Не встигла школа-інтернат «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки» відсвяткувати свій ювілей, як перед нею постали нові виклики. Тривожні новини прийшли звідти, звідки їх не чекали. Керуючись окремими статтями нового Закону України «Про освіту», зокрема статтею 66, управління освіти ОДА повідомило адміністрації закладу про те, що вважає недоцільним існування дошкіллля і молодших класів на базі «ЦОСПП». А це значить, що дошкільна і початкова освітні ланки будуть повністю ліквідовані у школі-інтернаті – не одразу, але найближчим часом.

У статті 66 Закону зазначено, що до повноважень обласних рад належить забезпечення «розвитку мережі закладів профільної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти, закладів післядипломної освіти, спеціальних закладів освіти для осіб з особливими освітніми потребами, науково-методичних та навчально-методичних установ». «А про дошкільну і молодшу освіту тут не йдеться», – аргументують обласні чиновники. І пропонують припинити набір у перші класи з метою розширення середньої освітньої ланки.
Такі наміри обурили батьків молодших школяриків, особливо тих, у кого підростають ще й менші дітки. Втратити початкову і дошкільну ланку, переконані вони, це значить втратити унікальні освітні послуги і школу, яка єдина у місті забезпечує потреби багатьох батьків та дітей.

Удар по інклюзивній освіті

Новий ЗУ «Про освіту» декларує особливу увагу дітям з особливими потребами і підтримку та розвиток інклюзивної освіти. Парадоксально, але, спираючись на цей же документ, обласні чиновники збираються прийняти рішення, яке ліквідує чотири дитсадківські групи з інклюзивною формою роботи і дев’ять «інклюзивних» класів!
Великою мірою потребу громади в інклюзивній освіті заклад задовольняє ще з дошкільного віку: у садочку нею охоплено 13 дітей, а в початковій школі – 15.

«Додатково до штатного розпису школи введені посади асистента вчителя, дефектолога, логопеда, інструктора ЛФК, соціального педагога, практичного психолога, – описує створені для дітей з особливими потребами умови заступник директора з навчально-виховної роботи Тетяна Віжанська. – Обладнані кімнати для індивідуальної роботи та відпочинку, кабінети лікувальної фізкультури, логопедичний, для проведення групової роботи психологом, кімната,обладнана класичним сенсорним Монтессорі-матеріалом. Для дітей, яким важко самостійно пересуватися, коридор, східці та туалет оснащені спеціальними поручнями, продовжуємо працювати над архітектурною доступністю закладу».

До здоров’я усіх вихованців школи ставляться уважно, застосовують новаторські технології – соляні мішечки, парти-трибуни. На кожному уроці та самопідготовці по дві фізкульхвилинки – одна динамічна, інша пізнавальна, «хвилинка-цікавинка».

Батьки школярів, які навчаються на інклюзивній формі, тішаться з того, що з їхніми дітьми працюють компетентні і досвідчені спеціалісти, і з розпачем думають про те, що усе це можна втратити.

«Донечка-третьокласниця на інклюзивній формі навчання, і якби не наша школа, я й не хочу думати, що б ми робили… Я дуже задоволена тим, що всі особливі діти тут мають рівні права і можливості в навчанні», – каже мама двох учнів школи Алла Андреюк.

Голова ГО «Берег надії» і мама першокласниці, яка отримує послугу інклюзивної освіти Олена Кандиба коментує ситуацію так:
– Не буду вкотре пояснювати важливість інклюзії, бо це і так зрозуміло всім, сказати хочу про інше. Іноді дуже корисно читати закон. Інклюзивна освіта в Україні задекларована на державному рівні. Новий закон України «Про освіту» у статтях 19 та 20 визначає, що для навчання дітей з особливими освітніми потребами на всіх рівнях мають бути створені належні умови, без будь-якої дискримінації, з урахуванням індивідуальних особливостей дитини та рекомендацій ІПР. Відповідальність за це несуть органи державної влади та органи місцевого самоврядування. У 2009 році ми ратифікували Конвенцію про права осіб з інвалідністю, де визначаються їхні права (а в реалії – недопущення дискримінації) і на освіту у тому числі, і за виконання якої щороку звітують як місцеві ради, так і школи, і всі державні установи.
Володимир-Волинський у плані впровадження і розвитку інклюзивного навчання має доволі хороші показники, але ми повинні визнати, що головну роль у вирішенні цього питання взяла на себе саме школа-інтернат «ЦОСПП». Воно ніби і логічно, аджетут найпотужніша матеріально-технічна база та хороше кадрово-ресурсне забезпечення, хоча дехто списує їхні досягнення на фінансування з обласного бюджету.
Але з власних знань і досвіду можу сказати, що жодному навчальному закладу не заборонялося брати на себе відповідальність і розвивати інклюзію до такого ж рівня, було б бажання і готовність працювати. Валентин Вірковський ніколи не боявся нелегких завдань, постійно впроваджував новації, брав участь у всеукраїнських експериментах, і з впровадженням інклюзивного навчання теж впорався.
Я не ділю дітей на обласних, районних чи міських, це просто наші діти, які здобувають освіту, однак бюджети і статті фінансування за рівнем підпорядкування діляться. Тому маю прохання до обласних депутатів, до місцевої влади і міського голови. Так, за рахунок обласного бюджету нам вдалося розвинути інклюзію, але робили ми це для наших дітей і силами місцевих спеціалістів, тепер же наше завдання – зберегти ці напрацювання, знайти компроміс, забезпечити співфінансування. «Європа починається у Володимирі», і я вірю, що силами мудрих людей і дбайливого керівництва усім разом нам вдасться відстояти спеціалізовану школу-інтернат «Центр освіти та соціально педагогічної підтримки» у тому структурному складі, у якому вона працює і навчає наших дітей зараз.

Школа повного дня важлива для батьків-військових…і не тільки

«ЦОСПП» працює в режимі повного дня, з 8.00 до 18.30, а це значить, що батьки, які мають жорсткий або ненормований робочий день, можуть бути спокійними, відвівши дітей на уроки. Тут вони не тільки виконують домашні завдання, а й до вечора знаходяться під наглядом вчителів і вихователів, харчуються і займаються у різноманітних гуртках(народознавство, художня студія,хоровий спів, гра на музичних інструментах, танці, конструювання) та спортивних секціях(футбол, волейбол, басейн, бокс). Треті класи на заняттях «Абетка самостійності» вчаться бути відповідальними і самостійними.

Особливо такі умови важливі для батьків, які несуть службу у лавах Збройних сил і не можуть у довільний час покинути пост, щоб забрати дитину з уроків чи завезти на гуртки. Лише в молодшій школі навчається 43 дитини військовослужбовців, у декого з них обоє батьків військові.

– У нашій родині двоє дітей, 1 і 3 клас. Наш тато військовий, учасник бойових дій на сході України, тому ми обрали саме таку особливу школу. Коли діти почули новину про можливе її закриття, почали просити, щоб я щось зробила. На жаль, я нічого не можу вдіяти, але вірю, що влада, яка дбає про майбутнє наших дітей, повинна зберегти і розвивати цю школу, – каже Тетяна Заяц.

«Ми з чоловіком обоє військовослужбовці, живемо в Нововолинську, працюємо у Володимирі. Син кожного ранку їздить до школи з нами. Ми не переживаємо ні за уроки, ні про те, чим же займається наше чадо. І це завдяки педколективу інтернату. Дуже сподіваюся, що школа працюватиме і далі», – додає Світлана Калініна.

До слова, противники школи повного дня закидають батькам, що вони «спихають» дітей на працівників навчального закладу, відтак – не приділяють увагу їм. Однак мами і тати школяриків з «ЦОСПП» пояснюють, що усе навпаки: такий формат навчання не лише допомагає їм спокійно відпрацювати свій робочий день,але й дозволяє більш доброякісно і цікаво проводити час з дітьми. «Коли я забираю сина зі школи з уже вивченими уроками, то ми увечері можемо разом почитати, пограти в настільні ігри, просто порозмовляти, а не виконувати домашнє завдання до десятої вечора, як це змушені робити ті, хто навчається де-інде», – каже мама другокласника.

Підхід до дітей і освіта на рівні школи майбутнього

Якщо почитати концепцію «Нової української школи», то можна побачити, що основні її аспекти – інклюзивне навчання, врахування індивідуальних здібностей учня у навчальному процесі, тісна співпраця з батьками – уже втілюються в школі-інтернаті «Центр освіти та соціально-педагогічної підтримки», зокрема і в молодшій школі.

Виховна робота у класних колективах здійснюється у міцному зв’язку вчитель-вихователь-діти-батьки. Ідея особистісно орієнтованого навчання втілюється у залученні школярів до творчої навчальної праці, проектної діяльності.

«У нас діти регулярно працюють у парах та малих групах на заняттях із самопідготовки. Часто відбуваються на природі, бібліотечні уроки , уроки з залученням дітей старших класів, які виступають у ролі «учнів-помічників» або консультантів. Цікаві і корисні для школяриків бінарні та інтегровані уроки, які поєднують творчість двох педагогів – класовод-логопед, класовод-психолог, класовод-вчитель біології тощо», – пояснює Тетяна Віжанська.

Тих дітей,які хочуть дізнаватися більше і демонструють хороші здібності до навчання, залучають до Шкільної академії (аналог МАНу для початкової школи, який діє у закладі з минулого року). Тут цікаві і творчі заняття для учнів третіх та четвертих класів проводять вчителі-предметники основної школи. Так, дітей запрошують на полеміку і Великі географічні відкриття, до Літературного джерела й в мандри Царством чисел та Сторінками історії, на уроки Англійської, Біоманії та Алхімії. Маленькі науковці захоплено відривають для себе цікаві факти і спостерігають за неймовірними експериментами.

– Другий рік поспіль проводимо шкільні олімпіади з математики та природознавства, до яких учні готуються заздалегідь з вчителями на індивідуальних годинах та самостійно, здобуваючи знання з цих дисциплін у шкільній бібліотеці, – додає Тетяна Віжанська. – Олімпіада у нас – це не змагання «хто розумніший», а ще одна позакласна форма навчання, яка допомагає виявити талановитих учнів і залучити їх до поглиблених занять предметом. Учні молодшої школи сприймають її як свято».

Ми запитали у батьків, як вони оцінюють якість освіти у початковій школі «ЦОСПП», і ось що вони відповіли:

– Не бачила, щоб ще десь була школа, настільки забезпечена усім необхідним! Чому ж у нашій державі прийнято усе найкраще, що роками здобувалося важкою працею, зруйнувати?!
Мама Артура Шкринди, 3 клас

– Це дуже гарна школа, де панує доброзичлива атмосфера та працюють уважні і компетентні вчителі. Завдяки їхній доступній та зрозумілій формі подачі моя дитина швидко засвоює матеріал і з радістю розповідає вдома, що він дізнався нового. Моя донька навчалася в іншій школі і освіти такого високого рівня вона не отримала».
Леся, мама третьокласника Дениса Пасамана.

– Привівши свого сина до школи, ми відкрили для нього новий світ. ЦОСПП стала для нього шкільною родиною, з якою він проводить весь свій день. Високий професіоналізм вчителів, вихователів, логопедів, психологів, які мають індивідуальний підхід до кожної дитини, – все це дає змогу розвивати з моєї дитини особистість. Син завжди радо йде до школи. В моєму розумінні саме вона – школа майбутнього.
Мама Данила Назарука, (1-Б)

– Не школа, а мрія! Ми повністю задоволені рівнем викладання. Тут чудова адміністрація, прекрасні педагоги. Хороша адаптація для дітей, вчителі ставляться до них з розумінням і повагою. Відмінне харчування. Багато різноманітних гуртків. В школі постійновідбуваються різні конкурси, свята, екскурсії. відкриті уроки. Освітній заклад європейського рівня!
Ірина, мама другокласника Олега і третьокласника Олександра.

– У таку школу необхідно вкладати кошти та розвивати, а не скорочувати, адже тут створені ідеальні умови для дошкільнят та учнів початкових класів. У садочку надається повна та кваліфікована підготовка до школи, не потрібно думати, як вирватись з роботи та завести дитину в «Пізнайко». У школі – зроблені уроки та дитина під наглядом, додатково зайнята вивченням корисних речей. Ідеально підібраний персонал. Вкотре переконуюся у важливості «людського фактору»: завдяки таким педагогам дитина має бажання вчитися і виконувати поставлені перед нею завдання.
Олег Шарко, тато першокласника.

…І чи потрібен дитячий садок?

Питання, здавалося б риторичне: міські садочки, як то кажуть, не гумові і фактичнозаповнені, тож закриття аж чотирьох дитсадківських груп тільки додасть проблем і міській владі, і батькам малюків. Чому важливо залишити його у стінах «ЦОСПП», а не перевести в окрему одиницю, пояснює Тетяна Віжанська:

– У нашому закладі дошкільне відділення та початкова школа входять до єдиної структури. Між цими структурними підрозділами налагоджена тісна співпраця та взаємодія, як між вихователями та вчителями, так і логопедом, дефектологом, психологом. З минулого навчального року практикуємо здійснення психологічного супроводу першокласників психологом дошкільного відділення. Завдяки цьому перехід до нових умов шкільного навчання відбувається з найменшими для дітей психологічними труднощами.

Найкращим ДНЗ міста чи навіть області, який у жодному разі не можна закривати, називає дошкільне відділення навчального закладу мама вихованця Ярослава Петлюк:

– По-перше, тут чудові вихователі, які вміють знайти підхід до кожної дитинки, а це головне, бо кожен малюк-це маленька особистість, з притаманними лише їй рисами характеру. По-друге, у цьому закладі велику вагу приділяють всебічному розвитку дитини, як в фізичному, так і в розумовому плані: діти співають, танцюють, роблять гімнастику, малюють, ліплять, створюють надзвичайно гарні аплікації, вчать вірші, грають у цікаві ігри.
По-третє, в садочка дуже зручний графік: з 7.30 до 19.30, що ідеально підходить для батьків, які працюють до 18-19 години вечора. Такого графіка немаєв жодному ДНЗ міста. По-четверте, лише в цьому дошкільному закладі діти мають унікальну можливість відвідувати басейн. По-п’яте, наші діти з величезним бажанням щоранку йдуть в садочок, бо їм тут цікаво і комфортно, їм тут подобається.

Що можна вдіяти?

Як і кожен загальний юридичний документ, ЗУ «Про освіту» можна потрактувати по-різному. Скажімо,якщо розглядати «ЦОСПП» як заклад, який надає спеціалізовану освіту та – зокрема – забезпечує освітніми послугами дітей з особливими потребами, то він цілком підпадає під вимоги статті 66. Чи, скажімо, пункт четвертий ст.22 говорить про те, що заклад освіти може здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, утворювати для цього структурні підрозділи, відтак можна дошкільну і початкову ланки виділити в окремий структурний підрозділ у рамках навчального закладу. Словом, каже директор школи Валентин Вірковський, закон пропонує різні варіанти зберегти навчальний в існуючій структурі, було б бажання. А ще можна залучити до співфінансування міський бюджет – тим паче, що у школі навчається 46 відсотків дітей з міста.

Щодо останнього пункту, міський голова Петро Саганюк не відкидає таку можливість і закликає депутатський корпус зберегти школу. Втім, наразі останнє слово за обласною радою, і депутати від «Самопомочі», які представляють там наше місто, уже теж вивчають це питання. Тим часом батьки у розпачі пишуть звернення до органів влади усіх рівнів, «стукають» у двері Фонду Марини Порошенко, який опікується інклюзивною освітою, а військові з числа батьків готують звернення до свого вищого керівництва з проханням підтримати позитивне вирішення питання з «ЦОСПП».

Тим часом найзворушливіше звучать голоси дітей. У Всесвітній день толерантності учні провели загальношкільний флешмоб, в якому показали свою рівність і єдність, і просили «Будьте толерантними до нашої школи!». Лишається сподіватися, що до їхніх прохань дослухаються ті, від кого залежить її подальша доля.

Віталіна МАКАРИК.

comments powered by HyperComments
- реклама -