Новини

Про що говорять підлітки: знайомство з засновницею тінейджерського клубу «Dlya tebe»

Архів
313 переглядів

   Раз на тиждень вони збираються у Креативному хабі, щоб поговорити про проблеми, які їх цікавлять чи турбують, поспілкуватися і весело та з користю провести час. Для підлітків міста тут діє тінейджерський клуб «Dlya tebe». Ми зустрілися з його засновницею Оленкою Полянською, аби поцікавитися, про що говорять і чим живуть сучасні тінейджери Володимира. А також ближче познайомитися із нею – яскравою дівчиною, яка вирізняється з-поміж однолітків не лише пірсингом у носі та вухах, а й активною суспільною позицією і бажанням змінювати світ.

   Сама я не з Володимира – живу в селі Ліски і щодня приїжджаю до міста разом з батьками. Вони на роботу, я на уроки в гімназію, де навчаюся в десятому класі. Більшу частину дня проводжу в місті, і питання, чим зайнятися у позашкільний час, для мене особливо актуальне.

   Вторік з подругою подалася на конкурс бізнес-ініціатив. Наш проект про створення арт-кафе, де підлітки могли б збиратися, спілкуватися і проводити вільний час, потрапив у трійку фіналістів. З цього часу і почалася моя активна діяльність – з подачі класної керівниці поїхала на Школу миротворчості до Києва, відкрила для себе й інші можливості для тінейджерів.

   Після кемпів з проектного менеджменту і форумів вирішила, що хочу щось таке створити у Володимирі. Бо коли розповідаєш, всі кажуть: вау, це дуже класно, але далеко. Можливості поїхати в інше місто має не кожен.

   Дискусійний клуб у хабі Creative Studio влаштовувала Люда Серьогіна. Але вона поїхала на навчання, і ця діяльність трохи затихла. Тож я вирішила підхопити її ініціативу і розвинути це у тінейджерський клуб.

   Хвилювалася, що ніхто не прийде. Але на перше ж заняття прийшли знайомі і їхні друзі, а згодом спрацювало «сарафанне радіо» і клуб поповнився учасниками з різних навчальних закладів.

   До нас приходять старшокласники міських шкіл, студенти педагогічного і агротехнічного коледжів. Наймолодшим учасникам 13 років, найстаршим – 19, але в нас нема особливих вікових обмежень, всі спілкуються на рівні. Аби всім було комфортно і цікаво. Приємно, що люди приходять з задоволенням, зустрічі їм подобаються.

Про що говорять підлітки

   На першій зустрічі ми говорили про унікальність. Це те, чим ти вирізняєшся ззовні, чи щось, що має бути у тебе всередині?

   Куди поїхати, чим зайнятися для саморозвитку, творчості чи відпочинку – ці теми цікаві усім. Тому на наступну зустріч я підготувала дайджест можливостей і пропозицій для розвитку молоді.

   На третій зустрічі ми говорили про селфхарм. Це форма аутоагресії, коли людина спрямовує свої негативні емоції на себе, навмисне завдає собі ушкоджень, щоб фізичним болем заглушити емоційний. У нашому суспільстві про це не говорять, вважають, що це соромно. В мене є знайомі, які в різні моменти займалися селфхармом. І їхні батьки замість того, щоб з’ясувати корінь проблеми, засуджували, сварили за це. Ти поганий, бо порізав чи збив руки. Але чому ти це зробив, нікого не цікавить. Я розповіла на teen club, чому говорити про це важливо, показала відео на цю тему. І було помітно, що багатьох вона зачепила. Були такі, які зізналися, що займалися селфхармом. І ми проговорили, куди можна звернутися за допомогою, якщо маєш таку проблему, і  чому це потрібно зробити.

   На одній із зустрічей дивилися і обговорювали короткометражки. Короткі фільми часто мають дуже глибокий, концентрований зміст, зачіпають багато проблем. Перша короткометражка навела нас на розмову про те, чому не можна підлаштовуватися під суспільство, ламаючи себе як особистість. Друга – це була історія про анорексію, яка зачепила й мене, бо маю багатьох близьких, котрі страждали від харчових розладів.

   У нас бувають і chill-вечори, коли ми розслабляємося, граємо в настольні ігри і просто спілкуємося.

   Дуже хочу провести соціальну рекламну кампанію проти насилля у форматі листівок, коміксів, телефонів довіри і QR-кодів, які виводитимуть на актуальну інформацію на тему. Ми  розробили цей проект на кемпі і я б хотіла перенести його у Володимир.

   Ми цікавилися у володимирських тинейджерів, що б вони хотіли бачити у місті. Більшість говорить про те, що потрібен клуб, в якому можна було б зібратися і поспілкуватися. Тинейджерам не вистачає спілкування. Часто нам не вистачає сміливості написати комусь «ідемо погуляти». Перейти від спілкування у соцмережах до реального життя буває психологічно складно. Клуб для нас це насамперед можливість поговорити з різними людьми. В школі зазвичай однокласники між собою не спілкуються. Ну тобто є якісь групки, які дружать між собою, але так щоб загалом – то ні. Кожен залипає у своєму гаджеті.

   ЛГБТ і сексуальна освіта, мотивація і фінансова грамотність, токсичні люди і як мінімізувати їхній вплив, стосунки батьків і дітей – усі ці теми, які цікаві учасникам тінейджерського клубу і про які ми плануємо поговорити. Також хочемо провести арт-вечір, влаштувати якісь кльові передноворічні активності. Багато тем зачіпають і мене особисто, тому я охоче про це поговорю.

   Кожного разу, як ми завершуємо зустріч клубу, в нас відбувається така штука, як рефлексія. Ми спілкуємося про свої емоції за підсумками дня. І це дуже зближує. Вагалася, чи вводити таку практику, але це найулюбленіший момент на різних тренінгах і для мене це було важливо.

Соціально активна художниця
Ідентифікую себе як художницю.
Вторік у «Франс.уа» та інших кав’ярнях лишала свої листівочки. Малюю й досі. Займаюся розписом по тканині – своїм друзям, собі. Люблю яскраві формати. Вчуся грати на гітарі. Розвиваю себе як соціальну людину. Люблю спілкуватися з людьми, заводити нові знайомства.

   Нещодавно була у Школі культурного менеджменту у Полтаві. Їздила на тренінг по написанню проектів. На тижні ще їду у Франківськ на фінальну частину цього навчання.

   Цікавлюся написанням проектів, хотіла б втілити їх у життя. Деякі ідеї є, зокрема й по Володимиру, але є і масштабніші. Маю з ким співпрацювати. Вірю в те, що силами кількох людей, однодумців можна змінювати світ довкола. Часто повторюю мамі і друзям, коли нарікають на втому від роботи чи навчання і відсутність мотивації, що всі ці ситуації можна змінити. Можна швидше впоратися із неприємним завданням і зайнятися чимось, що тобі до душі.

   Кажуть: ой, ти стільки встигаєш! Насправді, як для себе, встигаю зовсім небагато, хотіла б значно більше. Мені доводиться планувати не те що тиждень, а й кожен день, щоб не забути якісь деталі. Якби я цього не хотіла, то цього б не робила. Силою бажання і підтримки близьких можна здійснити усе і змінити світ.

   З навчанням це все поєднувати важко. Але я стараюся. Просто зараз більше розвиваю себе як особистість соціальну, прокачую софт-скілс більше, ніж академічні предмети. Я звикла краще вчити те, що я розумію, як мені знадобиться в житті, де я це зможу застосувати після того, як здам ЗНО, наприклад.

   Але школа реально корисна для розвитку комунікації. Ми постійно комунікуємо і з однолітками, і з вчителями, маємо вміти домовлятися.

   Була б рада більше вчити про економіку і керування своїми фінансами. Тому що фінансова грамотність знадобиться в житті абсолютно кожному.

   Зі шкільної програми найкориснішим вважаю вивчення мов – українська, англійська та інші іноземні. Корисна і література: по-перше, завдяки їй ти знаходиш теми для спілкування. Українська література знайомить зі страшним минулим. Це теми важливі, але й важкі. А завдяки зарубіжній ти дізнаєшся про світ з книжок. І навіть якщо ти не можеш кудись поїхати, то можеш про це почитати.

   Мої батьки раді, що я активна і їжджу на тренінги. Хоча щодо навчання також трохи хвилюються.

   Ця активність – від друзів. Вони розповіли про можливості для молоді, надихнули. Потім я і сама почала все це відшукувати, заповнювати анкети. І щоразу, як приходить лист, що я кудись прийшла, ми з батьками домовляємося, чи зможу я поїхати, чи відкласти до наступного разу.

   Пірсинг –це моє вподобання, яке я давно прагнула реалізувати. У вусі сережки з ланцюжками, в носі – «обманка». Коли пробила це, відчула, наскільки мені комфортно. Почуваюся впевненіще, коли візуально якось вирізняюся з-поміж інших.

Розмовляла Віталіна МАКАРИК.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up