На головну Новини В Оваднівській громаді: з  голови  у  сільські старости

В Оваднівській громаді: з  голови  у  сільські старости

Як починається день сільського старости?

–  О шостій встаю, ставлю варити їжу і – по хлівах! Зараз обидві корови тільні, з ними треба уважно обходитися, є кінь, свині, кролі. А на восьму  йду на роботу.  Діти вже дорослі, господарюємо удвох з чоловіком, молодший син-танкіст, повернувшись з АТО, живе у Володимирі, –  розповідає красноставський староста Жанна Бондарук.

Пропрацювавши 15 років сільським головою, шістнадцятий розпочала старостою, ділиться жінка. Це важче, і не лише тому, що залишилася одна. Раніше займалася більше організаційними питаннями, загальним керівництвом, проектами, ремонтами. Тепер, хоч, по суті, працює на своєму ж місці, обов’язки суттєво розширилися.  Та цим не журиться, бо є до кого звернутися – і колишні колеги не відмовляються допомогти, і працівники Оваднівської сільради завжди готові підказати. Сумує Жанна Григорівна за своїм колишнім дружним колективом, зізнається, і плакала вдома тихенько, щоб ніхто не бачив. Адже із секретарем, каже, пропрацювали разом15 років, із бухгалтером – 12. І їм обом, і землевпоряднику голова ОТГ пропонував роботу, але усі троє стали на облік у центрі зайнятості. Одна із жінок має дітей-школярів, тому їй підходить робота саме у своєму селі.

До старости приходять, аби одержати всілякі довідки, зараз масово оформляють субсидії. Акти громадянського стану (народження, одруження, смерті), оскільки це сувора звітність, реєструють в Овадному.

Жанна Бондарук за освітою – український філолог, на посаду сільського голови прийшла зі школи, де працювала вчителем початкових класів. Про підпорядковані їй села може розповісти до найменших подробиць. У Красноставі й Людмильполі проживає 448 людей. За минулий рік померло п’ятнадцятеро і тільки троє народилося. У початковій школі навчається 13 учнів, наступного року троє з них піде у п’ятий клас Галинівської одинадцятирічки, буде один першокласник. У Красноставську школу діти їздять велосипедами,  а у Галинівську їх возить новий шкільний автобус, людмильпільських школярів він забирає від траси, куди виходять пішки, це близько кілометра. Якщо зроблять дорогу, як запланували, напряму (є така  польова), то дітям буде ще ближче.

Усі красноставські землі, навіть не витребувані паї, розпайовані, розповідає староста, й перебувають в оренді у товариства «Прогрес», фермерського господарства «Західний Буг», ще по кілька гектарів мають менші підприємства – «Корд», «Мрія» і «Мрія-плюс».  Вирощують зернові, сою, соняшник, горох, ріпак. Багато одноосібників обробляють свою землю самостійно.

У селі є відділення зв’язку, магазини місцевого і галинівського підприємців, кафе. Нема у тутешніх селян проблеми із хлібом, навіть коли не печуть його самі, як їхня староста. У вівторок, четвер та суботу по селу розвозить свіжі хлібо-булочні вироби автомобіль Володимир-Волинського хлібозаводу. Тричі на тиждень – по центральних вулицях, по четвергах – у Людмильпіль, а вівторок і суботу –  на самий край розтягнутого Красностава, до саду. Крім того доставляють сюди випічку і з Луцька.

Ще до об’єднання громади, перед новим роком із допомогою благодійного фонду «Прибужжя» нардепа Ігоря Гузя  поміняли 35 вікон і шестеро дверей у будинку культури. Щоправда, відкоси зроблять з приходом тепла. Заплановано на весну ще й перекриття цього приміщення, бо у двох місцях дах протікає. На жаль, красноставський будинок культури, а в ньому є етнографічний музей, працюють гуртки художньої самодіяльності, не опалюється, бо ще за колгоспу розморозили систему, а приміщення досить велике.

Що очікує староста від об’єднання громади? Позитивних змін, каже пані Жанна. Адже команду, на її думку, Сергій Панасевич підібрав всебічно компетентну, і серйозно налаштовану працювати.

Ірина  НАДЮКОВА.

 

comments powered by HyperComments
- реклама -