Новини

Собаче життя: як розв’язати проблему безпритульних тварин?

Архів
215 переглядів

Невдовзі на вулицях нашого містаможна буде побачити чотирилапих безхатьків із жовтими пластиковими кліпсами на вухах – такі бірки свідчитимуть про те, що ця тварина стерилізована та вакцинована від сказу. Роботу зі стерилізації безпритульних тварин розпочали із 1 червня у міжрайонній держлабораторії ветеринарної медицини завдяки ініціативі її директора Надії Лозовицької, за підтримки місцевих зоозахистників та фінансуванню із міського бюджету. Таким чином у Володимирі планують регулювати популяцію вуличних тварин.

От якби ще пробудити свідомість містян, які, не бажаючи нести відповідальність за утримання, догляд та потомство своїх домашніх улюбленців, часто викидають на вулицю кошенят та цуценят, а також і дорослих тварин. Адже безпритульні тварини з неба не падають –вони наслідок байдужості та нерідко жорстокості самих людей, – наголошують зоозахисники.

Проблему безпритульних тварин у багатьох країнах світу розв’язують гуманним шляхом, застосовуючи, до прикладу, стерилізацію, однак в Україні це робиться із великими потугами, адже донедавна цим питанням на державному рівні практично не займались, навіть ухвалення закону, який забороняє жорстоке поводження з тваринами і цілком відповідає світовим стандартам, на жаль, не позбавило українські міста від безпритульних тварин. Тож найчастіше це беруть на себе не державні керманичі, а волонтери, котрими стають небайдужі громадяни за покликом серця.

Волонтером може стати кожна свідома людина…
Завдяки небайдужості частини мешканців нашого міста до долі безпритульних тварин вдалось врятувати не одне пухнасте життя. Деяких тварин, підібраних на вулиці голодними, безпомічними, хворими чи покаліченими, вони залишали у себе назавжди, решту ж брали додому чи віддавали родичам, друзям на тимчасове утримання, допоки їм не вдавалося знайти нових відповідальних господарів та постійний дім. Увесь цей час такі люди допомагали чотирилапим безпритульним поодинці власними силами, і лише кілька років тому завдяки місцевим ЗМІ,соціальним мережам та випадковим знайомствам почали об’єднувати свої зусилля задля доброї справи. Так у Володимирі-Волинському було започатковано неофіційний волонтерський рух, який згуртував зоозахисників нашого міста, серед яких і Ганна Доскоч.

Молода жінка розповідає, що чотири роки тому дорогою додому біля смітника підібрала маленьке кошеня у жахливому стані, вилікувала, виростила і вирішила залишити собі. І саме тоді усвідомила, що це не поодинокі випадки – допомоги потребують десятки і навіть сотні тварин лише в нашому місті, яких викинули напризволяще. Ганна почала цікавитися методами допомоги безпритульним тваринам волонтерів великих міст, завдяки соцмережам переймала досвід досвідчених зоозахисників України і була однією з тих в нашому місті, хто почав об’єднувати однодумців задля реальних дій.

Відтоді Ганна разом із однодумцями ледь не увесь свій вільний час почала присвячувати прилаштуванню чотирилапих безхатьків. Паралельно активісти місцевого волонтерського руху «Дай лапу!» створили у мережі однойменну спільноту, головною метою якої стала саме допомога безпритульним тваринам у пошуках нових господарів. Почали організовувати благодійні міні-акції та щотижня виносити коробки з пухнастими клубочками до центрального ринку з метою знайти для них дім і люблячих господарів.

Віддавали волонтери тварин лише пересвідчившись, що потенційні господарі дійсно будуть належним чином утримувати і доглядати тварину, записували контактні дані людей, фотографували їх з новими чотирилапими членами родини. Тварини перебували на домашніх перетримках зоозахисників від кількох днів до кількох тижнів і навіть місяців, адже іноді потребували тривалого лікування.Крім цього, доглядали стерилізованих дорослих тварин, поки не загояться шви і їх можна буде спокійно передати новим господарям.Зоозахисники вдячні ветеринарним спеціалістам, які допомагали їм у лікуванні тварин: Надії Лозовицькій, Олені Чеснович, Олені Боренко, а також Сергію Тернову, котрий проводив стерилізації безпритульних тварин, які знаходилися на перетримках.

– Ми хотіли на основі волонтерського руху створити та зареєструвати громадську організацію захисту безпритульних тварин – розповідає Ганна, – але зіткнулись з таким негативним явищем, коли люди, дізнавшись про волонтерів, вирішили, що на нас можна спихнути розв’язання усіх цих проблем, «повісивши» не лише безпритульних тварин, але й потомство від їхніх домашніх. Волонтери – це люди, які добровільно роблять хорошу справу і не зобов’язані підбирати всіх тварин, власним коштом та силами стерилізувати їх та прилаштовувати. Вони повинні бути лише тією рушійною силою, яка сприятиме цьому. Тож від ідеї створення організації відмовились, бо переконані, що наша громада до цього поки не готова. Кожен з нас може вплинути на вирішення цієї ситуації, хоча б раз у своєму житті врятувавши з вулиці нужденну тварину!

Притулок не розв’яже проблему?
За часів СРСР проблему безпритульних чотириногих намагалися розв’язувати комунальні служби абсолютно негуманними методами відстрілу та отруєння. Тварин умертвляли в герметичному кузові автомобіля за допомогою газу або ін’єкції смертельним препаратом, унаслідок чого пес задихався. Трупи спалювали на спеціальних підприємствах. До винищення братів наших менших залучали також мисливців.

Останній випадок масового отруєння собак невідомими у Володимирі-Волинському зареєстровано на початку 2015 року. З вимогою знайти та покарати винних у цьому злочині на прийом до міського голови Петра Саганюка прийшла ініціативна група небайдужих містян. Після цієї зустрічі зоозахисниками ініційовано обговорення подальшої долі безпритульних тварин, а також озвучено потребу проведення у місті масових їх стерилізацій. Міська влада ж у свою чергу запропонувала виділити 50 тисяч гривень на облаштування притулку для тварин поруч сміттєзвалища та передати його на утримання самим зоозахисникам. Проте знайти спільне рішення щодо іншого можливого і санітарно допустимого місця розташування притулку, а також подальшого його фінансування так і не вдалося.

Нині ж люди, котрі опікуються безпритульними тваринами у Володимирі, переконані – у такому невеликому місті створювати притулок найближчим часом нераціонально – достатньо облаштувати стерилізаційний центр для безпритульних тварин та домашніх улюбленців малозабезпечених верств населення, чиє потомство, як правило, і поповнює ряди безхатченків.

Таким чином можна вести реєстр таких тварин, вносити їх до загальної бази даних і контролювати кількість чотирилапих.

На думку першого заступника міського голови Ярослава Матвійчука будівництво та утримання притулку для міського бюджету – непосильна ноша та й місце віднайти для такої установи, яке б влаштувало усіх, дуже непросто. Тому, почавши кампанію зі стерилізації безпритульних тварин у місті, сподівається, що ситуацію таки вдасться поліпшити, хоча в той же час, стерилізація та вакцинація не є гарантією того, що такий пес ні на кого не нападе, вважає чиновник.

– На операції, які почали робити з 1 червня у ветлаболаторії наразі використовуватимемо кошти, котрі передбачені на благоустрій, а вже на сесії міськради в кінці місяця внесемо зміни до бюджету, аби депутати могли проголосувати за додаткові 50 тисяч гривень на стерилізацію тварин,

– запевнив Ярослав Матвійчук.
До цього часу міська влада вирішувала питання бродячих собак, укладаючи договори із КП «Ласка» із обласного центру, навколо діяльності якого за останні місяці виникало чимало скандалів. Зоозахисників шокували жахливі антисанітарні умови,у яких утримуються тварини в притулку, в одній з морозильних камер якого віднайшли навіть заморожені трупи чотирилапих. Не зрозуміло також куди працівники «Ласки» поділи частину відловлених собак, адже, як стверджує директор підприємства Дана Новарчук, усіх псів з інших міст вони стерилізують, вакцинують та повертають назад. Хоча до нашого міста жодна з трьох десятків чотирипалих тварин, котрих було відловлено на початку цього року і за яких було сплачено 17 тисяч гривень, так і не повернулась.
«Спіймав – стерилізував – відпустив»
В Україні відома програма стерилізації від міжнародної організації з захисту тварин FOURPAWS, яка пропагує метод «спіймав – стерилізував – відпустив». Відтепер за подібним методом діятимуть і в нашому місті.Стерилізуватимуть тварин в одному з приміщень міжрайонної держлабораторії ветмедицини. Директор цієї установи Надія Лозовицька активно підтримує волонтерський рух в місті, протягом кількох останніх років відстоює необхідність створення стерилізаційного центру.

– Стерилізація — це хірургічна операція з видалення органів розмноження тварини. Після її проведення тварини не мають здатності розмножуватися і їх чисельність скорочується. У стерилізованих тварин зникає статева активність і агресія, яка з нею пов’язана – вони стають спокійнішими. Крім цього зникає скупчення собачих зграй у «собачі весілля», які несуть потенційну небезпеку для оточуючих. Світовий досвід показує, що масова стерилізація – це єдиний ефективний метод скорочення чисельності безпритульних тварин, аж до повної їх відсутності на вулицях міста,

– розповідає Надія Лозовицька.

Операція зі стерилізації однієї тварини вартує нині близько 300 гривень.Завдяки фінансуванню з міського бюджету, безпритульним собакам та котам вона проводитиметься безплатно. А виконуватиме їх знаний у місті, досвідчений ветеринар Сергій Тернов, котрий постійно відгукується на прохання волонтерів, консультуючи їх, лікуючи та стерилізуючи безпритульних тварин за помірними цінами, а часом й взагалі безплатно. Він переконаний, що за півроку можна стерилізувати усіх вуличних собак у місті, а їх, за підрахунками волонтерів, налічується до трьох сотень, і, якщо не підкидатимуть нових, це докорінно змінить ситуацію із популяцією.

Виявляється, більшість псів, котрі бігають нині вулицями міста – це домашні собаки, котрі перебувають без нагляду господарів, а дійсно безпритульних у нас не так багато.Тому ще однією великою проблемою, на думку волонтерів, є таке явище як самовигул домашніх улюбленців, коли господарі відпускають собак із дому, не усвідомлюючи, що наражають таким чином на небезпеку, як довколишніх, так і саму тварину. За такі дії має бути передбачена відповідальність, найбільш дієвим методом якої є штраф.

А як у Європі?
У європейських країнах є таке прислів’я: «Якщо на вулицях немає безпритульних тварин, то немає і безпритульних дітей», адже ставлення до тварин є індикатором гуманності та цивілізованості суспільства. В Німеччині, до прикладу, штраф за викинуту на вулицю собаку чи кішку становить 25000 (!) євро.

У деяких країнах обзавестися твариною – дороге задоволення, за них платять податки. Так, в Німеччині щорічний податок – від 100 до 150 євро в рік на першу собаку, і від 200 до 300 євро на наступні, плюс ветобслуговування, страховки і харчування тварини. І це далеко не повний перелік статей витрат. Між іншим, Німеччина – перша країна світу, яка ввела захист тварин до Конституції країни. Коли людина купує вихованця, останньому в Німеччині присвоюється спеціальний реєстраційний номер, який гравірується на нашийнику або наноситься у вигляді тату на вухо. Або роблять мікрочіпування – уколом в шию тварині вводять чип (що коштує 25-30 євро). В Італії теж всі тварини зареєстровані. До них ставляться з великою повагою. А якщо італієць побачить на дорозі збиту тварину, він зобов’язаний зупинитися і надати їй допомогу. Часто біля кафе і ресторану є dog`sbar – куточки для собак, де ті можуть попити води або щось з’їсти.У Польщі заборонено тримати тварин більше 12 годин на прив’язі, а ще введений обов’язковий одновідсотковий податок на благодійність, в тому числі зоозахисних організацій.

Вихід із ситуації – у комплексі заходів
У Київському благодійному фонді допомоги безпритульним собакам «Happy Рaw» вважають, що підходити до розв’язання проблеми безпритульних тварин потрібно комплексно. Має бути грамотно розроблений комплекс заходів – стерилізація, чіпування, штрафи, робота з населенням… У першу чергу необхідні зміни до чинної законодавчої бази–запровадження податків, штрафів і покарання.
Другий етап – чіпування та обов’язкова реєстрація усіх тварин. До речі,в інтернеті створено загальну базу в Україні https://animal-id.info/ua, де кожен може зареєструвати свою домашню тварину чи безпритульну, якою опікується.

Третій необхідний етап – стерилізація, яка допоможе призупинити розмноження. Далі – запровадження ліцензій на розведення тварин, яких в Україні досі немає та робота з населенням,виховання у молодшого покоління гуманного і відповідального ставлення до тварин.І останній етап –комфортні притулки по усій Україні для перетримки, а в деяких випадках і постійного проживання чотирилапих.

Тож залишається сподіватися, що на тлі цілої низки інших проблем, українська влада не забуде про братів наших менших, а суспільство не заплющуватиме очі на благальні погляди вуличних чотирилапих, які потребуватимуть нашої допомоги

.
P.S. Кампанія зі стерилізації безпритульних тварин з вакцинацією від сказу та біркуванням уже розпочалась, тож опікуни таких тварин можуть зареєструвати їх у ветлабораторії за телефоном 2-79-79.

Тетяна ІЗОТОВА.

Коментарі
Теги: безпритульні тварини, Ганна Доскоч, зооволонтери, Надія Лозовицька, собаки, собачі притулки, Тетяна Ізотова
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up