На головну Новини Увіковічнена історія депортації українців у пам’ятному знаку

Увіковічнена історія депортації українців у пам’ятному знаку

У Володимирі-Волинському та районі і досі проживає чимало живих свідків трагічних подій 1944-1947 років, впродовж яких майже пів мільйона українців були насильно виселені зі своїх домівок, що знаходились на землях Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Південного Підляшшя, Любачівщини та Західної Бойківщини. У день 75-х роковин початку депортації учасники тих подій та нащадки виселених українців зібрались у Володимирі на відкриття та освячення пам’ятного знаку на подвір’ї церкви Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії.  

Майже півтора року тривав збір коштів і реалізація проекту зі встановлення пам’ятного знаку українцям, насильно виселеним з території Польщі, який ініціювало місцеве культурне товариство «Холмщина». Збирали кошти з миру по нитці і члени громадської організації, і небайдужі жителі міста та місцеві підприємці. Сприяв встановленню пам’ятника і народний депутат Ігор Гузь. Із місцем розташування монументу визначились швидко – ідеально символічний хрест «вписався» у сквері біля храму Віри, Надії, Любові з благословення його настоятеля.

- реклама -

Голова ГО «Культурне товариство «Холмщина» Юрій Грицюк розповів, що спочатку це мала бути звичайна пам’ятна дошка на одній із будівель у центрі міста, котра б нагадувала жителям історію їхніх предків та, зрештою, зійшлись на тому, що це має бути щось масштабніше та монументальніше. Допоміг з дизайном пам’ятника, який візуалізував побажання холмщаків, архітектор Тарас Дукельський. Виготовлення монументу та його встановлення обійшлось приблизно у 200 тисяч гривень.

Обряд освячення пам’ятного знаку, що має форму хреста із зображенням ікони Холмської Божої Матері, провели єпископ Володимир-Волинський і Турійський Матфей разом із настоятелем храму отцем Євгеном. У своїй промові керівник єпархії ПЦУ поділився історією власної родини, адже його бабуся також пережила насильну депортацію. Вона часто розповідала онукам про рідне село, що було спалене поляками. Ці розповіді назавжди закарбувались у пам’яті майбутнього священнослужителя, який зараз вважає себе вихідцем з Холмщини.

Родину наукового співробітника історичного музею ім. О. Дверницького Богдана Яновича також не оминули ці драматичні події, адже і його бабусю, ще дитиною виселили з рідного села. Більшість життя її минула у Володимирі, але своєю домівкою вважала ту, що лишилась за річкою Західний Буг. Її історія надихнула Богдана Яновича на написання вірша, який він продекламував для холмщаків.

Зі словом на відкритті пам’ятника виступив і краєзнавець Ярослав  Киба, який висловив власне бачення українсько-польського конфлікту. Подякував усім причетним до встановлення монументу міський голова Петро Саганюк. А викладачка педколеджу ім. А. Кримського Леся Мартинюк, чиє коріння теж із Холмщини, передала церкві від педагогічного та студентського колективів ікону Холмської Божої Матері, яка є спільною роботою викладача і студента та впродовж багатьох років зберігалась у музеї навчального закладу, як його головна окраса.

Тетяна ІЗОТОВА.

 

comments powered by HyperComments setImmediate$0.9264260836484925$1
- реклама -