Вервечкою крокують містом студенти навчальних закладів із портретами тих, кого ми називаємо Небесною Сотнею… Чотири роки тому саме такі молоді люди виступили у центрі столиці проти злочинної влади та віддали свої життя за свободу та гідність кожного українця. У Володимирі поминальні заходи у річницю розстрілів на Майдані відзначили хресною ходою, традиційним покладанням квітів і лампадок до меморіальних дощок загиблим учасникам АТО та Героям Небесної Сотні.    

Хресна хода студентів із портретами загиблих  Героїв Майдану разом із духовенством, представниками влади та громадою розпочалась від Собору Різдва Христового, зупинившись біля дошки загиблих учасників АТО, рушила до меморіальної дошки Героїв Небесної Сотні. Там відбулась панахида, яку очолив керівник Володимир-Волинської  єпархії єпископ Матфій.

Серед тих, хто прийшов вшанувати пам’ять загиблих побратимів, один із трьох постраждалих на Майдані володимирчан, Олександр Приступа. Буремні лютневі дні 2014-го року ледь не стали останніми у його житті. Його, скривавленого після побиття «Беркутом», із пробитим гумовою кулею стегном, протягом кількох днів переховували знайомі кияни. Це і врятувало життя чоловіка, який після Революції гідності продовжив боротьбу на Сході. Олександр каже, що хоч і минуло вже чотири роки, утім учасники Майдану продовжують відходити з життя – за цей час померло чотири його побратими із Волинської сотні. Усі від онкозахворювань. Майданівці припускають, що причина криється у хімічній зброї, яку могли застосовувати проти революціонерів, а відтак створили ініціативну групу, котра написала звернення до вищих органів влади з проханням розслідувати цей факт.

По закінченню панахиди нечисельна аудиторія зібралась у фойє культурно-мистецького центру аби послухати вірші та пісні у виконанні юних володимирчан, переглянути фільм «Люди. Майдан. Герої» та поділитись своїми спогадами та думками. Свої знамениті «Майданну колискову» та «Ще не кінець зими» виконав відомий бард та композитор Сергій Шишкін. Він пригадав, як чотири рази був на Майдані, як грав  для протестувальників на відомому «євророялі» і як рятував свого пораненого сина.

Зі спогадами виступив  ще один учасник Революції Гідності Павло Шлейн. Він зауважив, що розчулений виступами юних вокалістів та поетів, адже саме такі дітлахи розносили чай по Майдану і 20 лютого їх просили піти звідтіля, бо була загроза штурму. Депутат міської ради пригадав, що володимирчани, котрі хотіли в ті дні їхати до Києва, так і не допросилися автобуса у місцевої влади.  Якби  там було більше людей, то і наслідки, можливо, не були б такими трагічними, припускає майданівець. Звинуватив місцеву владу, яка, з його слів, потурала колишньому злочинному режиму та досі не покаялась,  і депутат обласної ради Костянтин Зінкевич.

Закінчився захід молитвою та покладанням запалених лампадок до дошки Героям Небесної Сотні, що на розі однойменної вулиці.

Тетяна ІЗОТОВА.

 

comments powered by HyperComments
- реклама -