«Життя красиве, коли кольорове», – співав незабутній Кузьма Скрябін. Додати сірим будням барв можна по-різному: хтось розфарбовує простір довкола себе, а хтось – самого себе. Барвистий одяг – лише половина справи. Можна зробити сміливіший крок і пофарбувати волосся у незвичайний колір – такий, який вирізнить тебе із похмурого натовпу.

Чи легко зважитися на такі кардинальні зміни? Як яскраве волосся впливає на життя і чи може воно порятувати від сезонної депресії? Про це ми розпитали дівчат-володимирчанок, які вже більше року вражають земляків зачісками незвичного кольору.

   Наталя Тарковська, журналістка

Колір волосся – синій.

   Вперше я пофарбувалась одразу після 9-го класу: вступала до коледжу і хотіла показатися новому колективу в новому образі. З природним кольором волосся ніколи не почувалася комфортною, у школі через нього зазнавала цькування. Коли перефарбувалася на руденьку,  стала більш впевненою у собі, позбулася комплексів. Рудий колір мені дуже пасував. Більшість нових знайомих навіть не підозрювали, що моє волосся фарбоване, настільки я природно в ньому виглядала.

Окрім рудої, моя зачіска була і червоною, і бордовою, і малиновою, навіть темно-фіолетовою. Проте був час, коли мені хотілось побути «як всі», то на місяць пофарбувалася у темно-коричневий. Уже у 2015-му, коли працювала журналістом інтернет-видання «БУГ», на фестивалі «Бандерштат» дала усім обіцянку, що у 2016-му буду із синім кольором волосся. Виконала її і вже, вважай, рік колір не змінювала.

Моє оточення сприймає мене однаково позитивно, незалежно від того, якої барви набуває моє волосся. Хоча деякі друзі дуже тішилися і захоплювалися моєю сміливістю.

Незнайомці на вулицях часто роблять мені компліменти, а дітки запитують, чому у мене синє волосся. Відповідаю, що я Мальвіна із казки, тільки сучасна. Після цього отримую неймовірний заряд позитиву – дітки обіймають, цілують у щічку.Часто просять разом сфотографуватися. Проте, бувають і неприємні випадкивипадки. Наприклад, якось на обстеженні у приватній клініці лікарка (уже старша тітонька) заявила, що колір мій їй не подобається. Я дуже здивувалася: не звикла, що людина, якій платиш гроші за її медичні послуги, може  з таким негативом коментувати твою зовнішність. У такому випадку, вважаю, треба чітко дати відпір. Але компліменти насправді отримую частіше, ніж критику. Часто чую їх від людей похилого віку, іноді навіть у храмі.

   Не можу сказати, що зміни у зовнішності вплинули на мій характер. Скоріше, мене змінила саме робота, а свій колір волосся вважаю бонусом, здатним зацікавити інших, привернути увагу. Проте можу запевнити, що люди із яскравим кольором волосся справді почуваються більш вільно. Іноді на мене так задивляються, що я відчуваю себе, наче модель на подіумі. Головне, аби під яскравою обгорткою не ховалася пустка.

Яскравість мені аж ніяк не заважає, скоріше допомагає. За кольором волосся мене легше впізнати, знайти у натовпі, розвіртуалитись із людьми, з якими познайомилася в Інтернеті.

   Чи допомагає колір волосся вистояти проти осінньої хандри? Такого ефекту я не помітила. Усе залежить від  того, що в тебе в душі, а колір волосся – це просто додаток. Однак, маю сказати, один очевидний бонус все-таки є: у похмурі пори року у людей з яскравим  з волоссям виходять прекрасні фото!

Вікторія Дьоміна, студентка

   Колір волосся – червоний

   Пофарбувалася рік тому, але довго на цей крок наважувалася. Більшість знайомих і друзів відмовляли від такої ідеї, підтримала мене тільки сестра. Зрештою, саме вона припинила ці довгі виснажливі вагання – просто взяла за руку і відвела у перукарню.

   Довгий час я була фарбованою блондинкою, і мені захотілося чогось яскравішого. Не для того, щоб привернути увагу – я і так вирізняюся з натовпу завдяки високому зросту. Але зі світлим волоссям почувалася якоюсь блідою, невиразною. В одному серіалі, який я дивилася, була яскрава героїня з рудим волоссям. Вирішила спробувати такий колір. Почала зі світлішого, а тоді перефарбувалася у насичений, ближчий до червоного. Відтінок цей називається «червона горобина».

   Друзі, одногрупники і знайомі, які відмовляли мене від таких кардинальних змін, коли перефарбувалася, хапалися за голову: «Навіщо ти це зробила:?!». Але минуло два-три дні, звикли до нового кольору і визнали – він мені дійсно личить. У майбутньому хочу пофарбуватися у якийсь зовсім неприродний колір, але це вже після того, як закінчу педколедж. А то, боюсь, вчителі молодших класів не дуже добре сприйматимуть той факт, що до них прийшла на практику студентка з зеленими чи рожевими косами.

   До речі, з боку викладачів осуду не зустріла, навпаки – казали, що тепер я схожа на сонце. Буквально днями наша керівниця зізналася, що моє яскраве волосся піднімає їй настрій.

Коли тільки перефарбувалася, ловила на собі зацікавлені погляди на вулиці. Зараз уже менше – але, може, я просто сама звикла до свого кольору і цього не помічаю.

   Кого як, а мене яскравий колір таки змінив. Стала розкутішою, позитивнішою, веселішою, легше  справляюся з негараздами, намагаюся у всьому помічати  світлі сторони.

   Жодних прикрощів червоне волосся мені не принесло, тому по життю його яскравість мені не заважає – це точно. А от знайомитися із новими людьми справді допомагає.

   Осіння депресія – явище, мені не знайоме. Цю пору року я дуже люблю. І вона ж по-своєму яскрава – тільки погляньте на це барвисте листя у парку! Тому з похмурими буднями, здається, не борюся – я їх просто не помічаю. Але якщо комусь барва мого волосся поліпшує настрій, то тільки тішуся.

Віталіна МАКАРИК.

comments powered by HyperComments
- реклама -