Агропідприємство Еко-Волинь Груп, яке вже третій рік поспіль займається вирощуванням спаржі в селі Новини, днями відвідав комерційний директор голландського розсадника спаржі «Де кемп» Ханц Вандергур ( на знімку справа) разом із представниками української фірми-партнера «Розетта Агро». За три дні робочої поїздки делегація побувала на кількох фермермерських господарствах Вінниччини, Хмельниччини, Рівненщини, Львівщини та Волині, де ростуть голландські саджанці суниці, лохини, спаржі та інших культур. Вони високо оцінили умови вирощування аспарагусу на новинському полі, а в його господаря підприємця Олександра Сидорчука (на знімку зліва) була нагода отримати консультацію безпосередньо у виробника розсади

Спаржу, яка нині хоч і набуває з кожним роком популярності в Україні, поки що куштував далеко не кожен, хоча про таку рослину, як «заячий холодок», відомо усім – практично  кожна господиня, яка має невеличкий садок чи дачу, має цю рослину в своєму «арсеналі» для оздоблення осінніх букетів, а виявляється, що «ось це» ще й їсти можна. Та не тільки можна, але і треба, переконує директор агропідприємства Олександр Сидорчук, адже спаржа лікарська, або аспарагус – саме такою є офіційна латинська назва, дуже корисна для людського здоров’я. Тож якщо правильно посадити кущі та організувати хороший догляд за ними, ви можете побалувати себе овочевим делікатесом, який у багатьох країнах можуть дозволити собі тільки люди з великими доходами.

- реклама -

Безкрайні поля невеличких завбільшки до 50 сантиметрів «ялинок», які були висаджені цієї весни та поруч ділянка з дорослими півтораметровими рослинами, які вже плодоносять – спершу навіть незрозуміло де саме знаходяться ті заповітні пагони, які вживав у їжу Людовік XIV і зараз так полюбляють аристократи і мільйонери. Та придивившись нижче до землі, подекуди можна побачити зелені чи фіолетові (це залежить від сорту) пагони довжиною близько 20 сантиметрів.

Спаржу ж білого сорту одразу так не помітно, бо росте вона під землею, ховаючись від сонячних променів. Пагонів наразі уже не так багато, адже сезон цього раннього весняного овочу, який плодоносить, починаючи з квітня, закінчився якраз у червні.

Поруч з волинською бульбою – голландська спаржа

– Уперше скуштував спаржу кілька років тому у Польщі на фермі у товариша, який засадив нею 3 гектари землі. Дуже сподобались і смакові якості цього овочу та й технологія його вирощування неабияк зацікавила. Тож коли замислився над тим що вирощувати на землях, які взяв в оренду в селі Новини, зупинив свій вибір саме на цій культурі. Так поруч із волинською бульбою почали розростатись аспарагусові поля, – розповідає Олександр Сидорчук.

Рік за роком на місці колись занедбаних полів, де вже давно нічого не росло, окрім бур’янів та дерев, що самі насіялись, почало зростати чимале фермерське господарство, яке нині займає площі близько 60 гектарів, 20 з яких – це землі під спаржею. А почалось усе з придбання невеличкого старого будиночка під самісіньким лісом у селі неподалік українсько-польського кордону Новинах, на який підприємець зі Львова випадково натрапив під час полювання. Хоча фермерство ніколи не було для нього чимось далеким і чужим, адже за освітою пан Олександр економіст сільськогосподарської галузі, а покійний батько був академіком та доктором наук в аграрній царині.

– Спершу висадили на пробу близько гектара спаржі, адже не були впевнені чи приживуться тут голландські саджанці, які більше люблять легкі ґрунти південної України. Та волинська земля дуже добре прийняла іноземну гостю і вже невдовзі ми мали гарний врожай як зеленої, так і білої спаржі. До речі, коли вперше привезли білу спаржу на ринок «Столичний» у Київ, то наші херсонські конкуренти не йняли віри, що вирощена вона була саме на Волині, а не десь у Польщі, – розповідає далі Олександр Сидорчук. – Тому на другий рік висадили вже 4 з половиною гектари спаржі, а цього року маємо понад 20 гектарів під аспарагусом.

Садити спаржу навесні можна у два способи – з готових корінців, які вирощують в Нідерландах, або ж із насіння, що є більш складним і тривалим процесом. Висаджена з насіння рослина почне плодоносити за два роки, а з корінця даватиме врожай через рік. Спаржа не є дуже складною у вирощуванні та догляді культурою, якщо, звісно, дотримуватись технології. В залежності від сорту, ця багаторічна рослина може давати врожай до 15 років. Щодо «заячого холодку», який росте в наших садках, то це, виявляється, дика форма аспарагусу, адже ту спаржу, яку можна вживати у їжу, виводять гібридним способом у Голландії.

– За останні два роки площі під спаржею в Україні виросли майже у три рази, – каже менеджер компанії «Розетта Агро» Жанна Матвієнко. – Нещодавно у нас був лише один виробник спаржі на Херсонщині, який першим в Україні узявся за вирощування цього овочу. Але зараз все більше агропідприємств переймають їхній досвід. Є такі виробники на Житомирщині, Львівщині і віднедавна на Волині. Попри те, що в нас ще немає культури споживання спаржі, ринок цей розвиватиметься і зростатиме. Схожа ситуація з ринком споживання була в свій час і з броколі років десять тому, і з баклажанами років 20 назад,  і, як розповідають старші люди,  років 30 тому із цвітною капустою… Зараз це поширені і відомі овочі, і знає їх практично кожен.

Чудо-овоч врятує від раку

Якщо в Голландії білу спаржу називають «білим золотом Нідерландів», адже саме цей сорт там найпопулярніший, то українці поки що тільки звикають до зеленої спаржі. Цей овоч дуже легкий у приготуванні – достатньо відварити декілька хвилин у окропі або ж на пару, засмажити на пательні або ж на грилі і ви отримаєте смачний та поживний гарнір чи самостійну страву. Свіжа спаржа без термічної обробки на смак нагадує молодий ніжний зелений горошок.

Загалом, аспараґус в усьому світі вважається одним із най­корисніших овочів. Завдяки високому вмісту вітамінів і мінеральних ре­човин та прекрасним смаковим якостям, він став незамінним продуктом у кулінарії, показав себе як неперевершений делікатес. Водночас аспараґус є низькокалорійним, тому досить часто застосо­вується для боротьби з надмір­ною вагою та допомагає запов­нити нестачу корисних речо­вин.

Спаржу радять діабе­тикам, оскільки вона підсилює здатність інсуліну транспорту­вати глюкозу з крові в клітини. Китайці вже дві тисячі років використовують її в народній медицині. А єгиптяни, римля­ни та греки з давніх-давен ви­соко цінують терапевтичні вла­стивості цієї рослини. Спаржа визнана одним із найсильніших засобів проти розвитку раку. Допомагає знач­но покращити імунну систему людини, сприяє поліпшенню складу крові, є профілактикою атеросклерозу і закупорення судин, покращує працездат­ність нирок та печінки, допо­магає поліпшити зір.

Аспараґус містить велику кіль­кість фолієвої кислоти, яка сприятливо впливає на пра­цездатність головного моз­ку. Він зміцнює нервову систе­му та запобігає розвитку депре­сії. Водночас вживання в їжу спаржі має свої обмеження. У людей, чутливих до речовин, присутніх в цій рослині, може бути індивідуальна непереносимість продукту. Наприклад, сапонін подразнює слизову шлунка, тому спаржу можна їсти в період загострень захворювань травного тракту. Спаржа протипоказана при гострому циститі, простатиті і суглобовому ревматизмі.

Аспарагус набиратиме обертів

Цьогоріч волинська спаржа була представлена на  кількох престижних  столичних кулінарних та сільськогосподарських виставках, де була високо оцінена спеціалістами. Буквально за два останні роки спаржа, вирощена на Володимирщині, завоювала непоганий ринок збуту. Продукція під торговою маркою «Спаржа Волині» нині реалізується у багатьох мережах супермаркетів західної України – «Салют», «Сільпо», «Наш край», «Там-там». Ціна складає близько 100 гривень за пучечок у 450 грамів. Відправляють волинську спаржу і на столичний та одеський ринки, продають у ресторани Дніпра, Харкова і Запоріжжя.

До речі, новий ресторан, який торік відкрився в Устилузі, отримав назву «Аспарагус» недарма, адже фірмові страви у меню тут готують саме зі спаржі. Нещодавно Олександр Сидорчук організував тут для устилужан перше спаржеве свято з нагоди закінчення сезону збору цього овочу. Усі охочі мали нагоду безплатно куштувати спаржу на грилі, в беконі та крем-суп зі спаржі. Таким чином директор агропідприємства популяризує вживання спаржі на Волині.

– Рано чи пізно ця культура стане більш популярною в Україні, тому готові працювати над цим, адже бачимо велику перспективу у вирощуванні спаржі. Будемо і надалі збільшувати площі для висадки аспарагусу, зокрема, плануємо збільшити кількість фіолетової спаржі. Водночас, думаючи про перспективу, дійшли висновку, що потрібно зайнятись і переробкою спаржі, або ж робити це у співпраці з якоюсь корпорацією, – зазначає директор агропідприємства.

Тетяна ІЗОТОВА.

comments powered by HyperComments
- реклама -