Скорботні заходи зі вшанування пам’яті жертв Другої світової війни минулої п’ятниці розпочалися на площі Героїв, а продовжилися у валах Городища, де перед наступом гітлерівців були розстріляні в’язні володимирської тюрми.
Представники влади і громадськості поклали квіти до обеліска слави і портретів загиблих у АТО. Начальник відділу культури та туризму міськвиконкому Роман Віслобоков нагадав про тяжкі втрати, які поніс український народ під час Другої світової війни. Науковий співробітник історичного музею імені Омеляна Дверницького Богдан Янович підтвердив це фактами: наше місто було 1124 дні у мороці війни. Окупанти, прийшовши сюди, вже у вересні 41-го року організували великий концтабір, через який за понад три роки пройшло 56 тисяч людей. Окрім того, вороги організували на теренах міста три великих розправи над місцевими жителями. Якщо до війни у Володимирі-Волинському проживали 37 тисяч людей, то після неї залишилися живими 7 тисяч. Було знищено багато українців, поляків, євреїв та людей інших національностей.
У валах Городища символічний хрест нагадує про страшні злочини – у перші дні війни працівники НКВД розстріляли практично всіх в’язнів, які перебували у влаштованій тут в’язниці. Науковий співробітник заповідника “Стародавній Володимир” Петруня Гринчук нагадала історію цих страшних подій. Вона зазначила, що з 1997-го до 2015 років на цьому місці ексгумовано та перепоховано 2736 останків громадян.
Племінниця двох замордованих мешканців Володимира-Волинського Любов Храновська, розповіла про останні дні життя своїх родичів. Виступили голова Братства вояків ОУН і УПА імені Клима Савура Петро Мартинюк, який теж натерпівся від комуністичного режиму, Ольга Козел з Когильного продекламувала свій вірш.
