На головну Новини В очікуванні дострокових виборів до парламенту

В очікуванні дострокових виборів до парламенту

   Після виборів глави держави українців чекає також обрання нового складу Верховної Ради. Відбудеться це не восени, як планувалося, а достроково – вже у липні. Відповідний указ підписав президент України Володимир Зеленський. Чи законне рішення, хто за, а хто проти, дослідили експерти центру громадського моніторингу.
Під час інавгурації 20 травня президент Володимир Зеленський заявив про розпуск чинного парламенту. А вже наступного дня, після консультації із головами депутатських фракцій, на президентському сайті з’явився указ №303/2019. Ним глава держави постановив достроково припинити повноваження парламенту восьмого скликання і «призначити позачергові вибори до Верховної Ради на 21 липня 2019 року».
Документ посилається на статті 77, 83, 90 і 106 Конституції України. Зокрема, у статті 90 Основного закону зазначається, що президент може розпустити Верховну Раду і призначити позачергові вибори за трьох умов: якщо протягом місяця не сформовано коаліцію депутатських фракцій; якщо протягом 60-ти днів після відставки Кабміну не сформовано уряд; якщо протягом 30-ти днів не можуть розпочатись пленарні засідання.
Стаття 77 КУ стверджує, що у разі призначення позачергових виборів вони проводяться у період 60-ти днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України.
При цьому, за чинним законодавством, президент не може розпустити Верховну Раду в останні шість місяців строку її повноважень.
Народні депутати загалом готові розпочати передвиборчу кампанію на три місяці раніше. Про участь у дострокових виборах заявили в «Самопомочі», Радикальній партії Олега Ляшка, а також у «Батьківщині». Зокрема, лідерка останньої Юлія Тимошенко вважає розпуск Верховної Ради легітимним і необхідним кроком.
Тим часом лідери фракцій «Народний фронт» та «Блок Петра Порошенка», хоч і погодились на позачергові вибори, вважають, що юридичних підстав для цього немає.
За словами експертів, указ Зеленського не порушує процедуру розпуску. І, власне, явище дострокових виборів не є чимось надзвичайним. Демократичні країни використовують цей інструмент для подолання політичних криз часто. Для прикладу, цьогоріч позачергові вибори відбулися в Іспанії, а восени – будуть проведені в Австрії.
В Україні також вже тричі народних депутатів обирали позачергово: у 1994, 2007 і 2014 роках. Дострокові вибори 1994 року були відповіддю на страйк донбаських шахтарів, а 2007-го і 2014-го – результатом розпаду парламентської коаліції. Щоразу це був позитивний крок для українського політикуму.
Щодо легітимності президентського указу думки експертів розділились. Формально коаліція припинила існування 17 травня, коли «Народний фронт» заявив про вихід. Тому, на думку громадської організації «Реанімаційний пакет реформ» (РПР), правові підстави для розпуску Верховної Ради могли би з’явитись лише після 16 червня, коли спливе місяць з дня розпаду коаліції.
З іншого боку, політологи стверджують, що де-факто більшості в парламенті останній рік вже не існувало. А тому деякі важливі закони, серед яких і новий виборчий кодекс, так і не були ухвалені.
Указ про розпуск парламенту набув чинності 23 травня. Попри позови до Конституційного та Верховного судів, зупинити його дію вже неможливо. Якщо парламент на найближчих засіданнях не проголосує новий виборчий кодекс, то позачергові вибори до Верховної Ради відбудуться, як і раніше, за змішаною пропорційно-мажоритарною системою.

comments powered by HyperComments setImmediate$0.9264260836484925$1
- реклама -