Конфлікт навколо оренди ставка, що у центрі П’ятидень, розгорівся між жителями цього села та орендарем Миколою Крючковим. Місцеві мешканці давно незадоволені тим, що не мають вільного доступу до водойми, не тільки щоб порибалити, а й щоб відпочити на березі. А тепер ситуація вийшла на стадію справжнього бунту. З цією проблемою люди звернулися до редакції.
У місцевому будинку культури зібралися близько трьох десятків п’ятиденців, переважно чоловіків, обурені тим, що ставок центрі села без згоди громади передали в оренду. Тепер тут посидіти з вудкою безплатно місцеві можуть лише раз на тиждень у визначений день. А переважно рибалка тут платна. От тільки часто з неї повертаються додому з порожніми руками. Вважають, що це тому, що орендар не зарибнює ставок. Принаймні, говорять, не пам’ятають, коли востаннє це робив.

Обурює місцевих мешканців і хамське ставлення до них орендаря, який може дозволити собі грубо гнати людей від ставка, коли ті приходили з вудкою у заборонені для риболовлі дні. Найбільш болюче це сприймають ті, свого часу долучався до створення водойми. Серед таких – церковний староста Сергій Євтошук. Ще підлітком разом з іншими дітьми під час літніх канікул працювали на цегельному заводі і тодішній директор підприємства сказав, щоб кожен здав по 5 карбованців, бо не вистачало грошей, щоб заплатити за роботу екскаватора на створенні водойми. На той час це були чималі гроші, та ще й для підлітка. Але всі тоді хотіли, щоб у селі був ставок, до якого нині не кожен може доступитися.

Люди приводять у приклад орендаря із сусіднього села Дарницького, котрий дозволяє рибалити місцевим у будь-який час, не беручи з них плати, а на святкові та інші заходи пригощає рибою. А ще облаштував місце для купання. Про таке жителям П’ятидень годі й мріяти. А доволі часто, особливо на свята, біля водойми можна побачити гамірні компанії чоловіків, котрі приїжджають з міста відпочивати. Виходить, що чужим є доступ до водойми, а своїм – зась. І це ще більше налаштовує п’ятиденців проти орендаря. Особливо нарікають на сторожа ставка, котрий, за їхніми словами веде себе зухвало, навіть стосовно дітей.

Орендар Микола Крючков має своє бачення цієї ситуації. За його словами, він у 2007 році уклав договір на оренду ставка на 49 років, але прибутку з нього не мав, а проблем завжди вистачає. Підтримки від держави – жодної, утім орендну плату мусить сплачувати вчасно. Інакше нараховуються штрафні санкції. Коли брав водойму в оренду, гадки не мав, що доведеться зіштовхнутися зі стількома проблемами, пов’язаними не тільки з оформленням документів, а й фінансовими витратами, а тепер ще й з невдоволеними мешканцями села. Адже потрібно було виготовити технічну документацію, погодити з відповідними службами, проект землеустрою, дозвіл на спецводокористування та водогосподарської діяльності. А ще потрібні кошти на розчищення ставка, зарибнення водойми, купівлю кормів для риби. Якщо все підрахувати, вийде кругленька сума, яка вимірюється у десятки тисяч гривень. То чому, витративши власні кошти, він має безплатно надавати у користування ставок іншим? Які до того ж, не хочуть навіть після себе прибрати, коли відпочивають. Однак орендар дозволяэ рибалити місцевим мешканцям безплатно тричі на тиждень. В усі інші дні мають платити. При вартрості квитка 40 гривень, бере лише 20. Адже треба за щось платити оренду.

Миколу Крючкова обурює те, що ні разу п’ятиденці не кликали його на збори, які проводяться у селі. Про їхнє невдоволення та претензії дізнається від сторонніх, хоч законно володіє ставком і усі його дії є правомірними. Не забороняють і купатися дітям, є навіть кладка є, яку вони самі спорудили. Хоча ставок призначений для спортивної риболовлі та риборозведення, а не для купання. Донедавна стояли таблиці з відповідними написами. Але їх хтось поламав.

– Щодо пропозиції продавати рибу у межах села, вперше про це чую, бо ніхто до мене із цим питанням не звертався.  Але навіть при величезному бажанні цього не можу цього зробити, бо не ловлю її для продажу і у такій кількості, щоб торгувати. Чим не догодив місцевим мешканцям він так і не може зрозуміти,

– говорить Микола Крючков.

Староста сіл П’ятидень та Хрипалич Інна Петрук підтверджує, що конфлікт навколо ставка тягнеться вже не перший рік, і орендар не поспішає йти на компроміс із сельчанами. Вони ж, не бажаючи миритися із таким ставленням до себе, вирішили зібрати підписи про розірвання угоди оренди.

Заступник начальника управління Дерземгеокадасттру  Оксана Гжиб, до якої звернулись за роз’ясненням щодо цієї ситуації, повідомила, що земельна ділянка площею 3,5095 га під ставком згідно з розпорядженням РДА та договором оренди землі, укладеним між райдержадміністрацією та Миколою Крючковим, передана йому в оренду для риборозведення та надання послуг населенню з відпочинку і любительської риболовлі. На момент передачі, згідно з встановленими межами сіл П’ятидні та Хрипаличі, водойма вважалась такою, що перебуває за межами населених пунктів. На цей час документально межі села змінили, тож тепер вона вважається межах села П’ятидні.

– Загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, водопій тварин, забір води з водних об’єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) на водному об’єкті, наданому в оренду, встановлюється водокористувачем за погодженням з органом, який надав цей об’єкт в оренду. Якщо ж таких умов встановлено не було, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень, а орендарі зобов’язані передбачити місця для безоплатного забезпечення такого права громадян. Крім того, у межах населених пунктів забороняється обмеження будь-яких видів загального водокористування, крім випадків, визначених законом,

– надає роз’яснення законодавства Оксана Антонівна.

Вона також зауважила, що можливість розірвання договору в односторонньому порядку, є, але для цього потрібні певні підстави, скажімо істотне порушення договору другою стороною, використання ділянки не за цільовим призначенням, систематична несплата орендної плати, порушення екологічних вимог чи відчуження права оренди ділянки. В звичній практиці розірвання договорів відбувається за згодою сторін, в крайніх випадках – в судовому порядку.

Хочеться сподіватися, що конфлікт все таки вдасться врегулювати, і справа до суду не дійде. Мешканці села хочуть знати умови договору і вони мають на це право. І сам орендар мав би ознайомити їх з цим документом, тим самим знявши напругу цього конфлікту.

Жанна БІЛОЦЬКА.

comments powered by HyperComments
- реклама -