На головну Інтерв'ю Андрій Принда: “Системні зміни критично важливі для поліпшення якості життя кожного містянина”

Андрій Принда: “Системні зміни критично важливі для поліпшення якості життя кожного містянина”

455

Представники малого та середнього бізнесу все частіше стають саме тими людьми, які беруть на себе відповідальність за впровадження позитивних змін у життя міста, області, держави. Серед них і підприємець, ресторатор та депутат міської ради Андрій Принда, який часто підтримує цікаві культурні й молодіжні ініціативи й опікується рядом питань, які стосуються життєдіяльності міста. Про роль бізнесу в розвитку культури й туризму, підсумки депутатської каденції та плани на майбутнє – у нашому інтерв’ю.

 – Андрію Петровичу, розпочнемо із наболілого – пандемії і карантину, який вдарив по всіх, та особливо зачепив заклади ресторанного бізнесу. Як вам вдалося його пережити?

- реклама -

– Це дійсно стало важким викликом: карантину ніхто не очікував і не міг спрогнозувати. Всі думали, що закінчиться за тиждень-два, але затягнувся він на кілька місяців. Наш досвід вважаю позитивним – нам  вдалося зберегти практично весь колектив. Пробували різні формати роботи – доставку, роботу літнього майданчика, це трохи рятувало, але все одно період був збитковий. Лише зараз потрохи повертаємося до торішніх показників. Приємно, що і працівники до всіх негараздів, через які нам довелося разом пройти, поставилися з розумінням. Ми їх втримали, робочі місця зберегли, а це найцінніше. Держава, на жаль, абсолютно нічим не підтримала.

 – Поза тим, саме малий і середній бізнес є чи не головним рушієм змін у державі і, вужче, у місті, в громаді. З точки зору вашого бізнесу, як гадаєте, чи можуть ініціативи рестораторів позитивно вплинути на розвиток культурної і туристичної сфер?

Ми себе позиціонуємо як ресторан, головне завдання якого – нагодувати гостей, забезпечити якісну, смачну, свіжу, гарно подану їжу. Водночас як простір, розрахований на різну за чисельністю аудиторію, ми відкриті до співпраці з різними форматами. Раніше з ініціативи молоді у нас проводилися арт-вечори, концерти українських гуртів, зараз відбуваються майстер-класи з ресторанного етикету для дітей та дорослих, дуже тішить, що з нашої подачі двічі на місяць велика зала заповнюється інтелектуалами, які змагаються у грі Mind Game… Загалом пропонуємо середовище, яке можна наповнювати різноманітними івентами для аудиторії різного віку й інтересів. Гадаю, це один зі способів зробити культурне життя у місті більш насиченим.

Ще один спосіб – долучатися до розвитку подієвого туризму. Вважаю, шо такі гастро-фестивалі, як  «Смаковиця по-володимирськи», потрібні, але не зовсім в такому форматі, в якому вони пропонуються. На них не має бути безплатної складової. Тоді людина проголосує своїм гаманцем – нехай це буде по собівартості чи за половину ресторанної ціни. Але без безплатних частувань, які нівелюють старання більшості учасників. Принцип має бути один для всіх – або всі даємо безплатно, але тоді є ризик, що основними відвідувачами стануть не поціновувачі гастрокультури, а любителі халяви. Або працюємо на рівних умовах – так, зі знижками чи бонусами, щоб знайти щось для себе можна було на будь-який смак і гаманець, але не безплатно. Люди мають відчувати цінність того, що вони отримують. Нехай таких гастро-фестів буде не один, а два-три на рік, для різних аудиторій і з різним наповненням. Але усе має бути концептуально продумано і пропрацьовано.

– Чи маєте ідеї, що можна зробити для розвитку туризму?

– Насамперед –  реально дивитися на речі. Ми, мабуть, найбільше спілкуємося з туристами, адже всі великі групи – одеські, київські – харчуються у нашому закладі. Їхні екскурсоводи кажуть: Володимир – це максимум 45 хвилин, більше тут нема на що дивитися. І це теж непогано, просто вимагає іншого підходу – включати місто до великих екскурсійних маршрутів, таких-от як Via Regia, а не намагатися перетворити його на туристичну Мекку. Можливо, із часом вдасться знайти гачки, на яких зможемо упіймати туристів, вибудувати для них інфраструктуру. Але за рік-два чи навіть п’ять цього не станеться.

Тому я б порадив тим, хто займається розвитком туризму, поїхати у Львів, де зупиняються міжнародні туристичні групи, зокрема білоруські, польські, литовські, і просто там біля автобусів усім екскурсоводам пороздавати промоційні матеріали про Володимир – про локації, цікавинки тощо. Зі сторони бізнесу можемо проспонсорувати друк такої інформаційної продукції.

Що може зробити міська влада? Виділити приміщення, в якому можна облаштувати хостели. Для розвитку бюджетного туризму це вкрай важливо. Бо для молоді, яка подорожує бюджетно, для мандрівників, які досліджують цікаві куточки України, та навіть для учнівських груп наш готель має зависоку цінову категорію.

– До речі, про владу. Зараз завершується ваша  каденція як депутата міської ради. Які підсумки, які висновки з неї для себе зробили? Що вдалося?

– Вважаю, що ця каденція міської ради була ефективною і працювала доволі продуктивно. Опрацьовано і вирішено багато важливих запитань. Наша комісія з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку, підприємництва та регуляторної діяльності реагувала на звернення усіх розпорядників коштів, намагалася максимально задовольняти потреби життєдіяльності міста. Багато обладнання закупили в лікарню. Відремонтовано чимало дахів. Врятовані аварійні будинки в центрі міста. Хотілося б працювати більш системно, мати програму, план виконання заходів. Планів було дуже багато,  але й коронавірус зменшив надходження до бюджету, держава то дає співфінансування, то забирає… Та загалом позитиву більше, ніж негативу. Дай Бог, щоб наступна каденція депутатів була не гіршою, ніж ця.

– Які ваші ідеї за цей час були підтримані?

– Три з половиною роки я доводив необхідність розробки схеми організації дорожнього руху. Ця історія почалася зі звернення пожежної частини після того, як опублікували відео в Ютьюбі, де пожежник біля Ощадбанку зупиняв машини, які заважали пожежному автомобілю виїхати на гасіння вогню. Щоб таких ситуацій не було (а вони трапляються таки часто), можна зробити виїзд на Франка, наприклад. Коли горіла швейна фабрика, якби була можливість виїхати тим шляхом, сім-вісім хвилин вогнеборці зекономили б. Це лише одна проблемна локація із багатьох, але вона критично важлива. І всі ці моменти враховує схема організації дорожнього руху.

Йдеться не про окремі пішоходні переходи і світлофори, а про весь комплекс. Будь-які зміни й роботи слід проводити відповідно до технічних вимог, по ТУ і ДСТу, щоб підсвітка не сліпила водіїв, щоб знаки не призводили до ДТП тощо. Тому ми, уже втретє, запускаємо тендер, сума, виділена на нього міською радою знову зменшилася, але добре хоч так. До тендеру будуть допущені виключно ліцензовані фірми, а переможець укладе нову схему організації дорожнього руху, з парковками, переходами, об’їздами і т.д. включно. Дуже хочеться цю справді важливу справу довести до кінця.

– Які ще плани маєте на наступну каденцію? Як хочете змінювати життя у місті?

– Їх дуже багато, але основні точки – це безпека у місті. Створення ситуаційного центру, який не просто відслідковуватиме записи камер (поліція на це і часу особливо не має), а працюватиме муніципальна поліція чи інша структура, працівники якої реагуватимуть на всі виклики, аж до того, що кіт заліз на дерево і не може спуститися і завершуючи аварією. Бо зараз абсурдна ситуація: навіть якщо черговий на відео бачить, що щось трапилося, він не може сам туди машину послати, треба чекати на виклик. Такий ситуаційний центр працює і в Любліні, нові програми самі реагують на нестандартні ситуації, привертають увагу чергового. Це коштує великих грошей, в нас можна почати з меншого, але починати таки варто.

Я переконаний, що місту потрібні системні, комплексні зміни, які позитивно вплинуть на якість життя кожного жителя міста. На вибори йду з командою «За майбутнє!», яка необхідність таких змін усвідомлює, і підтримую Ігоря Пальонку на посаду міського голови, бо вірю, що в нього достатньо досвіду і свіжого бачення, щоб впроваджувати їх.

– І в бізнесі, і в самоврядуванні для успішної роботи постійно слід розвиватися самому, відслідковувати найактуальніші тенденції. Де черпаєте ідеї, в кого переймаєте досвід?

– У професійному плані багато дають виставки у сфері HORECA, стараємося бувати на них і в Україні, і за кордоном – у Польщі, Німеччині. Не оминаємо цікаві фестивалі, – щоправда, зараз, на жаль, нема такої можливості, а поки не стався локдаун, ми часто на них їздили. Дивимося, як  організований простір в інших містах, як завдяки цьому людям стає краще і простіше жити. Багато хорошого досвіду можна запозичити у міста-побратима Цвікау, де, зокрема, влаштований підземний паркінг під центральною площею, і проблема з паркуванням у такий спосіб розв’язується. Хочеться мати реальні можливості усі ці ідеї адаптувати до реалій нашого міста і втілювати у ньому.

Розмовляла Віталіна МАКАРИК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

5 + 18 =