На головну Інтерв'ю На порозі 65-річчя музичної школи

На порозі 65-річчя музичної школи

  Чергову ювілейну дату – 65 років з дня відкриття відзначає цієї неділі Володимир-Волинська дитяча музична школа. За час своєї діяльності вона відкрила чимало талантів, випустила музикантів, які стали знаковими постатями у культурному житті країни, і продовжує лишатися для сотень дітей важливим провідником у світ класичної музики. Чим живе нині школа, якими змінами тішиться, а якими непокоїться, які проблеми має і чим може похвалитися, ми говорили з директором Андрієм Пальохою.

Концертами класичної музики місто забезпечене

- реклама -

   –  Музична школа – заклад з репутацією одного з найкращих в області і з міцними традиціями. Розкажіть, якою вона є сьогодні?

– Найперше зауважу, що наш заклад – не окреме королівство. Ми тісно вписані в культурне, мистецьке й освітнє життя міста. Вважаю школу одним із тих закладів культури, в якому відбувається і навчальний, і виховний, і мистецький процес. Працюємо за двома основними напрямками – музична освіта і концертна діяльність. Стараємося забезпечувати потреби міста у концертах,  дорослі й дитячі колективи беруть участь  у загальноміських заходах, виступаємо і в межах області. Тісно співпрацюємо з КМЦ, закладами освіти та культури. І викладацький колектив, і оркестри народних та духових інструментів, і «Володимирські музики» працюють у культурному контексті міста. Тому, думаю, щодо проведення концертів місто має від нас потужну підтримку.

   – Хто займається організацією концертів і виступів колективів?

– У нас є завуч з виховної роботи, Ольга Редько, вона опікується і концертною діяльністю. Колись у нас діяла дитяча філармонія, нещодавно її відновили, у її рамках займаються дитячі колективи, учні готують і сольні номери. Досить швидко і гарно можуть організувати невеликий концерт.

Звісно, всі знають «Секвенцію» під керівництвом Ольги Редько. Вони їздили і на Львівщину на фестиваль, беруть участь у «Княжому»,  виступають на заходах у КМЦ. У них налагоджена творча співпраця з інклюзивним центром. Колектив гарний, зараз трішки помінявся склад: флейтистка Оля Хільчук вступила до мистецького закладу, ансамбль переформатовується, переживає оновлення.

Маємо багато колективів малих і великих форм. З основних дитячих – ансамблі гітаристів, бандуристів, скрипалів, віолончелістів, трубачів та флейтистів. Є чудовий ансамбль «Музиченьки», який діє під керівництвом Володимира Музиченка. Вихованці вокального відділу виступають у складі ансамблю «Народні співанки» та як солісти.

   – До слова, вокальнийвідділ – один із «наймолодших»у школі…

– Він створений уже більше десяти років тому як відповідь на потребу такого освітнього формату. Адже у місті є ЦПО, де з дітьми працюють чудові викладачі вокалу, але вони готують «естрадників». Академічному співу у місті не навчали, тож взялися за це і вже можемо похвалитися здобутками. Маємо випускників, які вступають до профільних вишів, переважно на диригентсько-хоровий факультет. Наші учні беруть участь у вокальному конкурсі ім. Віталія Бобицького в Луцьку, який проводиться щодва роки. І хоч діти опановують класичний репертуар, та на «Юних голосах», міському конкурсі вокалістів, теж виступають достойно.

   – Ви не лише долучаєтеся до загальноміських заходів, а й проводите свої безпосередньо в школі?

– Щороку маємо два основних, великих концерти – в період  новорічних свят і навесні, звітний, на якому демонструємо результати роботи за рік. Зимовий плануємо на 25 грудня, це вихідний день,  в містян є можливість гарно провести його, долучившись до мистецтва. Щоправда, не завжди їх проводимо в залі  школи – по-перше, буває, не вміщає усіх глядачів, по-друге, маленька сцена не дає можливості сформувати гарну картинку, адже з зали видно усе, що відбувається за кулісами. А от у залі РБК, скажімо, така можливість є.

Також упродовж року дитяча філармонія та кожен відділ готують свої заходи. Проводимо тематичні концерти,  присвячені музичним жанрам та творчості окремих композиторів. Також відбуваються концерти талановитих дітей, як правило, випускників школи. Підготували сольні концерти Олександра Костюк, Едуард Митошоп, Олександр  Сергєєв. Минулого року відбувся концерт  Ореста Лаця, який грає на флейті Пана, та флейтистки Ольги Хільчук.

Втупити до школи може не кожен

   – Чи не відчуває заклад дефіциту в охочих навчатись?

– Щорічний набір залежить від кількості випускників, бо намагаємося, щоб по відділах учні були розподілені рівномірно, відбувається він на конкурсній основі. Тобто бажаючих навчатися завжди більше, ніж тих, хто вступає. Беремо не усіх, а лише тих, хто має гарні музичні дані. Спочатку проводяться консультації, а вже на вступному випробуванні визначаємо, чи є в дитини слух, голос, відчуття ритму. Набираємо з першого по четвертий класи загальноосвітніх шкіл.

   – А якщо доросла людина захоче навчитися грати на якомусь інструменті?

– Наразі  таких послуг не надаємо, хоча певний період така можливість була. Найчастіше виявляли бажання вчитися грати на гітарі. Втім, більшість дорослих незабаром втрачала інтерес до навчання. До того ж, наші вчителі-гітаристи повністю завантажені.

   – Який відділ найпопулярніший серед вступників?

– Завжди найбільший набір на гітару, багато охочих на фортепіано. На скрипку – і бажаючих менше, і відбір ретельніший, адже для скрипаля дуже важливо мати чудовий слух. Є завжди охочі навчатись на народних та духових інструментах. А от баян та акордеон, як інструмент, втрачає популярність. Але  не тільки у нас, така тенденція спостерігається у всіх музичних школах. Цього року взяли лише одного учня.

Загалом у нас навчається 330 учнів.  Навчання шестиденне, субота найбільш наповнена, бо у дітей вихідний у загальноосвітній школі, тож можна проводити зведені репетиції учнівських колективів.

   – У загальноосвітніх школах вагомим показником роботи є участь і перемоги в олімпіадах. Ваші учні беруть участь у подібних музичних конкурсах?

– Так, ми постійні учасники обласних конкурсів, які проводять управління культури та обласний науково-методичний центр. Торік відбувся конкурс виконавців на духових та ударних, струнно-смичкових інструментах, на бандурі та музично-теоретичних дисциплін. Загалом до цих конкурсів підготували близько 70 учнів.

Наші вихованці показали високий рівень підготовки  на міжнародних та всеукраїнських конкурсах: на фестивалі-конкурсі виконавців на народних струнних інструментах «Барви Полтави» бандуристки Дарина Герасимюк та Ельвіра Чайка зайняли відповідно друге та третє місця, а на фестивалі «Провесінь» у Кропивницькому Ельвіра – перше, а Дарина – третє. На міжнародному конкурсі «Арт-Домінанта» у Харкові перше місце посів Орест Лаць. На фестивалі «Соняшник» в м. Києві також стали лауреатами ряд учнів школи:  перше  місце – Настя Кожуховська, Мар’яна Нечай, Владислав Гетьман, Марта Данч, Данило Смоленський;  друге  – Зореслав Митошоп , Софія Тішина. На обласній «Калиновій сопілці» у Ковелі ансамбль «Музиченьки» виборов перше місце,а оркестр народних інструментів друге. В номінації солісти Орест Лаць отримав перше, а Назарій Пальоха – третє місця. В обласному конкурсі виконавців на струнно-смичкових інструментах маємо дев’ять призових місць, з них перші – у Владислава Гетьмана та Мар’яни Нечай. А в конкурсі з теоретичних дисциплін та музлітератури троє учнів Лілії Завгородньої зайняли два перших і одне третє місце, учениця Ольги Редько Оля Хільчук – другі в номінації сольфеджіо та музлітература.

Взагалі це лише маленький відсоток наших здобутків. По суті, учні привозять призові місця з кожного конкурсу. Щороку всі лауреати відзначаються премією  міської ради «Творча обдарованість»

   – Чи часто після закінчення школи діти продовжують займатися музикою?

– Від часу заснування закладу його закінчили більше  двох з половиною тисяч вихованців.Серед них є такі, які навчалися «для себе», є й ті, які продовжили навчання у профільних закладах. Багато з них здобули професії, пов’язані з музикою, – військові музиканти, священики, артисти оркестрів, професори і викладачі ВНЗ, музичних та загальноосвітніх шкіл. Наші учні продовжили навчання в музичних училищах Львівському ім. Станіслава Людкевича, Рівненському, Рівненському державному гуманітарному університеті, музичних академіях міст Львова та Києва.  Випускники школи практично щороку вступають у Волинський коледж культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського, зазвичай отримують чудові відгуки від тамтешніх викладачів.

Приємно, що колишні випускники приводять до нас дітей і навіть онуків. У школі навчались і продовжують навчатись династіями, часто й повертаються потім на роботу. Це, наприклад, династії Філоненків, Білових-Крутчик, Жиромських-Покалюків, Шоцьких-Іванчуків, Ященко -Завгородніх, Іванус, Вавринюків-Дуди, Редько-Датчуків.

Децентралізація, кадровий дефіцит і оновлення матеріальної бази

  – З початком децентралізації для дітей з неміською пропискою навчання у музичній школі стало проблемою. Яка ситуація з початком навчального року?

– Проблема не зникла, але шукаємо і знаходимо шляхи її розв’язання.  Діти з ОТГ продовжують навчатися у нас: більше 30 учнів з Зарічанської, 9  – з Оваднівської , 8 – з Зимнівської  і троє з Війницької ОТГ. Остання – це взагалі інший район. Але батьки наполягали, щоб тут вчитися, бо сюди легший доїзд, ніж з пересадками у Локачі. Загалом усі ОТГ готові оплачувати за навчання дітей з громад. Але кошти виділяються за певною  процедурою, і відповідно це займає час. На початку навчального  року подали списки учнів по ОТГ, чекаємо, поки відбудуться сесії і приймуть відповідні рішення.

Кошти серйозні, тому що в нас індивідуальне навчання.  В навчальному процесі кожної дитини зайняті четверо, а іноді і п’ятеро викладачів. Доводилося не раз їздити на сесії, обґрунтовувати розрахунки. Але є розуміння, що це все внесок в освіту і розвиток молодого покоління громад.  Торік з успіхом проведений концерт у дитсадку Заріччя, в якому брали участь діти, які проживають на території  цієї ОТГ.

   – Чи відчуваєте дефіцит у кадрах?

– Зараз у школі працює 52 викладачі, але, як і у всій освіті й культурі, певна нестача кадрів відчувається. Щороку даємо запит на випускників у Волинський коледж культури й мистецтв за спеціальностями музично-теоретичних, вокально-хорових дисциплін, по класу скрипки, кларнета. Є потреба у викладачі по класу ударних інструментів. Цей клас створений три роки тому, він користується популярністю. Хоч за останній період музичний коледж закінчили достатньо наших випускників, не всі вони повертаються до нас, а знаходять свої стежини в житті.

Попри це, за останні роки колектив відчутно помолодшав. Цього року розпочали викладацьку діяльність Оксана Шевчук та Анжела Кулик, перша – навчає грі на фортепіано, друга – на флейті й сопілці.

   – Які у вас плани на найближче майбутнє?

– Звісно,  хочеться, щоб школа далі розвивалася. Зараз на нас чекає також реформування мистецьких навчальних закладів. Поки що ця реформа на паузі, але, очевидно, таки відбудеться. Йдеться про те, щоб розділити процес здобування музичної освіти на три етапи: початковий – чотири роки, середній – п’ять і ще два – поглиблений, для тих, хто має здібності і бажання займатися музикою професійно. Так навчання розтягнеться на одинадцять років. Але це нереально. Постає питання: як вчинити з віковими категоріями? Зараз при Міністерстві культури створена комісія для вивчення цих програм. Від нашої базової школи представником є завуч з навчальної роботи  Людмила Горбач.

Найближчі тижні займаємося налагодженням навчального процесу. Далі плануємо долучитися до фестивалю «Стравінський-Устилуг-фест», в якому четверо наших вихованців братимуть участь. Звісно, і самі поїдемо, бо заплановано приїзд чудових колективів, вистава оперного театру. А також іде підготовка до планових концертів.

   – З фінансами проблем не виникає?

– Фінансування достатнє, з місцевого бюджету. Проводяться ремонти класних аудиторій. Треба враховувати, що приміщення школи – це пам’ятка архітектури кінця ХІХ століття, але воно в хорошому стані. Сподіваємося, до наступної «круглої дати» оновимо фасад, проведемо реставраційні роботи. У нас є своя котельня, ми автономні в опаленні, стараємося підтримувати температурний режим і при потребі можемо його коригувати.

   – Чи вдається при цьому якось розвивати матеріальну базу?

– Стараємося це робити. З останніх придбань – кондиціонери в концертному залі. Випробували їх на святі Дня знань, всі відмітили, що одразу стало комфортніше. Оновлюються меблі, музичні інструменти. За кошти міського бюджету та за сприяння народного депутата Ігоря Гузя, придбаний повний комплект інструментів для духового оркестру. Також закупили ряд інших інструментів – домри, віолончелі, бандури, гітари та звуковідтворюючу апаратура для концертного залу, набір інструментів для виконання старовинної музики, ударні інструменти, зокрема досить професійний ксилофон, єдиний такого рівня на Волині. Закуплені  скрипки, в яких є потреба,  тому що для цього навчання необхідні інструменти різного розміру.

, що нове фортепіано купити не можемо через досить високу його ціну, але таких інструментів у школі вистачає. У кожному фортепіанному  класі для роботи є  по два інструменти у хорошому стані, за якими стежить наш настроювач. А рояль, який у нас на сцені, – один із найкращих в області, це відзначили колеги з інших шкіл та професійні виконавці.

  – Що скажете колегам з нагоди свята?

– Вітаю колектив школи, всіх вихованців, а також батьків наших учнів і дякую їм за те, що вони зробили правильний вибір, коли обрали наш мистецький заклад. Бажаю всім міцного здоров’я, творчої наснаги, здобутків на нашій педагогічній ниві, а вихованцям не забувати  своїх вчителів, музику і нашу школу. Пишних святкувань не плануємо, але всі заходи впродовж цього навчального року приурочуємо до 65-річчя школи і запрошуємо всіх на наші концерти.

Розмовляла Віталіна МАКАРИК.

comments powered by HyperComments setImmediate$0.9264260836484925$1
- реклама -