На головну Новини Перші три роки  десятирічного  плану

Перші три роки  десятирічного  плану

  На черговому засіданні підсумки роботи у 2018 році підбивав комітет з моніторингу реалізації Стратегії міста. Нині виконується короткостроковий план розвитку  на 2017-2019 роки.

Заступник міського голови Лариса Кулікова наголосила, що довгостроковий план розроблений з 2017 по 2027 роки, однак загадувати на такий довгий період в умовах нестабільності економіки країни важко, тому його розбито на коротші етапи. Тепер  якраз і доведеться складати план на наступні три роки.

- реклама -

До розгляду комітету було запропоновано 42 проекти. Не всі з них вдалося реалізувати з об’єктивних причин.

Найперше прослухали звіт про інвестиційно-привабливі земельні ділянки, які пропонуються або ж уже зацікавили інвесторів і нині іде підготовка відповідної документації. До прикладу, рішенням міської ради видано дозвіл на розробку проекту землеустрою під спорудження сонячної електростанції.

До Міністерства  оборони  неодноразово звертались за згодою на вилучення частини вільних земель і передачі їх у комунальну власність міста. Однак там відмовляються і стверджують, що планують на цих ділянках вести самостійне будівництво.

«Як здійснюється пошук інвесторів?» – запитав учасник робочої групи Сергій Харчук.  Головне завдання влади, пояснює Лариса Кулікова, підготувати якнайповнішу інформацію про інвестиційно-привабливі об’єкти, для цього створюються інформаційні буклети, які поширюються через торгово-промислову палату, інвестиційні ярмарки, форуми, їх надруковано трьома мовами: українською, англійською та польською. Інформація постійно оновлюється й на сайті міської ради. Однак, на жаль, інвестори до нас не спішать. Лариса Володимирівна навела приклад кількарічної давності, коли інвестор планував відкрити у місті швейне виробництво. Йому тоді пояснили, що є у нас і навчальний заклад, який може готувати швачок, і фабрика, де є працівники з досвідом, які, через невисоку зарплатню, могли теж поповнити ряди нового виробництва. Однак представники інвестора все ж таки зробили висновок, що у Володимирі матимуть проблему з робочою силою – і справді люди віддавали перевагу щоденним поїздкам у Польщу. Тож підприємство у місті так і не відкрилось. Було обрано для цього пропозицію на Житомирщині.

Про роботу з безробітними громадянами звітували «Бізнес-Центр» та філія обласного центру зайнятості. Вони влаштовують екскурсії, майстер-класи, зустрічі з успішними підприємцями, залучають їх до рекламування тієї чи іншої сфери діяльності, щоб сприяти самозайнятості населення. До прикладу, за кошти центру зайнятості вивчилась та відкрила власну справу як майстер візажу одна з їхніх клієнток. Її тепер запросили на зустріч з теперішніми безробітними, де жінка продемонструвала свої вміння.

Роман Віслобоков, звітуючи про роботу відділу культури і туризму, розповів, що ще в 2017 році було оголошено конкурс на логотип-слоган міста, надійшло 24 заявки з різних міст України. Однак жодну з них не погоджено. Нині розробляються зміни до положення конкурсу, уточнюються умови, яких слід буде дотримуватись при розробці логотипу, наприклад, передбачати монохромний друк, оскільки слоган має бути не просто лаконічним, зі сконцентрованою інформацією, за якою би впізнавалось місто, а й мати можливість бути розміщеним на маленьких речах на кшталт ручки чи іншої дрібної деталі. Звичайно, знову до цього планують залучати фахівців та громадськість міста. «Зараз активно використовуємо і просуваємо «Відкрий для себе тисячолітнє місто» авторства Олега Яринича, однак це не є логотипом», – пояснив Роман Юрійович.

У роботі й проект «Історична стежка Володимира», на цій умовній стежці будуть станції – окремі віхи історії Володимира-Волинського, це своєрідна подорож у минулі часи. Інформація підбирається і систематизується. Не вдалось реалізувати заплановані реставраційно-ремонтні роботи приміщення на вулиці Драгоманова під художню школу, проект поки що зупинили, вирішили відремонтувати наявне приміщення  цієї школи.

Науковий співробітник заповідника «Стародавній Володимир» Орися Вознюк повідомила: у 2018 році завершено перший етап з виготовлення робочої документації з реконструкції  Валів городища. Процес триває.  Спочатку він стосуватиметься приміщення в’язниці, згодом візьмуться за самі вали, зокрема, дерев’яні елементи в’їзної брами.

Начальник управління житлово-комунального господарства і будівництва Віктору Фіщук розповів, що омріяного володимир-волинцями фонтану немає, оскільки депутати жодного разу не підтримали цієї ідеї. Зрештою, вона зможе реалізуватися у нещодавно оприлюдненому проекті з впорядкування острову на Риловиці. За програмою «Безпечне місто» на вулицях установлено 23 відеокамери, на останній сесії виділено ще 198 тисяч гривень на продовження робіт. Ведеться реконструкція тепломереж котельної селища цукрового заводу, асфальтуються вулиці, нині 173 з 238-ми  вже з твердим покриттям. Запевнив, що на вулиці Івана Франка от-от прокладатимуть тротуари.

Зі своєю давньою проблемою на засідання комітету прийшла міська мешканка з вулиці Богдана Хмельницького, вона неодноразово зверталась за допомогою, однак поки що на її подвір’я  так і тече вода з вулиць Зимнівської та Луцької, заливає й руйнує хату. Начальник управління  ЖКГ пообіцяв таки підсипати там обочину, щоб зупинити потік.

Найбільше запитань до пана Фіщука посипалось з приводу стихійних сміттєзвалищ, досі не вивезених із дворів багатоповерхівок новорічних ялинок, порізаних дерев. Навіть надійшла пропозиція використовувати цей матеріал для твердопаливних котлів котелень міста. Керівник «Теплокомуненерго»  Сергій Коба не заперечував, але можливості збирати по місту дерев’яні залишки у його підприємства немає, «якщо привезете – візьмемо». Він же пояснив, що заміщення газу твердим паливом за рік принесло в бюджет установи мільйон 700 тисяч гривень. «Кращої альтернативи поки немає, це дозволить також знижувати тариф для населення».

До речі, Віктора Фіщука запитали також про роздільне вивезення сміття. На що він відповів, що можливості збирати пластикові пляшки наразі немає, адже ними уже завалено полігон твердих побутових відходів. В Україні є два заводи, які переробляють цей матеріал на пластикові вікна, однак і вони мають повно такої сировини. Якби у Володимирі її назбиралось на кілька вагонів, а не на фуру, то взяли б. Поки що не маємо можливості складати таку кількість пластикового матеріалу. Пошук вирішення питання триває. Нині розпочато роботи з будівництва другої лінії полігону твердих побутових відходів.

Не вдалось також побудувати об’їзну автомобільну дорогу, адже частина її в розпорядженні Зимнівської ОТГ, для продовження робіт ці землі треба або викупити, або якимось чином вилучити. Вирішення тут поки немає.

Розповідаючи про комплексну термомодернізацію житлового фонду, Віктор Фіщук навів приклад успішного впровадження програми з підтримки ОСББ за рахунок коштів з міського бюджету. Програмою скористалось, наприклад, ОСББ «Мрія», що на Ковельській, 132, де  встановили індивідуальний тепловий пункт, завдяки цьому, у січні, коли загальний тариф за тепло по місту становив 57 гривень за метр квадратний, у них він був у межах 30. За цією ж програмою утеплено частину будинку.

Начальник управління містобудування й архітектури Тарас Киба запевнив усіх, що реконструкція площі Героїв буде, наголосив також, що обеліск залишиться на своєму місці. Самі роботи, в силу дорогої вартості, будуть розбиті на кілька етапів, почнуть із заміни комунікацій під асфальтним покриттям. Сказав, що невдовзі його управління представить загалу своє бачення площі, з урахуванням попередніх пропозицій громадськості. Наразі вони активно співпрацюють з автором однієї з них Андрієм Гнатюком. Остаточний проект буде оприлюднений у ЗМІ.

З водоканалу звітували про виконання проекту «Чиста вода». Закінчились роботи по північному водозабору, проведено заміну насосів, трубопроводів, прокладені сигнальні кабелі з виведенням на пульт управління. На деяких вулицях не встигли попрацювати, бо вони вже заасфальтовані. На порядку денному також водовідвід в районі цукрового заводу, який збудований ще у 60-х роках минулого століття. На заміну водовідводу і каналізації у 2020-21 роках запланували 4,5 мільйона грн. Лариса Кулікова закликала не чекати їх тільки з міського бюджету, а шукати інші джерела.

Від  ТМО прозвітували про придбання нового гастроскопу за 620 тисяч гривень. Завдяки цьому обстежено 1800 хворих, виявлено сім онкопатологій, що згодом підтверджено додатковими аналізами. Нині проводиться модернізація флюорографу 1975 року випуску на цифровий. Буде оголошено тендер щодо закупівлі нового рентген-апарату. Усе це сприятиме точнішій діагностиці хвороб, вчасному їх виявленню і, відповідно, лікуванню.

Розповіла про роботу відділу проектної діяльності та міжнародного співробітництва Любов Саць, у нашого міста тісна співпраця із польським Грубешовом, німецьким Цвіккау тощо. Нині ведеться підготовка до відзначення у місті Дня Європи, друкуються інформаційні матеріали.

Світлана КОШИРЕЦЬ.

comments powered by HyperComments
- реклама -