючи їх, стає зрозуміло, що реформа зашкарублої системи освіти необхідна. Ось тільки чи не повторить вона долю реформи МВС, дізнаємося вже за рік.

Тетяна ІЗОТОВА.

comments powered by HyperComments
- реклама -