На головну Інтерв'ю Не одному спортсменові врятував кар’єру, не одній людині – життя

Не одному спортсменові врятував кар’єру, не одній людині – життя

Цей мануальний терапевт відомий уже далеко за межами області. Разом із нині покійним дідусем, народним цілителем Іваном Довгуном  видали кілька друкованих посібників, розробили ігри для діагностики та реабілітації хребта у дітей та запатентували протиостеохондрозний тренажер-масажер. Онукові вдається гідно продовжувати справу Івана Прокоповича, він рятує спини та суглоби не лише волинянам, а й пацієнтам з усієї України, Білорусі, Польщі та Італії. Часто звертаються до Івана Сергійчука (телефони: 0997399337, 0972485699.) спортсмени, яким необхідна реабілітація після травм. Лікар зізнається, що найчастіше це ігрові контактні види спорту, де щодня удари й вивихи, хоча врятував хребти багатьох штангістам та пауерліфтерам.

–  Іване Михайловичу, коли зрозуміли, що хочете допомагати людям бути здоровими? 

- реклама -

– Я виріс у сім’ї, де час від часу траплялися дива. «Я ходжу!», – сміялися й плакали від радості хворі, яких до діда Івана Прокоповича, що проживав у Бірках Любешівського району, приводили попід руки. Хата моїх батьків поряд, але я захотів жити з дідусем, бо мене з дитинства цікавило – як йому вдається лікувати людей. От і з вибором професії я не вагався.

– Із якими захворюваннями до вас звертаються спортсмени?

– Найчастіше з проблемами захворювань опорно-рухового апарату, зокрема це міжхребцеві грижі, остеохондрози. Спортсмени (до слова, як і жителі сіл, що важко фізично працюють) скаржаться на вивихи суглобів верхніх та нижніх кінцівок, у тому числі і плеча. Часто людей турбує така недуга як опущення органів черевної порожнини, яку в народі називають «підорва», «надсада», «підвереда». Це захворювання проявляється здуттям живота, загальною слабкістю, надмірною пітливістю, втратою апетиту, проносом або закрепом.

Яку методику лікування використовуєте?

– Усім своїм пацієнтам не втомлююся цитувати давно відому істину: «Хворобі ліпше запобігти, ніж вилікувати». Будову тіла людини можна порівняти з будинком, де таз виконує функцію фундаменту, а хребет – стін. Якщо фундамент слабкий, то починають руйнуватися і стіни. Це характерно і для хребта. Щодо самого лікування, то є свої прийоми в мануальній терапії, а також відповідні вправи на тренажері й шведській стінці, залежно від конкретного типу недуги. Але часто треба працювати з психікою.

Що маєте на увазі?

– Ще дідусь Іван навчав, що всі біди, з якими йдуть до лікаря, від внутрішнього настрою людини. Життєві сили часто підточують лють, ненависть, заздрість, погані думки. А ще – людські чвари, зопалу кинуте неприємне слово. І тут головне – налаштувати пацієнта на одужання, перебудувавши (наскільки це можливо) світосприйняття. Так буває у дев’яноста випадках зі ста – людина має симптоми певної хвороби та приїздить до лікаря позбутися, приміром, мігрені. Уже й всілякі лікувальні курси на собі випробувала, а все марно: кабінетні лікарі розводять руками, не знають, як допомогти. А тут все набагато простіше. Чим більше люті в серці хворого, тим більше зусиль доводиться докладати під час лікування. Буває, такі сеанси виснажують і залишають фізичне знесилення.

–  Не бентежить, що саме цю вашу методику називають дивною?

О, ні, спокійно на це реагую (Сміється – авт.). Деколи чую, що методика лікування Івана Сергійчука дещо дивна. За словами хворих, не можна однозначно описати відчуття під час лікування, бо спочатку з’являється довіра до лікаря, а потім упевненість, що тобі допоможуть. Свого часу лікував від переляку хлопчика, то йому сказав: «Мій голос заспокоїть тебе і вилікує». Нічого спільного з гіпнозом це дійство не має, й інакше як Божим даром такі властивості людини не назвеш.

–  Є нині  «модною» вегето-судинна дистонія, про яку полемізують лікарі. Ваша думка?

– Справді, у Європі про цей «страшний» діагноз ніхто і не чув. Десятки років  тому такої недуги як ВСД не було і в нас, однак деякі лікарі продовжують ставити такий діагноз. На моє переконання, це не захворювання, а симптомокомплекс, що виникає із різних причин при порушеннях роботи вегетативної нервової системи. Симптоми можуть бути найрізноманітнішими: підвищена стомлюваність, слабкість в організмі, напади паніки, задишка та відчуття нестачі повітря, дискомфорт і болі в серці, шуми у вухах, головні болі й запаморочення,  часта зміна настрою, сильні болі в шлунку, відчуття холоду в кінцівках, тахікардія, проблеми з пам’яттю та інші.

Однозначно, при ВСД слід відвідати лікаря-кардіолога, невролога, ендокринолога, гастроентеролога, але це  насамперед для того, щоб виключити наявність інших патологій, які можуть давати схожі симптоми.

Які пацієнти запам’яталися й чому?

– Різні випадки траплялися. Був чоловік із Ратнівського району, що два тижні ходити не міг. Його кололи протизапальними препаратами, але не допомагало. Після проведених мною за власною методикою маніпуляцій, встав на ноги. Також пригадую жінку з Любешівщини, яка п’ять років не могла завагітніти. Після мануальної терапії живота, з Божою поміччю вагітність настала через два тижні. Також багато хворих із головними болями, яких позбуваються після корекційної методики на шийному відділі.

Які поради дасте, щоб тримати себе у тонусі?

– Насправді ніякого секрету нема, просто потрібно намагатися дотримуватися кількох речей у житті. Насамперед це позитивне мислення, ранкова зарядка та віра в Бога.

Андрій СОБУЦЬКИЙ.

comments powered by HyperComments
- реклама -