На головну Новини ПОРАДИ  ПСИХОЛОГА: До дитячого садка без сліз

ПОРАДИ  ПСИХОЛОГА: До дитячого садка без сліз

   Настає той час в житті кожної дитини, коли вона переступає поріг дитячого садка і їй потрібно адаптуватися до нових умов, ситуації, оточення.

Дитсадок дуже корисний для виховання. Тут маля швидше звикає до дисципліни й режиму дня, вчиться самостійності. Але дорослі повинні зрозуміти, що для дитини початок відвідування садка – це стрес.. Процес пристосування  відбувається індивідуально, не у всіх дітей він викликає однакову поведінку.

- реклама -

   Виокремлюють три ступені адаптації до дитячого садка: легка, коли  поведінка дитини нормалізується протягом 10 – 15 днів, це  фізіологічна, природна адаптація; середня (протягом 15 – 30 днів) – дитина худне, хворіє, але не важко, без ускладнень; важка, яка триває від двох місяців і довше, це  так звана  паталогічна адаптація.

Перша група дітей – ті, для кого процес адаптації легкий і безболісний. Вни  комунікабельні, самостійні, спілкування батьків із ними доброзичливе.

Друга група – малюки, котрі адаптуються повільніше і важче. Зацікавлення грою змінюється байдужістю, вередуванням, діти малоініціативні, менш самостійні.

Третя – діти, які важко пристосовуються до нового оточення. Вони, зазвичай, несамостійні, швидко втомлюються, ігрові навички не сформовані. Сон і апетит погані або зовсім відсутні.

Перед тим, як прийти у дитсадок, малюку потрібно розказати, що це таке, що там роблять діти, хто така вихователька. Наприклад: «Дитсадок – це такий гарний будинок, куди мами і тата приводять своїх синочків та донечок. Там цікаво й весело. Я хочу, щоб ти познайомився і потоваришував з іншими дітками і дорослими. У садочку все маленьке: і столики, і стільчики, і ліжечка, і раковини для вмивання, і шафки… Дуже багато цікавих іграшок. Ти все зможеш розглянути, погратися із цими іграшками. Тут дітки їдять, граються, навчаються…».

Перший тиждень перебування дитини в садку  минає дуже емоційно, тому дорослим, тим, хто оточує дитину вдома та у дитсадку, потрібно запастися терпінням. Найчастіше у такій ситуації батькам здається, що поведінка дитини раптово змінюється – малюк стає вередливим, вечорами можуть бути несподівані істерики із приводу і без підстав, що супроводжуються криком, плачем, киданням предметів і качанням на підлозі. Деякі батьки можуть хвилюватися, побачивши таку різку зміну в поведінці дитини, і звинувачувати в цьому дошкільний заклад. Але причини в тому, що адаптація малюка до дитсадка – це великий стрес для дитини, її нерви напружені, тому потрібна розрядка. І треба не сварити своє чадо за вередування, а підтримати, допомогти впоратися зі своїми переживаннями.

Крім того, в оточенні сторонніх дитина часто стримує негативні емоції, тому виливаються вони у присутності батьків та тих, хто її оточує лише ввечері вдома.

Порада мамам, які записали малюка у дошкільний заклад; краще не поспішати з виходом на роботу, адже ще невідомо, чи адаптується дитина до нових умов. Окрім того, спілкування зі значно більшою кількістю людей, ніж раніше, може призвести до того, що малюк почне частіше хворіти. Це тимчасове явище, але деякий час воно не даватиме увійти у нормальний робочим режим.

   Що потрібно для того, щоб процес адаптації не затягувався?  Між батьками та вихователями повинно бути повне розуміння, тоді дитина швидше звикає. Слід давати дитині позитивні настанови, підтримувати бажання йти в садок. У перші дні залишати дитину на 1-2 години, наблизити домашній режим до садкового, зменшити емоційне навантаження, навчати навичок самообслуговування (одягання, умивання, складання іграшок…).

Варто пам’ятати – правильна поведінка рідних у період адаптації дуже важлива. Дитині  треба казати, що вона вже доросла, не залишати її на цілий день у групі, гуляти на майданчику після відвідування садка, давати із собою улюблені іграшки, повідомляти вихователям про особливі звички дитини, придумати ритуал «прощання» й обіграти його вдома, зустрічати дитину з посмішкою, розповідати якомога більше позитивного про садок, підтримувати самостійність вдома; не карати й не гніватися за те, що  дитина плаче в момент розлуки на порозі дошкільного закладу або ще вдома при згадці про необхідність йти туди. Ще раз нагадайте своєму малюкові, що невдовзі обов’язково прийдете й заберете додому, не лякайте, використовуючи фразу: «Ось будеш погано поводитися, знову підеш до дитячого садка!».

Через півтора-два місяці до дитини має повернутися апетит, спокійний сон і бажання спілкуватися з іншими. Якщо ж усе ще не можете спокійно розлучатися і маля постійно хворіє – варто звернутися до дитячого психолога.

Пам’ятайте,  що головною педагогічною умовою успішної адаптації дитини до дитячого садочка є єдність вимог в сім’ї та в дитсадку.  Легкої адаптації вашому малюку!

Руслана КАЛИНОВСЬКА,

практичний психолог ДНЗ №1«Дзвіночок».

comments powered by HyperComments
- реклама -