На головну Новини    Мисливець за сонцем

   Мисливець за сонцем

   У нашому місті і районі п’ять домогосподарств продають державі електроенергію. Один із власників такої сонячної міні-електростанції Сергій Москалюк із Дігтева єдиний, хто погодився розповісти про свій досвід, зустрілись із ним якраз під час його армійської відпустки.

 

- реклама -

Спочатку мені випало кілька невдалих дзвінків – усі чоловіки відмовлялись поговорити, мовляв, «мені воно не треба», «не хочу афішувати». До Сергія зателефонувала вже потім: хлопець служить і навряд чи зараз буде можливість побачитись. Уже й мало очікуючи на згоду, почула Сергієве «Приїжджайте вже! Я якраз у відпустці. В неділю повертаюсь у армію». Кілька уточнюючих дзвінків, куди їхати, якою дорогою, де хата, і щоразу по той бік слухавки звучав бадьорий, веселий, сонячний, небайдужий голос такого собі живчика. Якби мені за цим голосом дали завдання підібрати кілька слів про характер людини, перше, що прийшло би на думку, – це непосидючість, життєрадісність, комунікабельність, завзятість і –  вихор.

   ПАНЕЛІ ПРАЦЮЮТЬ НАВІТЬ У ДОЩ  

Ми мали небагато часу на розмову. Сергій саме підганяв свої господарські справи, адже відпустка спливала, та ще й спішив у садочок забрати дитину. Він здивувався, що його колеги по «сонячній темі» уникають розмов із газетою: «Що тут приховувати? І панелі у всіх на виду. І в інтернеті повно про це інформації. Усі розрахунки, ціни, можливий прибуток, усе-усе!»

Виявилось, що сам Сергій не так просто в цій темі, він на електрика вчився – у «Львівській політехніці». А працювати пішов на нововолинську десяту шахту гірником, далі вже – гірничий майстер, енергетик, головний механік… Якось кілька літ тому розговорились із однокурсником з Львівщини, той став розповідати про «зелений тариф», відновлювальну енергетику – відтоді й закрутилось.

Батько Сергія уточнює: вони першими у районі поставили собі в хату електричний котел. Опалення, кухонна плитка, бойлер – геть усе на електриці. Задумались, чи є можливість здешевити затрати на світло. Так і прийшли до рішення «взяти» собі електростанцію. І – теж перші в районі – на це наважились.

З вересня 2017-го Сергій встановив сонячні панелі, причому, монтував, готував до запуску самостійно, чим відчутно здешевив цей процес. Бо установка однієї станції потужністю 10 кВт тягне до тисячі доларів. Поступово, як тільки появлялась фінансова можливість, доставляв ще і ще. Нині панелі на дахах кількох господарських споруд і на хаті. Звичайно, ще не окупились. Та, за підрахунками Сергія, років п’ять – і вже можна буде про це говорити.

– Чи покриваєте свої поточні витрати електроенергії  завдяки сонячним батареям? – запитую.

– Тільки у літній період, – відповідає Сергій. – Зимою ні. Бо все: і хату, і літню кухню – опалюємо електроенергією. З 2015 року користуємось лише екологічно чистими видами опалення, маємо в літній кухні ще маленьку грубку, трохи пропалюємо і її – он тієї купи вистачає на два роки, – показує на причіп із дровами на подвір’ї.

– Багато доводиться доплачувати за електроенергію?

– У лютому заплатили 1700 гривень. А якби опалювали газом, нам знадобилось би десь тисяч п’ять з половиною. Таки дешевше втричі.

Звичайно, влітку, коли сонця більше, вдається надлишок електроенергії продавати державі. На будинку встановлено спеціальний лічильник, він все чітко рахує: скільки електроенергії здобуто, скільки її спожито домогосподарством, скільки пішло в ринок. На лічильнику міститься GSM передавач, раз на добу, з 23.00 до опівночі, усі дані приходять в обленерго в Луцьк і там обробляються, тобто облік безперервний, після звірки даних раз на місяць на картку власнику електростанції зараховуються кошти за різницю між виробленою і спожитою електроенергією, причому за спеціальним, так званим «зеленим» тарифом. Наш «зелений тариф» нині один із найвищих у Європі.

– Так, це і заробіток теж. Як не є, а за п’ять років сонячні батареї окупляться і далі ж залишаться мені. Термін їх експлуатації 25 років. Завжди дивлюсь на перспективу, чи вигідно. Там є купа своїх технічних моментів, є панелі різних модифікацій, є гібридні, є з акумуляторними батареями. Я обрав собі найбюджетнішу: щоб поменше вкласти коштів, але щоб більша була віддача, – розповідає Сергій. Він звик усе прорахувати, а тоді братись за діло.

Чи вистачає сонця, запитую, адже на Волині, як знаємо, хмарність зашкалює і сонячних днів не так і багато. А Сергій пояснює, що справді наш регіон належить до зони зі збільшеною хмарністю. У нас чотири місяці сонячних, чотири – малохмарних, а чотири – хмарних. Коли сонце світить на батарею під прямим кутом, то вона працює на 100 відсотків. Але навіть коли дощ, вона теж працює, хоч і коефіцієнт корисної дії тоді суттєво знижується – до 10 відсотків.

Як буде можливість, Сергій, либонь,  панелі іще доставлятиме. Хоч і жартує, що місця не вистачає вже. Однак зупинятись, із такою його раціоналізаторською жилкою, він точно не буде. «Ми займаємось тільки тим, що дає економити, – уточнює він. – Якщо технічні умови дозволятимуть, будемо старатись і далі вдосконалювати своє житло».

Цікавлюсь, як ставляться односельці, чи нема заздрісників. «Люди в селі їздять на в декілька разів дорожчих, ніж та електростанція, машинах. То чого ж тут заздрити?» – весело розмірковує Сергій і додає, що сонячні панелі є по різній ціні. Можна купити і за 45 гривень. Звичайно, потужність  буде маленька, на чотири вати.

Отже, до травня Сергій Москалюк знову вирушив в Одесу – далі на свою строкову службу. Йому вже 33, він, як офіцер запасу (бо вчився у виші із військовою кафедрою), мусить відслужити півтора року згідно з законом. А там його вже чекатимуть і рідне село, і родина, і шахта, де за ним зберігається робоче місце, ну і маса господарських, в тому числі і «сонячних» справ.

   КОМЕНТАР  ЕНЕРГЕТИКА  

Ми зустрілись також із заступником начальника зі збуту електроенергії Володимир-Волинської філії ПрАТ «Волиньобленерго» Тарасом Мазуром, щоб з’ясувати, до яких кроків треба вдатися, якщо раптом ви теж надумали податись у відновлювальну енергетику. Він розповідає:

– Для побутових споживачів дозволено ставити сонячні панелі чи генеруючі вітрові електроустановки потужністю до 30 кВт включно. Для застосування «зеленого тарифу»  треба, щоб відповідна потужність була зафіксована у договорі про розподіл. Тобто споживач збільшує потужність, монтує електростанцію і з документами звертається до нас, пише заяву спеціального зразка про намір вести розрахунки згідно з «зеленим тарифом». Обладнання має бути сертифікованим, панелі і інвектор не повинні перевищувати дозволених потужностей, прописаних у договорі. Наступною пишеться заява на придбання спеціального лічильника. Ми нині встановлюємо АСЕ 6000.

Хто до нас звертається, стараємось якомога швидше зробити усе від нас залежне, щоб людині не довелось із цим бігати. Готуються документи, як тільки лічильник з обласних складів передається нам, протягом трьох днів його встановлюємо і відразу готуємо усі договори, складаємо акт огляду і запускаємо установку.

– Усі такі електростанції у нашому районі сонячні чи є вітрові?

– Дві в районі і  три в місті – усі сонячні.

– Яка ж вартість «зеленого тарифу»?

– Нині, до 2020 року, діятиме тариф 5, 736 грн. за кВт/год. Далі знизиться, десь до чотирьох гривень із копійками. Є постанова НКРЕКП про введення «зелених тарифів» відповідно до року введення електростанції в експлуатацію.

   – Все ж таки, чи є резон на Волині полювати на енергію сонця, адже його у нас так мало?

– Є у нас споживач, якому у липні минулого року за 1045 кВт  повернули шість тисяч 180 гривень. Здається, це непоганий результат. Переважно усі найкраще заробляють літом, якщо не хмарно – у зимово-осінній період, зимою – як хто, тому і в нас ще купують. Але все одно для людей це вигідно. Принаймні, можна себе забезпечити.

– Чи вигідно це державі?

– На це слід в першу чергу дивитись з точки зору того, що це відновлювальна енергетика, яка не забруднює навколишнє середовище. І це важливо. Є, щоправда, проблема збалансування. Бо електроенергія – єдиний у світі товар, який не можна зберігати, поскладати на якомусь складі. Якщо виробили – відразу треба спожити. У світі вже нині ставлять акумуляторні батареї, однак вони дуже дорогі. З іншого боку, чим більше буде таких електростанцій (а є ще в нас ТЕС, АЕС), тим важче буде отриману електроенергію десь подіти. Уряд нині думає над цим.

 

   ТРОХИ СТАТИСТИКИ

За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, уже 7,5 тисячі родин встановили сонячні електростанції. Їхня загальна потужність становить майже 160 МВт, а інвестиції – 151 мільйон євро.

Найбільше сонячних панелей з’явилося на дахах Дніпропетровської (838), Тернопільської (664), Івано-Франківської (484) та Кіровоградської (469) областей.

Активно на енергію сонця та вітру переходять в об’єднаних територіальних громадах. Сонячні панелі використовують для вуличного освітлення, живлення шкіл, садків та інших закладів. Прикладом повністю енергонезалежної громади є cело Северинівка, що у Жмеринському районі на Вінниччині.

Світлана КОШИРЕЦЬ.

comments powered by HyperComments
- реклама -