Новини
Сьогодні
20.07.2024

(Не)відомі українки: чарівні пейзажі, книжкові ілюстрації та етнографічні дослідження Августи Кохановської

Культура, Особистості
244 переглядів

Буковинська  художниця Августа Кохановська – гордість свого краю. На жаль, решта України майже не чула про цю талановиту мисткиню,  яскраву зірку гуцульської культурної еліти на межі 19-20 століть. Її картини викрадали з виставки у 1910-му, навіть через століття розігрували на міжнародних аукціонах.

Дружба з дитинства з Ольгою Кобилянською

Народилася Августа Кохановська 6 липня 1868 року у Садгорі, поблизу Чернівців, у родині повітового старости. Дитинство минуло у курортному містечку Кімполунг, зараз це територія Румунії. Тут доля звела двох видатних буковинок, адже у Йозефа Кохановського посаду секретаря займав Юліан Кобилянський, батько майбутньої письменниці. Діти з обох сімей влаштовували спільні піші й кінні походи по мальовничих карпатських полонинах і верховинах, організовували театральні вистави й концерти, згодом, – вечірки, танці, святкові бали. А ще – багато читали,  вчилися гри на фортепіано, малюванню. Про теплі, довірливі стосунки дівчат свідчать щоденники Ольги і Августи, що зберігаються у Чернівецькому літературно-меморіальному музеї О. Кобилянської. На кілька років старша Ольга називала подругу у своїх записах: «Світлий ангел Августа». Їх зближувало тонке відчуття краси навколишнього світу, багатогранності людських почуттів, дивовижних барв гірської природи. Тільки Ольга намагалася відтворити це словом, а Августа – пензлем. Обидві були палкими феміністками, прихильницями емансипації, що вирізняло їх у звикло патріархальному середовищі.

Імператорські діаманти після виставки  

Дівчата розлучилися, коли у  1885 році Кохановського перевели на посаду радника окружної управи до Чернівців. Для сімнадцятирічної Августи тут відкрилися нові можливості – вона вступила до художньої  школи для панянок. Згодом п’ять років вчилася у класі живопису в одному з кращих мистецьких навчальних закладів Європи –  Віденській школі декоративного та прикладного мистецтва, на базі якого згодом створений університет прикладних мистецтв.

Повернувшись до Чернівців, Августа навчала дітей, займалася творчістю та громадською діяльністю. Художниця багато подорожувала  краєм, малювала, займалася реставрацією місцевих храмів. Часто зображала буковинську архітектуру та гуцулів, сцени з народного життя, краєвиди рідної природи.  Вона   перша буковинська художниця, яка головною темою своїх творів обрала красу Карпат і Буковини. Майстерно володіла графічними техніками, олійним живописом, аквареллю, пастелями, гуашшю, олівцем. Працювала у різних жанрах – портрет, пейзаж, сюжетна композиція, з особливою академічною манерою стилю з ретельною виписаністю окремих деталей.

Її роботи регулярно експонувалися на виставках у Чернівцях, Львові, Відні. Про «чарівні картини та настроєві пейзажі на тему Буковини художниці Кохановської»  часто писала тодішня  преса. Після першої виставки у Відні 1910 року, де її картини привернули увагу імператора, художниця отримала диплом міжнародного журі. До речі, на цій виставці стався курйоз – просто з павільйону хтось украв два живописних пейзажі Августи Кохановської.  На виставці у 1913 році картини і пейзажі пензля цієї мисткині так вразили ерцгерцога  Карла  Франца  Йозефа, що він надіслав  їй золоту брошку з діамантами, своїми ініціалами і короною.

У 1923-26-х роках на віденських виставках Августа серед інших своїх робіт виставляла пастель «Чоловічий портрет», етюди «Площа Йозефа у Відні», «Св. Цецилія», «Жіночий портрет», а також композиції містичного характеру. За експертною думкою, її твори «мають реальну художню якість та вирізняються тактовним смаком».

Перша дослідниця буковинської  етнографії

Паралельно з живописом Кохановська працювала у книжковому дизайні й графіці. Вона – перша ілюстраторка творів Ольги Кобилянської. Її книжковий дизайн органічно відповідає лірико-драматичній образності письменниці, передає психологічну достовірність подій, надає національного колориту. Ілюструвала й твори Івана Франка, Івана Нечуя-Левицького, Сидора Воробкевича.

Окрему галузь творчого доробку Августи складають етнографічні дослідження. Її власноруч проілюстровані статті «Писанки в Буковині та Галичині», «Румунські селянські будинки на Буковині», «Вівчар буковинських Карпат», «Буковинські ярмарки», «З життя вівчарів на Буковині»   публікувалися у 1898-1914-х роках у віденському «Журналі австрійського народного мистецтва». До цих її народознавчих праць посилаються і сучасні дослідники.

Активна життєва позиція художниці проявлялася не лише у творчості, а й у громадському житті. Це стосується не лише її рішучих феміністичних поглядів. Під час Першої світової війни, у 1915 році, вона звертається з клопотанням до влади про дозвіл працювати у групі художників у прифронтовій зоні. Чи було воно задоволене, невідомо.

Втрачена могила

Залишився загадкою і несподіваний переїзд Августи у 1920 році з Чернівців до польського міста Торунь. Майже нічого невідомо і про її тодішнє життя. Померла художниця у 1926 році у шпиталі діаконісток, де лікувалися матеріально забезпечені люди. За архівними записами, її поховали на цвинтарі Святого Георгія.  Однак знайти місця останнього спочинку талановитої  художниці неможливо. Бо у списку поховань згадки про її могилу вже немає.

Познайомитися із картинами Августи Кохановської  можна у Чернівецькому обласному художньому музеї та музеї Ольги Кобилянської. Чимало її творів зберігається і у європейських мистецьких колекціях.

Цікаво, що у 2002 році на аукціоні Сотбіс, у Лондоні, виставлена акварель  Августи  Кохановської  «Палац єпископа». На віртуозно виконаному пейзажі зображено славетний символ Чернівців – резиденцію буковинських митрополитів із кінною каретою, що мчить уперед. Там же  ще два  акварельних урбаністичних пейзажі – «Вулиця в Лодзі» та «Вид на Краків». Усі вони написані 1890-го, ще за кілька років до вступу художниці до Віденської школи мистецтв.

Ангеліна АНДРІЙЧУК

 

Коментарі
Теги: Августа Кохановська, художниця
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up