Уже зовсім скоро Європа привідкриє свої кордони для українців. З 11 червня ми зможемо подорожувати країнами ЄС і Шенгенської зони (окрім Ірландії та Великобританії) без віз. Що це значить на практиці? Які документи треба буде мати з собою? Куди, як і на скільки часу ми зможемо їздити? За яких умов українцям можуть відмовити у перетині кордону? Відповіді на ці та інші питання ми зібрали у цій статті.
Умова № 1 – біометричний паспорт
Біометричний, або ж чіпований паспорт дозволяє користуватися безвізовим режимом з країнами ЄС, пришвидшує перетин кордону, визнаний у всіх країнах світу і має термін дії 10 років для дорослих та 4 роки для дітей. Оформити біометричний паспорт можна у кожному підрозділі державної міграційної служби, який видає документи для виїзду за кордон, зокрема і у Володимир-Волинському районному відділі управління ДМС, який знаходиться за адресою вул. Шевченка, 11. Така послуга буде коштувати 557 гривень 32 копійки за виготовлення паспорта впродовж 20 робочих днів та 810 гривень 32 копійки за виготовлення впродовж 7 робочих днів. Оформити цей документ можна і у відділенні державного підприємства «Документ», але це коштуватиме дещо дорожче – 957 гривень 32 копійки та 1210 гривень 32 копійки відповідно.

Для оформлення біометричного паспорта не потрібні додаткові довідки і папери. Все, що слід зробити, – подати заявку-анкету (заповнюється на місці), паспорт громадянина України, копію ідентифікаційного коду і квитанції про оплату послуг. Фото і збір біометричних даних здійснюються на місці. Забрати документ можна після визначеного терміну, пред’явивши свій український паспорт. До слова, дізнатися, чи закордонний паспорт уже готовий, можна в режимі онлайн на сайті https://dmsu.gov.ua/perevirkastanu.php .

Власники паспортів старого зразка, які не встигли виготовити біометричний, перевагами безвізового режиму скористатися не зможуть, і для подорожей муситимуть отримати візу та сплатити візовий збір. Ті ж, хто на додачу до звичайного вирішив зробити «чіпований» паспорт, можуть користуватися обома – законодавство це не забороняє. Експерти інформаційного порталу «Подорожуй відповідально» радять обрати такий варіант тим мандрівникам, які мають довгу візову історію або ж діючі візи до США, Великобританії та інших країн світу. Таким чином до Європи вони зможуть подорожувати по новому паспорту у рамках безвізового режиму, а до інших країн – по старому, за наявними візами.

Для тих, хто сумнівається, чи біометричного паспорта буде достатньо і подумує, щоб «підстрахуватися» візами, маємо важливе зауваження: біометричні паспорти для оформлення віз посольства і консульства не прийматимуть узагалі.
Звісно, і чіпований паспорт, і документи, про які ми розкажемо далі, не дають стовідсоткової гарантії того, що мандрівника пустять в країну – як, зрештою, не дає її і віза. Щороку на кордоні “розвертали” кілька тисяч українських подорожуючих; в тому числі тих, хто їхав із “шенгенками”. Але тепер у прикордонника буде менше підстав не пустити туриста до ЄС. Позитивним прикладом є досвід Грузії, яка отримала безвіз дещо раніше. За перший місяць безвізу у в’їзді в Шенгенську зону відмовили лише 26 грузинам із 11700. Рівень відмов – 0,2%. Для порівняння: торік грузини лише у консульствах отримували 12% відмов, плюс до цього – відмови на кордоні для тих, хто має візу.

А щоб двері омріяної Європи не зачинилися просто перед вашим носом і вас не «розвернули» додому, експерти радять дві речі: бути спокійним і бути щирим. Якщо прикордонники бачитимуть, що ви їх не обманюєте, то не будуть занадто прискіпливими.

Не тільки ЄС і не лише Шенгенська зона
Які ж саме країни відчинять для нас безвізовий режим? Це не тільки члени ЄС і не лише країни, що входять до Шенгенської зони. Для українців відкритішою стане практично вся Європа. По-перше, це усі держави, які входять до Європейського Союзу, окрім Ірландії та Великобританії. По-друге, так звана «шенгенська четвірка», яка знаходиться за межами ЄС, теж зобов’язалася виконувати правила безвізового режиму, а отже, до він діятиме і з Швейцарією, Норвегією, Ісландією та Ліхтенштейном.
Тож повний перелік «безвізових» країн виглядає так: Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чехія, Швейцарія, Швеція.До них також додаються європейські «карликові» держави, такі як Монако і Ватикан.

Відтак на території материкової Європи менш доступними для українців залишаться лише дві невеликі території – Косово, незалежність якого не визнав офіційний Київ, та Гібралтар – територія, що належить Великобританії. Втім, відвідати останній без візи таки можна – якщо здійснити поїздку на один день з території «безвізової» країни, організовану тамтешнім туроператором.

Обмеження за часом і метою
Безвіз також передбачає часові обмеження на перебування в інших країнах, хоча й не такі жорсткі, як національна віза. Зокрема, для українців діятиме правило 90/180, що означає: перебувати без візи в Європі можна 90 днів упродовж півроку. Це значить, що ви можете в’їжджати декілька разів або використати цей термін за один в’їзд. Головне – аби сукупність днів, проведених у цих країнах, не перевищувала зазначений ліміт.

Крім цього, обмеження діють і на мету поїздки. Так, безвіз не дає права легально працювати в Європі – для цього слід оформити довгострокову національну «робочу» візу. Також віза знадобиться і українським студентам, які навчаються в іноземних вишах. А от відвідати короткострокові курси, пройти нетривале стажування чи взяти участь у навчальному семінарі можна буде і без оформлення візи.

Документи, які запитають на кордоні
Міф про те, що пакет документів, який раніше подавали у консульства, тепер доведеться показувати прикордонникам, популярний серед багатьох наших співвітчизників. Однак таке твердження не має нічого спільного із реальністю. Адже якщо раніше різні посольства чи консульства вимагали різний перелік довідок і паперів, то тепер перевірка відбуватиметься виключно за вимогами «Шенгенського прикордонного кодексу», у якому йдеться про правила перетину кордону іноземцями.

У ньому зазначено п’ять вимог, які поширюються як на «візових», так і на «безвізових» громадян. Це – наявність документа для перетину кордону (біометричного паспорта або паспорта старого зразка з візою), обґрунтування мети та умов свого перебування у ЄС, наявність достатньої для проживання у Європі і повернення додому кількості коштів. Також громадянин не повинен перебувати у переліку осіб, яким заборонений в’їзд до ЄС, та не має становити загрози для громадського порядку, безпеки, громадського здоров’я та міжнародних відносин.

Як обґрунтувати мету своєї подорожі? Туристам, наприклад, достатньо продемонструвати маршрут або програму туристичної поїздки. Тим мандрівникам, які подорожують самостійно і не мають квитків на туристичні заходи, експерти радять детально пояснити прикордонникам план поїздки. Учасникам культурних заходів – показати програму заходу, квиток (на концерт, фестиваль тощо) або запрошення від організації, яка їх приймає. Для поїздок на спортивні змагання слід продемонструвати запис про реєстрацію у якості учасника або програму заходів. Для тих, хто вирушає в ЄС за медичною допомогою, – документ з медичного закладу про лікування.

Окрім цього, ви повинні мати декілька документів, які підтвердять, що вам буде де й за що жити і ви плануєте повернутися назад. Найперше, це документ, який підтверджує бронювання житла (готелю, костелу, апартаментів) або запрошення від особи, в якої ви будете мешкати. Втім, запевняє головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко, ви можете легально жити навіть у наметі – це не може стати підставою для заборони в’їзду. Але вам доведеться скласти і показати прикордоннику детальний маршрут поїздки, із зазначення кемпінгів, у яких ви плануєте ночувати (адже в деяких країнах розбивати намет дозволено лише у кемпінгу). Також потрібен зворотний квиток або сума коштів (готівкових чи безготівкових), якої вистачить для його купівлі; страховий медичний поліс; достатня для запланованого періоду перебування кількість коштів.

Загалом цей перелік документів є вичерпним. Виняток є лише у ситуації, коли з неповнолітньою дитиною подорожує хтось один із батьків – тоді він має показати нотаріально завірений дозвіл від іншого із батьків на виїзд дитини за кордон.

Гроші: скільки і в якому вигляді
Вимога довести свою фінансову спроможність чомусь чи не найбільше лякає наших земляків. Однак вона зовсім не означає, що мандрівнику потрібно буде показувати довідку з банку чи везти із собою валізку готівки. По-перше, кількість коштів, які необхідно мати з собою, варіюються залежно від країни подорожі. По-друге, переконують експерти «Європейської правди», навряд чи українцям слід чекати масової перевірки своїх гаманців – скажімо, для громадян Молдови, які вже три роки користуються перевагами безвізу, ця вимога особливих труднощів не створила. По-третє, довести свою фінансову спроможність можна у різний спосіб.

– «Шенгенський прикордонний кодекс» пропонує мандрівникам кілька варіантів, – коментує головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко. – Це готівкові кошти (однак великі суми у готівці у Європі не прийнято возити), тревел-чеки (дещо застарілий варіант), підтвердження оплати за проживання та квитки (відповідно, ці пункти випадають із вашого списку витрат), фінансові гарантії сторони, яка запрошує, та кредитні картки. На мою думку, останнього пункту цілком достатньо, адже європейці давно звикли до того, що кредитки стали головним механізмом зберігання і витрачання коштів.

Тому якщо на кордоні вимагатимуть підтвердити наявність коштів, досить показати картку міжнародних платіжних система Visa або Master Card. Звісно, на ній має бути достатня сума коштів або кредитний ліміт. У конфліктних випадках прикордонних може вимагати підтвердитице, зателефонувавши на «гарячу лінію» банку. І цього вже точно має бути достатньо, аби вас пропустили через кордон».

Загалом українцям радять брати із собою суму коштів із розрахунку 50 євро на добу, однак така порада не зовсім коректна, адже кожна країна ЄС та Шенгенської зони має свої фінансові вимоги, і часто вони залежать від тривалості, мети та умов поїздки. Скажімо, для в’їзду до Польщі учасникам туристичних заходів, молодіжних таборів, спортивних змагань або пацієнтам медично-санітарних установ потрібно мати щонайменше 20 злотих на кожен день впродовж запланованого терміну перебування, але не менше ніж 100 золотих загалом. 300 злотих загалом слід мати тим подорожуючим, термін запланованого перебування яких не перевищує 4 днів. І 75 злотих на кожен день, якщо термін перебування більший за чотири дні.
А от для в’їзду до Чехії на термін до 30 днів вам потрібно підготувати
з собою 1100 крон на день (33000 крон на 30 днів). При перебуванні
понад 30 днів – 33000 крон за перший місяць та 4400 за кожен наступий місяць (37400 крон за 60 днів).

У країнах Шенгенської зони необхідна на добу сума варіюється від близько 35 євро для Ісландії і 91 євро для Швейцарії та Ліхтенштейну. З-поміж країн ЄС фіксованої суми не мають Австрія і Кіпр. Найнижчі фінансові вимоги ставить Угорщина (3,2 євро на день), найвищі – Хорватія (100 євро), Естонія (86 євро) та в деяких випадках Франція (120 євро). Насправді ж ці вимоги є досить гнучкими і в кожній окремій ситуації можуть змінюватися, залежно від того, чи здійснив мандрівник передоплату за проживання і частину послуг, де планує жити і чи сторона, яка запросила його, зобов’язується покрити частину витрат.
Тому, плануючи поїздку, варто уточнити умови саме тієї країни, до якої збираєтеся вирушати.
***
Звісно, на перших порах можуть виникати певні складнощі – скажімо, до людей із чистими паспортами прикордонники можуть ставитися прискіпливіше і ретельніше перевіряти. Не зовсім зрозуміло, скажімо, як діятиме безвіз для мешканців населених пунктів, які знаходяться у межах дії угоди про малий прикордонний рух, але не мають картки МРП – наразі на це питання не готове дати відповідь і консульство Республіки Польща у Луцьку. Втім, власники таких карток зможуть їздити до Польщі у попередньому режимі, змін поки що не передбачається.

А про всі важливі для наших земляків зміни, які стосуватимуться безвізу, ми обов’язково повідомлятимемо на сторінках нашої газети.

Маєте запитання, відповіді на які не знайшли у цій статті? Лишайте їх у кометарях, ми спробуємо з’ясувати усі нюанси безвізового режиму, які цікавлять наших читачі!

Підготувала Віталіна МАКАРИК.

comments powered by HyperComments
- реклама -