Новини

Вишитий Кобзар із мрій полтавського майстра

Архів
21 переглядів

Галерея  вишитих портретів Тараса Шевченка та цитат поета півтора дні  була розгорнута у районному будинку культури. Привезли її до Володимира полтавчани Катерина і Григорій Калініченки.  

Вишиті портрети Тараса Григоровича у різному віці – від юності до зрілості, пам’ятник на Чернечій горі у Каневі, а також його вірші на полотні – це роботи 77-ми вишивальниць з Полтавщини та одного чоловіка-вишивальника з Канева. Задумав проект «Образ і слово Кобзаря у вишивці»  Заслужений майстер народної творчості, лауреат літературно-мистецьких премій імені Олени Пчілки та Панаса Мирного, викладач Гадяцького коледжу культури  Григорій Кисіль, який присвятив цьому книгу, яка тепер існує і у рукотворному, вишитому варіанті. Усього ж митець уклав п’ять альбомів української вишивки, він  власноруч розробляв схеми для вишивання хрестиком без використання комп’ютерних технологій.

Про видатного майстра, а також про те, як організовувала на довготривалу клопітку, напружену роботу вишивальниць з різних куточків свого краю, як підбирала й формувала кольори муліне для кожної заготовки за шрифтами й орнаментами Григорія Кисіля, розповіла під час відкриття виставки  координатор, теж вишивальниця, член Союзу українок Катерина Калініченко. На жаль, сам Григорій Олексійович ще на самому початку роботи над проектом відійшов у Вічність. Та у пам’ять про нього полтавчанки ще з більшим ентузіазмом взялися до роботи. Їм допомагали інші громадські організації, зокрема, полтавське товариство політичних в’язнів та репресованих.тЗабезпечив нитками і тканиною і роздрукував буклети народний депутат Юрій Бублик, макети вишивки для кожної майстрині в укрупненому форматі видрукували у видавництві «Дивосвіт», фінансові витрати і організацію презентації проекту взяв на себе полтавський центр народної творчості. Долучився всеукраїнський Шевченківський комітет і колектив Канівського музею-заповідника.

Проект стартував 9 березня 2017 року у Полтавському краєзнавчому музеї, а вже через рік там же відбулася перша презентація повної експозиції. До неї увійшов і портрет самого Григорія Кисіля, вишитий його донькою Іриною.

При вишиванні використано півтори тисячі мотків муліне, а  це 36 кілометрів ниток. Підраховано, що майстри вишили чотири з половиною мільйона хрестиків.

Директор районного будинку культури Зінаїда Петровс разом зі своїми співробітниками за ніч задрапирувала  колишніми сценічними оксамитовими завісами стіни фойє  і розвішала вишиту експозицію.

Полтавчан привітали володимирські союзянки, для них співала кавалер ордена княгині Ольги Тетяна Пасієвич, відвідали виставку керівники міста і району. На жаль, через малу поінформованість про неї знали не всі зацікавлені вишиванням володимирчани. Та, хто прийшов, не лише милувалися портретами Кобзаря, а й змогли власноруч покласти кілька хрестиків до орнаменту на чотириметровому полотні оберегу «Україна всіх єднає» із назвами українських міст. Тепер там вишита і назва прикордонного Устилуга. А із самим оберегом, що вже кілька разів побував на фронті, Калініченки сфотографувалися на  кордоні, що пролягає поруч з  цим містом. Адже на Володимирщині полтавчани зупинялися у керівника устилузьких союзянок Ніни Гук.

Радо спілкувалися з полтавчанкою місцева майстриня-вишивальниця ікон Віра Онищук, викладач педколеджу Леся Мартинюк, котра зізналася, що особисто була знайома із Григорієм Кисілем:

– Спілкувалися з митцем на міжнародних конгресах з етнодизайну «Європейський вектор розвитку і національний контекст», куди вже кілька років поспіль їздимо із колегою Валентиною Залуніною. Зокрема були і на тому, де Кисіль презентував свою книгу «Українська вишивка. Портрети Тараса Шевченка».

Під егідою та за фінансової підтримки союзянок від липня проект мандрує Україною. Виставка вже побувала у Львові, а після Володимира подружжя Калініченків своїм невеличким легковиком повезло вишиту шевченкіану до Тернополя, наступним буде Рівне.

Ірина НАДЮКОВА.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up