Наприкінці 2016-го та на початку 2017-го років у державних реєстраторів, у ЦНАПах та у податкових інспекціях по всій країні спостерігався справжній ажіотаж – підприємці масово кинулись ліквідовувати ФОП, припиняючи  цим самим підприємницьку діяльність. Причина у змінах до Податкового кодексу, відповідно до яких у кілька разів зріс єдиний соціальний внесок. Лише за грудень-січень у Володимирі-Волинському стало менше на 366 фізичних осіб-підприємців. 

– Підприємці припиняють діяльність не лише в нашому місті, а й по Україні, – пояснює начальник управління економічного розвитку та інвестицій міськвиконкому Оксана Субицька. – Причиною стали зміни до  Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», які були опубліковані 27 грудня 2016 року та  набули чинності з 1 січня 2017 року. Відповідно до змін, фізичні особи – підприємці , які не отримують доходів, з початку року зобов’язані щомісяця сплачувати  єдиний страховий внесок (на 1 січня 704 гривні) , навіть у випадках, коли вони не мають доходу. Тобто, це стосується так званих «сплячих» підприємців, які працюють час від часу і отримують несистематичний дохід.

Що ж до статистики, то станом на 1 січня 2017 року в місті налічується 1772 фізичних осіб-підприємців, що на 11% менше, ніж у аналогічний період минулого року. Лише у грудні 2016-го 175 суб’єктів господарювання  припинили підприємницьку діяльність, а у січні 191 підприємець закрив ФОП.

Працюй або закривайся

Тож нині ліквідовуються в основному ті фізичні особи підприємців, котрі працювали за загальною системою оподаткування і сплачували податки лише тоді, коли мали заробіток. У кого ж тимчасова пауза у роботі – здавав нульові податкові декларації. Нині, незалежно від того працює підприємець чи ні, повинен сплатити 704 гривні єдиного соціального внеску. Найбільше зараз закриваються підприємці роздрібної та оптової торгівлі, складських і транспортних послуг.

Після голосування в парламенті за податкові зміни експерти коаліції громадських організацій Реанімаційного пакету реформ зверталися із закликом до Президента України заветувати закон, оскільки його реалізація, як прогнозують в організації, призведе до масового припинення діяльності ФОПів та погіршення умов для тих, хто веде підприємницьку діяльність. Однак закон вступив у дію, натомість парламентарії «змилостивились», ввівши так званий «пільговий період». Народні обранці таки зрозуміли, що трохи напартачили з чисткою підприємницьких рядів – не  подумали, що для проведення необхідних реєстраційних дій щодо припинення господарської діяльності необхідний час. Через пізнє прийняття поправок до Податкового кодексу у «сплячих» ФОПів було лише чотири дні, щоб з нового року уникнути сплати ЄСВ. Тож у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 5633, згідно з яким підприємців, які не встигли «ліквідуватися», звільнять від податку в першому кварталі цього року.

Утім, зміни у Податковому кодексі торкнулись не лише «сплячих» підприємців, а і тих представників дрібного бізнесу, котрі досі регулярно здійснювали підприємницьку діяльність. До таких належить і власниця магазину «Бонбоньєрка» Юлія Слюсарук, яка за кілька днів до нового року змушена була згорнути свій бізнес. Магазин товарів для рукоділля працював від грудня 2014 року – спершу підприємець орендувала частину приміщення у ТЦ «Роксолана», але із зростанням асортименту, товарам стало затісно, тож «Бонбоньєрка» переїхала до ТЦ «Володимир». Справи йшли досить непогано, навіть не зважаючи на те, що бізнес розпочався у далеко не найкращі часи. Утім, вже минулого літа магазин перестав приносити дохід його власниці.

– Зараз більшість людей витрачають кошти на найнеобхідніші речі, а товари для рукоділля та вироби ручної роботи – це досить специфічний крам, який не належить до щоденного вжитку, – каже екс-підприємець Юлія Слюсарук. – Тож від літа почали замислюватись над тим чи варто і далі тягнути такий бізнес у який лише вкладаєш кошти. На початку грудня почались розмови про нові податки та зміни до кодексу, але все ще надіялись, що депутати їх не приймуть. Однак перед самим новим роком стало очевидним, що потрібно згортати бізнес, адже підняття єдиного соціального внеску та плати за оренду приміщення стало просто не підйомним.

Після кількох спроб продати свій бізнес, котрі так і не увінчались успіхом, Юлія стала на облік у центрі зайнятості і повернулась до улюбленої справи, на яку досі не вистачало часу – в’язання гачком на замовлення.

Запорука майбутніх пенсій підприємців

На думку економістів, метою змін у процедурі сплати єдиного соцвнеску було скорочення непрацюючих ФОП, а також збільшення надходжень до Пенсійного фонду. В уряді ж наполягають, що реалізація закону принесе у бюджет додатково 2,5 мільярди гривень та дозволить «вивести з тіні» реальні заробітки підприємців. З цього податку поповнюється Пенсійний фонд – запорука того, що самозайняті особи отримуватимуть у майбутньому пенсії.  На думку урядовців, підприємці це мають усвідомлювати і подбати про свою пенсію заздалегідь. «З січня 2017-го мінімальна заробітна плата зросла до 3200 гривень. Єдиний соціальний внесок становитиме 704 гривні щомісяця. За 120 місяців вийде близько 84 тисяч 480 гривень. Заплати – й виходь на пенсію у 60 років», – заявив міністр соціальної політики Андрій Рева, слова якого цитує прес-служба відомства.

На його думку, в країні повинен бути дотриманий своєрідний «контракт поколінь»: я живу, плачу, утримую пенсіонерів і очікую, що коли вийду на пенсію, наступне покоління буде утримувати мене – платити внески у Пенсійний фонд. За інформацією міністерства соцполітики, нині в Україні із 26 мільйонів працездатного населення офіційно працює лише 16 мільйонів, а внески платять тільки 10 мільйонів працевлаштованих. «І вийде так, що всі ті, котрі зараз не платять, просто збільшать собі пенсійний вік», – застерігає Андрій Рева.

Власницю невеликої клінінгової фірми Олену Кандибу аргументи міністра не переконали. Вона усвідомлює, що не сплачуючи єдиний соціальний внесок відтерміновує свій вихід на пенсію. Однак про це жінка поки не хоче думати, адже вважає, що до пенсії, на яку кожен має відкладати собі сам, ще дожити треба.  Місяць тому вона змушена була ліквідувати ФОП, так як послуги, які надає, узимку не мають попиту. «Для людей, які недавно розпочали свою маленьку справу, підняття податків суттєво позначиться на фінансовому стані. Знаю багатьох підприємців, котрі також закрили свої ФОП до кращих часів. А є чимало і таких, які змушені йти «у тінь»», – каже жінка. Олена Кандиба сподівається, що закриття ФОП для неї це лише тимчасова вимушена міра, а вже навесні, з появою замовлень поновить свою підприємницьку діяльність.

«Підприємці платитимуть, якщо їм дадуть заробити»

Непродуманими вважає зміни до Податкового кодексу голова міської спілки підприємців та промисловців Наталія Любімцева. На її думку, урядовцям потрібно було врахувати те, що чимало підприємців здійснює свою діяльність сезонно, а деякі тимчасово припиняють роботу на час декретної відпустки. Для чого таким підприємцям сплачувати податки? – не розуміє директор ТзОВ «Райдуга».

Наталія Любімцева вважає, що підприємцям зараз треба об’єднатись навколо спільних проблем та донести свою точку зору владі, яка своїми реформами фактично знищує малий та середній бізнес. Особливо ж цинічним є те, що збільшення податкового навантаження на малих підприємців відбулось після нещодавно оприлюднених декларацій чиновників, котрі шокували усю Європу.

– Підприємці не проти платити обґрунтовані податки та високу заробітну плату своїм працівникам, – додає бізнес вумен, – але у них має бути можливість заробити ці кошти! Для виведення підприємницької діяльності з «тіні» податки потрібно навпаки зменшувати. Тільки тоді бізнесмени будуть працювати чесно і прозоро, створювати нові робочі місця, наповнювати бюджет та піднімати економіку.

Очільниця місцевої спілки підприємців уже 25 років у бізнесі – за цей час пережила чимало потрясінь, економічних криз, злетів та падінь, утім чергове випробування для підприємців у вигляді податкових ініціатив уряду та підняття мінімальної заробітної плати, на думку Наталії Любімцевої, поставить дрібний бізнес на коліна.

– В нашій країні нанесення легких тілесних ушкоджень карається штрафом у розмірі 850 гривень, в той час коли з підприємців, які виплачуватимуть заробітну плату меншу мінімальної та триматимуть неоформлених працівників, стягуватимуть штрафні санкції до 320 тисяч гривень, – обурюється пані Наталія. – Такими «нововведеннями» наша влада рубає гілку на якій сидить, адже підприємці, які є так званим кістяком середнього класу.

Чи варто йти у тінь?   

Приховати щось у маленькому містечку на кшталт Володимира – важко. Про це свідчить вже те, що частина підприємців, які офіційно припинили діяльність, продовжують здійснювати її у так званій «тіні» і про це вже відомо багатьом. Знають про такі випадки і міські чиновники, на яких віднині покладено обов’язок здійснювати відповідний контроль.

Заступник міського голови Лариса Кулікова  вважає «тіньовий бізнес» у корні неправильним, адже такі роботодавці створюють нечесну конкуренцію та нелегальну зайнятість, яка нині суворо каратиметься. Зі слів заступниці міського очільника, коли буде визначено механізм, у місті перевірятимуть приватних підприємців на предмет підняття мінімальної заробітної плати та легалізації робочих місць. Контроль за це покладено на управління праці. Так як податки з зарплати є основною дохідною частиною не тільки Пенсійного фонду, а й місцевих бюджетів, тому, як припускають у Кабміні, місцева влада зацікавлена в припиненні порушень.

Що ж до фінансових санкцій, то вони вражають своїми обсягами – приміром, за кожного працівника, який працює без договору, роботодавець має сплатити 96 тисяч гривень, за виплату заробітної плати у неповному обсязі штраф становите 9 тисяч 600 гривень. А якщо мета перевірки – знайти неоформленого співробітника або «тіньові» зарплати, роботодавцю, який не впустив інспектора, загрожує штраф до 100 мінімальних зарплат, тобто 320 тисяч гривень.

Від підприємця – до безробітного

Ті, хто закрив свої ФОПи (не всі, але якась частина точно) поповняють ряди потенційних кандидатів на отримання допомоги по безробіттю. Оскільки з моменту закриття підприємництва будь-яка працездатна особа, не маючи заробітку або інших передбачених законодавством доходів, отримує право набути у встановленому порядку статусу безробітного.

У Володимир-Волинському центрі зайнятості повідомляють, що у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, кількість безробітних, які нині перебувають на обліку – 543 особи (станом на 1 лютого 2017-го) проти минулорічних 664-х. Хоча, починаючи з грудня, на облік стало майже півсотні нових безробітних.

Цікаво, що серед навчальних курсів, які пропонують на вибір у центрі зайнятості, є тренінги для бажаючих розпочати власну справу. Тож маємо суперечливу ситуацію: держава, з одного боку, «чистить» ряди підприємців, а з іншого, закликає безробітних поповнювати їх ряди. Виникає логічне питання – хто ж погодиться ризикнути і податися у вільне плавання, коли нема гарантії пережити можливий бізнесовий «штиль» без додаткових втрат для власного карману?

P.S.

Аналітики міжнародної консалтингової компанії Expert Market порівняли кількість нових бізнес-структур, відкритих протягом 2016 року у 130 країнах за рівнем «суворості» бізнес-середовища в кожній з них і склали топ-15 країн з найбільш наполегливими підприємцями, а також топ-15 країн втрачених можливостей. Україна, на жаль, серед тих держав, що не особливо сприяють громадянам у розвитку їх бізнес-можливостей. У цьому рейтингу ми посіли «почесне» шосте місце…

                                                         Тетяна ІЗОТОВА.

comments powered by HyperComments
- реклама -