На головну Новини Підпали сухої трави знищують екосистему річки Луга

Підпали сухої трави знищують екосистему річки Луга

Чудовий весняний день. Люди тішаться теплу, сонцю. Буйним цвітом квітує природа. Все живе радіє, пробуджується від довгого зимового сну. Та раптом ідилію порушує густий сірий стовп диму, що здіймається над річкою. Так безгосподарно і бездумно люди позбуваються  сухої трави і очерету у долині Луги.

Ті, хто переконують, що випалювання торішньої трави потрібне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу – це злочин проти тендітного світу природи. Головна небезпека полягає у виникненні пожеж та руйнуванні біоценозу екосистеми .
У природі все передбачено так, щоб трава та кущі росли після зими оновлювалися самі, без «допомоги» вогню і людей. За зиму трава перегниває і не стає перешкодою для молодої парослі. Це стосується і гілок, які, до того ж, прекрасно підходять для гніздування птахів.
Коли гине одна або кілька ланок екосистеми, стан довкілля може незворотньо змінитися у гіршу сторону. Кожен звір, кожна комашка чи жаба,кожна рослина  стають єдиним цілим у природі, у біологічній ланці. Важливою є кожна травинка: в 10 сантиметрах верхнього шару ґрунту міститься майже 90% розмаїття флори й фауни лучних екосистем, часто невидимого різноманіття, але дуже важливої ланки екосистеми. Після підпалів виживає і першою пускається в ріст найбільш стійка та невибаглива трава (найчастіше це бур’яни), що не дає далі зростати іншим.
Під час паління трави гине багато комах, їхніх личинок і лялечок. У вогні горять всі живі істоти – сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші комахи, які беруть участь в процесі формування ґрунту. Для дощових черв’яків зайвої сухої трави не буває. Вони дуже швидко переробляють її, перетворюють в найцінніше добриво – гумус, і одночасно роблять ґрунт пухким і живим. Суха торішня трава – не сміття, а їжа, житло,притулок і необхідні умови для життя, створені самою природою для тварин і комах.
Також через підпали трави гине вся корисна мікрофлора ґрунту, в тому числі і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, найцінніший навесні, коли рослини набирають силу.

Крім того, відбувається забруднення атмосфери. Під час згоряння однієї тони рослинних залишків, у повітря вивільняється приблизно 9 кг мікрочастинок диму, до складу якого входять пил,окиси азоту, чадний газ, важкі метали та низка канцерогенних сполук. Наприклад,без доступу кисню, виділяється бензопірен, що здатен викликати онкологічні захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин. Дим від спалювання трави їдкий, темний та густий, дуже неприємний людям, подразнює очі, має неприємний запах, може викликати алергії.

Якщо ж пожежі відбуваються надто часто, то в атмосферу виділяється вуглекислий газ – не тільки через згоряння свіжої сухої трави, але й через часткове вигорання історично накопиченої в ґрунті мертвої органічної речовини. Це призводить до несприятливих змін і більш різких коливань клімату нашої планети.

На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через п’ять-шість років, але дуже часто не відновлюється ніколи.

Спалюючи суху траву, більшість громадян не усвідомлюють, що чинять протизаконно. Частина перша статті 77 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за самовільне спалювання рослинності або її залишків, опалого листя у парках, скверах, інших зелених насадженнях без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу.

Тож не паліть суху траву, бо це – злочин проти суспільства і проти природи.

Ольга ТЛУЧКЕВИЧ,
вчитель екології школи-інтернату «Центр освіти і соціально-педагогічної підтримки».

comments powered by HyperComments
- реклама -