На головну Молодіжка Науковці виростають за шкільною партою

Науковці виростають за шкільною партою

   Це переконливо доводять школярі, які проводять аналізи й досліди, створюють нові речовини і роблять несподівані відкриття, шукають підтвердження сміливим гіпотезам і дають відповіді на важливі запитання. Ця діяльність втілюється у роботах, які учні пишуть і захищають на конкурсі Малої академії наук. Чому підліткам цікаво приміряти на себе роль учених і над якими дослідженнями вони працювали цього року, ми розпитали в юних науковців із двох навчальних закладів, які здобули найбільше призових місць в обласному конкурсі-захисті МАН. Знайомтеся із ними!

Спирт зі сливових гілок і польське підпілля: що досліджують у гімназії імені Олександра Цинкаловського

- реклама -

У закладі, який носить ім’я видатного волинського вченого, вже багато років плекають достойних його послідовників у науковому товаристві «Veritas». Діти долучаються до екологічних досліджень, вивчають історію рідного краю, торкаються у своїх роботах важливих суспільних питань. «Орієнтуємося не на кількість, а на якість», – підкреслює заступник директора Мирослава Стольницька. – «Тому більшість із дітей, яких відправляємо на обласний конкурс-захист, посідають призові місця».

Одинадцятикласниця Катерина Шадура має перше місце в екологічній олімпіаді, важливою складовою якої є написання дослідницької роботи. Вона разом з керівниками Майєю Степанченко, Наталією Козік та Ольгою Бондарук, вивчала особливості використання та утилізації полікарбонатного пластику за допомогою цвілевих грибів. «Те, що ці гриби допомагають розкладати побутові пластикові відходи, уже доведений факт, – розповідає Катя. – Ми ж досліджували, який із видів – аспергіл, мукор чи пеніцил – дасть кращий результат. Спостереження за ними проводили півроку на базі Львівського політехнічного університету. Найефективнішим виявився аспергіл – із його допомогою можна досить швидко утилізувати пластик. Втім, це стосується закритих, лабораторних умов. А як він поведеться, якщо, умовно кажучи, запустити його на сміттєзвалище, спрогнозувати важко, адже цвілеві гриби – це некерована система».

З тими ж наставниками працював Катин однокласник Денис Данч. Хлопець вивчав можливості видобутку етилового спирту з гілок дерев – сливи, абрикоса і тополі. Цей спирт використовують як паливо для двигунів, і воно – більш ефективне, дешеве й екологічне, ніж газ та бензин, зауважує гімназист. Яке з дерев дало найбільше спирту? «Слива, – каже хлопець. – Але з нею й умови були кращі». Це дослідження перспективне, бо може

А Георгій Омельченко з 10 класу зробив комплексний аналіз екологічного стану річок Луга та Риловиця. Висновки – невтішні. Якщо за межами житлових районів річки просто забруднені, то в межах міста – дуже брудні. «Деякі тварини є індикаторами чистоти річки: одні живуть лише у чистих водоймах, інші – лише в забруднених. Так ось, ті, що населяють Лугу й Риловицю, належать до другого типу. Нам вдалося виявити лише одного представника чистих водойм – двостулкового молюска», – розповідає Георгій. Разом з керівником роботи Ольгою Бондарук виписали рекомендації, як поліпшити ситуацію. Найперше – розчистити русла і доглядати за ними, а також – доносити людям інформацію про те, як важливо, аби наші ріки були чистими.

Промови німецьких політиків – Маркуса Зодера, Пауля Зємяка та Ангели Меркель вивчав десятикласник Олександр Пастушок (керівник – Наталя Дмитрук), аби дослідити, як вони використовують комунікативні стратегії переконання. «Цікаво простежувати закономірності – як вони, використовуючи метефори, анафору, умисні повторення, агітують, переконують слухачів», – поділився хлопець. Ця робота принесла гімназисту третє місце у секції «німецька мова».

Польське військово-політичне підпілля на Волині, від моменту вторгнення Німеччини на Польщу до нападу Гітлера на Радянський Союз, досліджував 11-класник Михайло Корнесюк (керівник – Володимир Данилюк). «Вражає, наскільки швидко вони змогли організувати розгалужену мережу опору, – каже гімназист. –Також– методи, якими радянська влада боролася проти них. А вони у «совєтів» були такі, що їхній досвід навіть німці до 1941 року переймали – тут і перевдягання у підпільників задля дискримінації сил опору, і нацьковування між українців на поляків і навпаки, і підкуп польського керівництва… Це розпалювання ворожнечі стало одним із каталізаторів Волинської трагедії». Вивчаючи цю тему, Олександр спілкувався з Ярославом Царуком, певний час допомагаючи «народному професору» впорядковувати записи, вивчав документи з обласного архіву. Деякі записи передали колеги з гімназії Грубешова.Ґрунтовна робота принесла Михайлу перше місце в обласному конкурсі.

А Маша Подзідзей, котра досліджувала, як проблема булінгу  висвітлюється на шпальтах місцевих газет та сайтах інтернет-видань, зізналася: робота допомогла їй змінити свій погляд на цю соціальну проблему: «Раніше я вважала, що у нас такого явища, як булінг, нема – принаймні, довкола себе його не бачила. Але, опитавши 120 респондентів від 10 до 17 років, зрозуміла, що цькування зазнають значно більше дітей. Разом з тим, про булінг і його негативні наслідки говорять дуже мало». Маша озвучила кілька цікавих ідей, як з допомогою ЗМІ можна привернути увагу до цього ганебного явища і боротися із ним.

Віталіна Макарик.

comments powered by HyperComments
- реклама -