Серед депутатів обласної ради справжнім старожилом можна назвати керівника одного з найпотужніших аграрних підприємств Волині Валерія Діброву, котрому виборці уже вп’яте довіряють депутатський мандат. Почесний житель Володимир-Волинського району неодноразово обирався депутатом і районної ради, а також представляв наш виборчий округ у Верховній Раді третього скликання. Про те, як працюється мільйонеру-аграрію у стінах теперішньої облради та чим живе нині ТОВ «П’ятидні», котре виробляє вісім відсотків валової продукції сільського господарства області, у розмові із його керівником.
– Валерію Григоровичу, ви один із справжніх мастодонтів волинської політики, адже з 1994 року постійно у складі обласної або ж районної рад. Були також народним депутатом ІІІ скликання. Що вас змушує постійно балотуватись? Чи настільки політика – це ваше?
– Цікаве питання, на яке, на жаль, немає однозначної відповіді… Просто коли ти очолюєш велике підприємство і працюєш із тисячами людей, адже я рахую не лише своїх працівників, а і членів їхніх родин, а також орендодавців, яких наразі налічується близько семи тисяч, то мимоволі стаєш політиком, бо тобі довіряють люди і ти відчуваєш відповідальність перед ними. Відчуваю, що зобов’язаний це робити, адже щодня спілкуюсь із людьми, добре знаю, чим вони живуть і з якими стикаються проблемами, а відтак намагаюсь розв’язувати їх у вищих владних коридорах.
– У цьому скликанні обласної ради ви є членом постійної комісії з питань бюджету. Чи сумлінно виконуєте свої депутатські обов’язки та буваєте на усіх засіданнях комісій?
– Не можу сказати, що відвідую усі комісії без винятку, але у більшості беру участь, особливо тоді, коли вирішуються важливі питання – зміни до обласного бюджету, виконання програм, затверджених обласною радою, розподіл коштів по виборчих округах тощо. Приємно, що робота бюджетної комісії з приходом нової очільниці Ірини Вахович пожвавилась та оновилась. Тепер на засіданнях заслуховують позицію кожного члена, не зважаючи на те, належить він до «більшості» чи «меншості». Така робота в комісії мені імпонує, зважаючи на те, що склад нинішньої ради, на мою думку, найгірший за усі каденції.
– Які за останній рік робили депутатські запити і звернення? Чи вдалось розв’язати на обласному рівні якісь місцеві проблеми?
– Запитів і звернень дуже багато, але їх в основному розглядаю і вирішую прямо на місці у своєму робочому кабінеті. Найчастіше вони стосуються матеріальної допомоги та виділення коштів та різні проекти. Ми ведемо соціально відповідальний бізнес, адже окрім розвитку господарства та виробництва, вкладаємо значні кошти у соціальну інфраструктуру на територіях, де розміщені потужності ТОВ «П’ятидні», а це Володимир-Волинський, Луцький, Локачинський та Любомльський райони.
Від трьох до п’яти мільйонів щороку йде як на адресну допомогу важкохворим або ж тим, хто опинився у скрутному становищі, так і на новорічні подарунки для дітей, подарунки до Дня захисника та Дня ветерана, матеріальну допомогу на ремонт соціальних об’єктів. І це не враховуючи того, що підприємство сплачує значні податки – торік до бюджетів усіх рівнів надійшло понад 53 мільйони сукупних видатків. Тому свою користь, як депутата, вбачаю у підтримці соціальних проектів. Робота ведеться велика, але піар на цьому не робимо. Люди просто бачать результат.
– Чи часто виступаєте на сесійних засіданнях обласної ради?
– На початках, коли сесія тривала увесь день, я виступав, але на останніх засіданнях практично не роблю реплік, адже коли бачиш, що твої слова ніхто не те, що не чує, а просто не хоче слухати, то який сенс комусь щось доводити?
– Не можу оминути теми роботи вашого підприємства, яке за останні роки розвивається просто шаленими темпами – торік Президент перерізав стрічку на сучасному насіннєвому заводі, а днями відбувся пробний запуск новозбудованого елеватора. Як ТОВ «П’ятидні» вдається досягати таких успіхів?
– У сільському господарстві основним засобом виробництва є земля. І від того, які результати матимеш на цій землі, залежить подальший розвиток. ТОВ «П’ятидні» обробляє 16,5 тисячі гектарів землі. За останні три роки врожайність зернових становить понад 85 центнерів з гектара, цукрових буряків – 730, ріпаку – 40, кукурудзи на зерно – 110 центнерів з гектара.
Без зайвої скромності скажу, що у технологіях, підходах у роботі та розв’язанні завдань ТОВ «П’ятидні» деякою мірою перевершує європейський рівень. Багато фермерських господарств у Європі досягли певного успіху і перестали розвиватись, а нам ще є куди рости. І коли на підприємство приїжджають іноземці, а нещодавно у нас були шведи, німці і датчани, які бачать наші досягнення, то кажуть, що це фантастика. Тому 102 центнери пшениці з гектара – це вже реальність. Лишається лише продати врожай за вигідною ціною і тим самим акумулювати кошти для розвитку. Щорічно господарство освоює капітальних вкладень на суму понад 20 мільйонів гривень. Здавалося б, проста арифметика, але за нею стоїть титанічна робота всього колективу спеціалістів, яким я дуже тішусь.
У нас зовсім немає плинності кадрів – за останній рік прийняли на роботу більше десятка фахових спеціалістів з Володимира-Волинського, Луцька та Ковеля. Створено нові робочі місця і у зв’язку із будівництвом елеватора в експедиційній службі та на залізничних перевезеннях. Маємо тепер власний тепловоз, а вагонопарк цього року поповнився 54-ма новими вагонами-зерновозами вартістю понад 3,5 мільйона доларів. Розвиваємо зараз і свій потужний автопарк.
– Наскільки врожайним видався для вас цей рік, зважаючи на те, що через дощовий липень прогнози були не дуже втішні?
– Погодні умови майже не вплинули на наш врожай, адже не спинялись ні на хвилину і під час дощів. Близько 40 відсотків вдалось зібрати ще до активної фази негоди. Молотили зерно з підвищеною вологістю, то, зазначу, що за 36 років своєї роботи на цій посаді ще не пам’ятаю, аби нам довелось сушити таку кількість пшениці. З 51-ї тисячі тонн, що зібрали, майже половину довелось пересушувати. Таким чином вдалось зберегти врожай, який вже починаємо відправляти своїм потягом в порти Одеси та Чорноморська. Всього зібрали 95 тисяч тонн усіх зернових. Якщо поділити цю кількість на весь рік, то виходить, що щодня маємо вантажити по чотири вагони.
– Уже більше року працює насіннєвий завод. Які переваги отримує підприємство від цього об’єкту?
– Якщо наші агрономи щасливі на роботі, то, вважаю, що це і є найбільшою перевагою. Раніше вони мучились із насіннєвим матеріалом, де могли бути якісь домішки, а нині зерно усе чисте, відкаліброване, завдяки чому сівалки працюють, як годинниковий механізм. Тому працювати з таким матеріалом одне задоволення. І все це, звісно, позначається і на врожаї, який цього року значно вищий.
– Днями відбувся пробний запуск новозбудованого елеватора. Як саме він працюватиме, чи обслуговуватиме і інші аграрні підприємства, окрім ТОВ «П’ятидні»?
– Елеватор наразі працює в режимі наладки на 50 відсотків своєї потужності. Думаю, що при його обсягах в 65 тисяч тонн, вже невдовзі на 40 тисяч тонн заповнимо його кукурудзою, адже обслуговуватиме не лише ТОВ «П’ятидні», а й інші аграрні підприємства, зокрема Володимир-Волинського, Ковельського та Турійського районів, які раніше возили сушити зерно до Луцька. Елеватор працюватиме повністю як відокремлена юридична особа зі своїм статутом. Тобто ТОВ «П’ятидні» виступає тут як інвестор та засновник.
Офіційне відкриття плануємо на середину листопада, коли вже повністю буде налагоджено роботу та благоустроєно територію. Зараз, дивлячись на новозбудований елеватор, навіть не віриться, що на цьому місці ще на початку квітня просто лежав сніг.
– Ви є одним із фундаторів громадської спілки волинських та рівненських аграріїв «СПАС». Для чого було створене це об’єднання і які питання разом вирішуєте?
– Вивчаємо усі поточні питання, що стосуються агробізнесу в цілому і, зокрема, наше об’єднання створене, аби запобігти рейдерству. Адже ситуація така, що сьогодні перед вами може сидіти один власник, а завтра на цьому місці, через корупціонера-реєстратора, уже буде інший господар. Також ми постійно моніторимо законодавство, вносячи до нього свої рекомендації, проводимо «круглі столи» з представниками галузевої державної влади та різноманітні тренінги для наших спеціалістів.
– Останнім часом мало чути про благодійний фонд «Волинь-2014», який на початках війни на Сході дуже допомагав військовим. Чи продовжується ще його діяльність?
– Цей благодійний фонд себе абсолютно не вичерпав. Він існує і зараз, але формат дещо змінився – працює в основному за рахунок поповнень і пожертв, як місцевих, так і тих, що надходять із закордону. Звісно, зараз збираємось не дуже часто, хоч ще чотири роки тому робили це щомісяця. Утім робота ведеться виконавчою дирекцією і ми продовжуємо допомагати військовим та їхнім родинам. Фонд «Волинь-2014» також сприяв коштами для добудови української церкви у Волновасі.
– Ваш телефон ніколи не змовкає і навіть для цього інтерв’ю вам просто довелось його вимкнути. А чи знаходить Валерій Діброва час для відпочинку?
– Раз на рік обов’язково мушу викроїти час для відпочинку. У нас на підприємстві дія своєрідна програма заохочення кращих працівників, які отримують у подарунок путівки до теплих екзотичних країнах. Зазвичай, ці поїздки плануємо після Дня працівника сільського господарства, але оскільки цього року раніше справились із посівною, тому два десятки спеціалістів підуть у відпустку вже 3 листопада. Будемо відпочивати протягом десяти днів у Єгипті. Утім, довго сидіти без діла не можу, бо звик постійно бути у русі, вирішуючи купу різних справ навіть на відпочинку.
Тетяна ІЗОТОВА.
