На головну Новини Сесія районної ради: Бібліотеки громадам насилу, але передали, у...

Сесія районної ради: Бібліотеки громадам насилу, але передали, у Суходолах опорну школу створили

Спекотною за погодними умовами і за пристрастями у залі  видалась чергова сесія районної ради, що відбувалась у останній день червня. Розпочали її традиційно – із виконання державного гімну та вшанування пам’яті загиблих у АТО. Згодом встановлено регламент роботи та виділено час для депутатських запитів, та на цей раз жодного  з них не надійшло, тож перейшли до затвердження порядку денного. Його  перелік із 15 питань відразу доповнити ще одним, чи не найважливішим, запропонував голова ради Роман Гук. Йшлося про безоплатну передачу майна районної комунальної власності, о точніше бібліотек, Зимнівській та Устилузькій об’єднаним громадам. Ці заклади перебувають на їхніх територіях, зарплати працівників фінансуються з бюджетів громад, тож логічним і  законним кроком районної ради було б передати громадам на утримання і бібліотечне майно. Але не все виявилось таким простим, як здається.

Розглянувши питання на так званих «бюджетній» та «культурній» депутатських комісіях, районні обранці вирішили його просто відкласти, мовляв, поспіх недоречний. Усе б нічого, але очільники територіальних громад вступили  у боротьбу за право отримати це майно уже зараз, бо ж ремонти його на літній період запланували. І основним аргументом у них було: платитимемо зарплату бібліотекарям, коли заклади стануть власністю громад. Зважаючи на необхідність дійти згоди, голова райради Роман Гук перед сесією зібрав розширену нараду, де намагався переконати депутатів прийняти рішення про передачу бібліотек Зимнівській та Устилузькій ОТГ, що я уже детально описала в минулому номері газети.

І тут (нехай пробачить мені читач за ліричний відступ у офіціозі) раптом сталось таке, що змусило мене неабияк похвилюватись. Депутат Павло Карпюк, узявши слово, почав нещадно критикувати голів райради та РДА за те, що вони проти передачі бібліотек громадам… Він говорив так упевнено, що в мене закрався сумнів: чи правильно я зрозуміла усе, що відбувалось на попередній нараді? Спочатку переглянулась із колегами-журналістами, але, на жаль, їх на тій розширеній нараді не було, тож вони не зовсім були в курсі теми. Почала прокручувати у голові хід дискусії та гортати записи: невже я могла так помилитись і написати цілу статтю з «вивернутою» інформацією?

Мабуть, керівники району теж були ошелешені такими звинуваченнями. А я звернула благальний погляд у бік депутата Павла Пилип’юка від «УКРОПу», який тоді теж був присутнім на  цій нараді разом із Павлом Карпюком, а отже чув або те, що чула я, або те, що озвучує депутат-свободівець… Він зрозумів моє мовчазне прохання, взяв час для виступу та роз’яснив усе колегам: дійсно, десь на початках обговорення питання передачі майна громадам звучали думки лишити його у власності цілого району, але в ході детального вивчення ситуації на час проведення тієї розширеної наради позиція більшості присутніх, у тому числі керівників району, була  за передачу бібліотек на баланс ОТГ після виконання ними деяких умов.  Аж відлягло від серця: писати спростувань з приводу попередньої статті мені не доведеться, а причини, з яких депутат Карпюк в ході півторагодинної наради не почув, про що на ній йдеться, мене уже не хвилюють.

Була також виголошена довга промова депутатки Ганни Фурман, яка, розпочавши з теми фінансування районних будинку культури та бібліотеки, нагадала Зимнівському голові В’ячеславу Католику, що, як вона говорила і раніше, він особисто «несе відповідальність за інтелект нації, а результати ЗНО у Зимнівській школі невтішні», і потім перейшла до критики децентралізаційної реформи. На це В’ячеслав Артурович відповів, що випускники по всій Україні здали цього року ЗНО, отримавши низькі бали, а в Зимному, до слова, є аж семеро призерів обласних олімпіад, чого не траплялось у попередні роки. Він ще раз підтвердив наміри до кінця року фінансувати частку в утриманні центральної районної бібліотеки, а про РБК говорити, коли рішення буде прийматись конкретно по ньому. Щодо реформи децентралізації зимнівський голова сказав, що це тривалий процес, в ході якого можливі навіть помилки, але приємно, що центральна влада дослухається у реалізації реформи до практиків, тобто представників діючих об’єднаних громад. Зимнівці перші в Україні створили свій ЦНАП, першими впровадили процедуру реєстрації актів цивільного стану старостами сіл, і в багатьох інших питаннях є одними з кращих у державі. Крім того, працівники ради та особисто голова вивчають кращий досвід місцевого самоврядування в Україіні і Європі, тож мають чітке бачення організації багатьох господарських процесів та систем культури, освіти тощо. Уже наприкінці Ганна Фурман пояснила, що питання реформи узагалі-то стосувалось голів районної ради та райдержадміністрації, бо їй цікаво, чи вони знають, куди ведуть район. Втім, під час озвучення його депутатка саме стояла спиною до президії, тож не дивно, що Зимнівський голова сприйняв це на свій рахунок та змушений був відповісти.

Не зважаючи  на детальні і чіткі пояснення В’ячеслава Католика, в ході голосування за питання передачі бібліотек громадам виявилось, що голосів для його ухвалення недостатньо, бо надто багато районних обранців просто «утримались».

    – А тепер, шановні депутати, поясніть, що нам робити далі, – звернулась голова РДА Наталія Василець, – платити зарплату людям нічим, виграємо кілька днів, відправивши їх у відпустки без збереження зарплати, а далі – скорочення…

– Люди хочуть робити, а ми їм не даємо, – намагався врозумити колег депутат Ігор Антощак. А зимнівський голова перейшов до емоційних висловлювань: «Ви вирішуєте долю бібліотек, а хто з вас був у тих бібліотеках? Я заходжу взимку – там холодно. Я хочу їм зробити ремонт і опалення, а ви не розумієте, що робите своїм рішенням!». Врешті у залі, де гуло, наче у вулику, пролунало слово «переголосувати». Голова ради поставив повторно питання на голосування і воно здобуло необхідну підтримку.

Наступним стало питання створення опорної школи. В районі відповідно до прийнятого на минулій сесії положення проведено конкурс, де за право отримати статус опорної боролись Оваднівська, Суходільська, Березовичівська та Хобултівська ЗОШ. Навчальний заклад села Суходоли визнано кращим, тож в якості експерименту він стане центром освітнього округу, а початкові школи Дігтева та Новосілок функціонуватимуть як його філії. Передбачається, що з держбюджету для школи нового типу надійде значне фінансування, що дозволить поліпшити її матеріальну базу, провести ремонти закладів-філій. І хоч за це депутати проголосували, не обійшлось і без дискусій. По-перше, цікавились, чи не передбачає таке реформування закриття початкових шкіл, на що начальник відділу освіти молоді та спорту РДА Оксана Бігун зазначила, що наразі їх побоювання даремні. А от створити більше філій опорний заклад матиме право. Говорили і про те, чому одночасно не приєднати до опорної школи Ласківську і Вощатинську, адже згодом ці села стануть територією об’єднаної Зарічанської громади. Таке бажання жителів, пояснила Оксана Андріївна, адже на зборах вони вирішили спочатку дочекатись територіального об’єднання, а вже тоді вирішувати долю сільських шкіл.

Якщо два перші питання зайняли найбільше часу пленарного засідання, то далі усе було швидше. Звіт про виконання районного бюджету за перший квартал прийняли без обговорень, адже його детально вивчали на засіданнях комісій. Так само депутати були знайомі із змінами, які пропонувалось внести у цьогорічний бюджет. Щоправда, своє окреме прохання озвучив оваднівський сільський голова Сергій  Панасевич – просив, аби хоч половину коштів виділили сільраді на освітлення вулиці Ковельської у селі Верба, бо вже не одне життя і здоров’я скалічене через темряву на цій трасі. Усього потрібно 350 тисяч гривень, сільський голова знайшов підрядників, які виконають роботи у борг, але, на жаль, як не відстоювали цю потребу у фінансуванні голова та його попередник, а нині депутат Сергій Панасюк, коштів на встановлення ліхтарів не передбачили. Наталія Василець в свою чергу пообіцяла, що з проханням виділити хоч частину необхідних асигнувань невідкладно звернеться до обласної ради, а ще частину передбачать у районному бюджеті згодом при розподілі вільних залишків.

Начальник загального відділу райради доповідала депутатам відразу з трьох питань: щодо прийняття програми розвитку місцевого самоврядування у районі,  затвердження плану роботи ради на наступне півріччя та встановлення надбавки за вислугу років заступнику голови ради. Проекти рішень про порядок використання коштів районного бюджету на знищення отруйного борщівника та про внесення змін до порядку надання з районної казни дотацій власникам особистих селянських господарств, які утримують три і більше корови, представив головний спеціаліст управління агропромислового розвитку РДА Володимир Болотюк. Усі питання були ухвалені без особливих дискусій.

Так само схвально проголосували за прийняття програми поліпшення функціонування центру обслуговування платників податків ОДПІ, за делегування повноважень у сфері охорони здоров’я Володимир-Волинській міській раді, підтримали звернення до парламенту щодо недопущення прийняття закону про ринковий обіг земель сільськогосподарського призначення, а також звернулись до депутата від 19 округу Ігоря Гузя, аби ініціював зміни у законодавстві, які б дозволили направляти до місцевих бюджетів частину рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів у частині деревини, заготовленої в порядку рубок загального користування.

Деяке обговорення відбувалось навколо питань затвердження технічних документацій з нормативної грошової оцінки ділянок. Встановити ціну на землю під шістьма  об’єктами водного фонду, трьома ділянками сільгосппризначення, які будуть виставлені на торги, а також однією ділянкою лісового фонду пропонувала заступник начальника міськрайонного управління Держгеокадастру Оксана Гжиб. З приводу однієї з цих ділянок, як виявилось, була зібрана окрема депутатська комісія, яка на місці оглядала територію та визначала доцільність передачі її в оренду. Утім, ніяких порушень виявлено не було, тож на сесії затвердили і грошову оцінку цієї землі, адже такі розрахунки необхідні для укладання договору між сторонами: лісомисливським господарством та ПП «Укрпетроль».

Відбувся також звіт тимчасової контрольної комісії районної ради щодо перевірки якості ремонту доріг у районі. Її голова Павло Пилип’юк зазначив, що плідної співпраці між службою автодоріг та депутатами досягти не вдалось. Представник обласного автодору Юрій Рашкевич, якого запросили на сесію, розповів, що раз у два тижні їхні спеціалісти перевіряють якість виконання ремонтів автошляхів, а от охочі депутати можуть долучатись до таких перевірок, узгодивши свої дії з місцевою філією дорожньо-експлуатаційного управління. Щоправда, дізнаватись про заплановані роботи потрібно, приміром, на початку тижня, адже у ремонтників плани можуть змінюватись. Говорили з паном Юрієм і про конкретні дороги, і про матеріальне та фінансове забезпечення служби автодоріг, вартість ремонту кілометра дороги, підрядників, тендери та багато іншого. Депутат Юрій Кравчук просив підсобити місцевій владі у боротьбі з борщівником, який виріс на обочинах автотрас. В ході розмови випливали усе нові проблеми, тож очевидно, що питання ремонту доріг не стане менш гострим у найближчі роки.

Майже три години тривала сесія. Депутати то виходили, то повертались на свої місця, у «Різному» виявили бажання виступити лише двоє обранців: Ганна Фурман поцікавилась готовністю приміщення для штабу територіальної оборони, а Петро Козлюк ініціював внесення змін до положення про вирубку дерев. До цього часу зал засідань наполовину спорожнів, напевно, саме в той день, коли раз у кілька місяців проходить засідання, у багатьох депутатів з’являються нагальніші справи. По завершенню роботи наші обранці поспішили покинути приміщення, де було вже надто гаряче. І наче на замовлення, за кілька хвилин почалась злива, яка вгамувала і нестерпну літню спеку, і депутатські пристрасті. До наступної сесії.

Юлія ПАШКОВА.

comments powered by HyperComments
- реклама -