На головну Новини Там, де народжується світло: журналістська мандрівка до ХАЕС

Там, де народжується світло: журналістська мандрівка до ХАЕС

Щодня користуючись численними електроприладами, ми рідко замислюємось над тим, де і як виробляється необхідна для їхньої безперебійної роботи така недешева нині електроенергія. Майже 50 її відсотків в Україні генерують чотири атомні електростанції,  з яких однією з найпотужніших на заході країни є Хмельницька. Нещодавно випала нагода познайомитись ближче з роботою цього підприємства під час поїздки у місто Нетішин, яка відбулась у рамках прес-туру організованого Асоціацією регіональних ЗМІ для представників мас-медіа Рівненщини, Чернігівщини, Сумщини, Хмельниччини та Волині.

Одне з наймолодших міст в Україні розташоване на межі Хмельницької та Рівненської областей. До 1977 року – саме тоді, коли на цій болотистій місцевості розпочалась розбудова, Нетішин був звичайним українським селом, яке могло похвались хіба що власною гідроелектростанцією. Зараз, дивлячись на це сучасне охайне місто, забудоване переважно багатоповерхівками, мимоволі спадає на думку, що саме так тепер могло б виглядати місто-супутник Чорнобильської АЕС Прип’ять…

Утім, сусідство з таким здавалось би потенційно небезпечним сусідом – атомною електростанцією, нетішинців абсолютно не тривожить, адже місцеві мешканці, значна частина яких працює на АЕС, переконані в безпеці «мирного атома», яку гарантує їм саме підприємство. У тому що на Хмельницькій АЕС реалізовано комплекс заходів, які забезпечують радіаційну безпеку персоналу та виключають шкідливий вплив на населення та навколишнє середовище, переконались і журналісти регіональних ЗМІ.

Фахівці АЕС ніколи не перестають вчитись

Екскурсія найпотужнішим підприємством Хмельниччини розпочинається з навчально-тренувального центру – саме тут відшліфовують свою професійну майстерність технічні працівники станції. Одразу ж відчувається, що об’єкт режимний – детальний огляд особистих речей та документів тут обов’язкова процедура при вході та виході. А ще у будь-якому з приміщень АЕС неможливо перебувати у верхньому одязі через високу температуру повітря, що досить незвично для більшості українців, які нині економлять світло та газ. До речі, нетішинці сплачують за ці послуги за найнижчими в Україні тарифами.

Про особливості професійної підготовки спеціалістів, до якої на АЕС ставляться дуже прискіпливо, охоче розповідає заступник головного інженера з підготовки персоналу ХАЕС  Володимир Ісупов. Він вже тридцять років працює на атомній електростанції, а для роботи у навчальному центрі пройшов підготовчі курси у США.

У цьому центрі, будівництво якого розпочалось у 1992 році за Лісабонської ініціативи та з технічною і фінансовою допомогою США,щодня підвищують свою кваліфікацію близько півтисячі працівників АЕС. Такі навчання щороку проходять фахівці, котрі виконують роботи, пов’язані з підвищеною небезпекою – робота на висоті, у підземних тунелях, з електроустановками, тощо. Центр вважається одним з кращих в Україні, тож поки на Рівненській електростанції не було власного тренажера, тамтешні фахівці проходили підготовку в Нетішині.

Заходимо до приміщення, де знаходиться найголовніший об’єкт навчально-тренувального центру – повномасштабний тренажер, який є точною копією блочного щита управління ядерним реактором. І одразу ж потрапляємо немов на знімальний майданчик якогось фільму – перед очима спливають кадри документальної стрічки про аварію на ЧАЕС, адже саме у цей момент працівники «ліквідували» одну із аварійних ситуацій. А таких можливих сценаріїв, розповідає Володимир Ісупов, понад півтори сотні, тож те, як діяти у тій чи іншій ситуації, у технічного персоналу має бути доведено до автоматизму. Все, що відбувається у тренажерній залі, фіксується на кількох відеокамерах і записане потім  аналізується ти вивчається на можливі помилки. Інженери, котрі не склали іспит з першого разу, проходять повторне навчання, якщо неточності знову повторюються, їх звільняють з займаних посад, адже працівники, від яких залежить уся система безпеки електростанції та цілої країни, не мають права на помилку.

Технічний персонал, який виконує складні роботи з управління реактором, після підготовки на тренажері отримує персональну ліцензію, котру видає Державна інспекція ядерного регулювання у Києві. Цей документ дає можливість фахівцю працювати на атомній електростанції  будь-якої країни. На Харківській АЕС вже 60 працівників отримали таку ліцензію.

В Україні спеціаліcтів з атомної енергетики готують у вузах Києва, Одеси та віднедавна у Львові. Після закінчення навчання дипломовані магістри влаштовуються на АЕС і продовжують вчитись – проходять численні тренування, курси та просуваються  кар’єрними щаблями від оператора реакторного відділення до начальника зміни блоку та станції. Всього на електростанції  працює 5  тисяч 200 працівників. Середня зарплата виробничих працівників12-14 тисяч гривень.

Кожна дванадцята українська лампочка світиться завдяки роботі ХАЕС

З детальною інформацією щодо діяльності енергетичного підприємства учасників прес-туру ознайомили під час зустрічі із керівництвом ВП ХАЕС. Так,зокрема, заступник гендиректора з якості та управління Олександр Годнєв розповів журналістам коротку історію енергетичного підприємства, будівництво якого розпочалось ще у 1981 році та підбив підсумки роботи за минулий рік. З його слів, саме у 2016 році перший енергоблок досягнув максимального вироблення електроенергії у 7 618 мільйонів кВт/г, що стало найкращим показником серед усіх енергоблоків України.

Щодня Хмельницька АЕС виробляє 48 мільйонів кВт/г електроенергії, що становить 8 відсотків від загального її виробництва в Україні. Кожна дванадцята українська лампочка світиться завдяки роботі ХАЕС, а самої енергії електростанції вистачило б для функціонування шести областей.

Енергоблоки з реактором ВВЕР-1000 працюють за двоконтурною схемою: перший контур (радіоактивний) – водяний, безпосередньо відбирає тепло від реактора; другий контур – пароводяний, отримує тепло від першого та використовує енергію пари в турбогенераторі. В якості палива використовується слабозбагачений двоокис урану. Обладнання ядерної паровиробляючої установки вмонтовано у герметичну залізобетонну оболонку, що виключає шкідливі викиди у навколишнє середовище.

Повна проектна потужність електростанції сягає чотирьох тисяч МВт. Однак таку потужність матиме підприємство, якщо працюватимуть усі чотири енергоблоки. Нині в експлуатації електростанції лише  перший та другий, а будівництво ще двох призупинили мораторієм у 1990 році, який було скасовано вже через три роки, втім об’єкти досі залишаються недобудованими.

Добудова енергоблоків – головний біль енергетиків

Як не має нічого вічного, так і енергоблоки мають свій термін експлуатації – максимум 30 років. З 15 діючих в Україні енергоблоків АЕС термін експлуатації чотирьох уже було продовжено для роботи у понадпроектний період. Це енергоблоки №1 і 2 Рівненської АЕС, термін служби яких продовжили на 20 років, та енергоблоки №1 та  № 2 Південноукраїнської, які залишили у роботі на додаткові десять років. До 2020 року спливає термін проектної експлуатації ще восьми атомних енергоблоків. Український уряд планує продовжити термін експлуатації всіх реакторів ще на 10-20 років,а на Хмельницькій АЕС завершити будівництво  третього і четвертого енергоблоків, фундамент яких закладено ще у радянські часи.

В липні 2014 року Україна відмовилась від послуг компанії  «Росатом»  у добудові третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС через відсутність із боку Росії будь-яких зрушень у реалізації цього проекту. Керівництво ХАЕС вже проводило переговори як з міжнародними так і вітчизняними виробниками обладнання для атомної електростанції. Співпрацювати мають буцімто із чеською компанією. Кошти на фінансування добудови енергоблоків планується залучити за рахунок кредитів міжнародних фінансових інститутів, а також за рахунок доходів, які компанія може отримати від експорту електроенергії за кордон. Утім віз і донині там.

– Допоки не буде єдиної чіткої державної позиції з реалізації цього масштабного  і необхідного країні проекту, зрушень не буде, – зазначає заступник гендиректора з капітального будівництва ВП ХАЕС Олег Рахлінський. Втрачено надто багато часу через непросту процедуру, яка передує прийняттю закону про будівництво, що дасть поштовх для початку конкретних робіт, і її доведеться проходити заново. І знову втрачати роки. А заодно й додавати нових проблем, адже час спливає швидко і вже за два десятки літ настане період, коли потрібно буде зупиняти навіть ті ядерні енергоблоки, яким нині продовжують термін експлуатації. Що тоді, чим їх замінити? Державницьке рішення має бути прийняте вже зараз, невідкладно. Ну а поки такого немає, трудовий колектив атомників забезпечує надійну роботу обох енергоблоків і всіх станційних об`єктів, переймається неухильним виконанням заходів з подовження термінів експлуатації першого з них, працює над реалізацією планів поточного року.

***

На жаль, через брак часу в учасників прес-туру не було можливості повністю оглянути усі об’єкти атомної електростанції, однак після побаченого та почутого, не залишилось сумнівів щодо того, що тут  працюють справжні фахівці своєї справи, для яких визначальними є безпека, надійність та ефективність підприємства.

Тетяна ІЗОТОВА

comments powered by HyperComments
- реклама -