Новини

Авторка найкращого футбольного голу втерла носа двом «динамівцям»

Архів
67 переглядів

Серед найкрасивіших спортивних моментів 2019 року безперечним фаворитом є гол, який забила одинадцятикласниця ліцею «Центр освіти» Надія Іванченко. Дівчина зробила його у матчі української жіночої збірної з футболу проти команди Сербії. Надю відзначили як авторку найкращого голу у сезоні на престижній церемонії «Футбольні зірки України».

Крім неї, на перемогу у цій номінації претендувало двоє гравців «Динамо» Сергій Ситарчук та Георгій Цитаїшвілі. Напередодні нового року знайомимося з яскравою футболісткою, яка втерла носа двом хлопцям з престижного футбольного клубу.

Надія Іванченко – львів’янка, у «Ладомирі» грає перший сезоні перший рік навчається у ліцеї. Каже, що тут їй подобається: атмосфера дружня, а в команді хоч і трапляються суперечки, як і в кожному колективі, але панує дух здорової конкуренції. «Приємно, що вчителі однаково ставляться як до спортсменів, так і до звичайних учнів, тож загалом мені тут добре», – додає Надя.

До цього сезону  грала у жіночій футбольній команді ФК «Львів».  А перед тим упродовж восьми років була єдиною кравчинею юнацької футбольної команди «Локомотив» (зараз – «Динамо-Львів»). Грати з хлопцями і брати участь у змаганнях  їй дозволив тренер, і Надя впевнено демонструвала майстерну гру, докладаючи свої забиті голи до спільної скарбнички перемог. До «Ладомира» її запрошували давно, але не хотіла їхати далеко від дому. Та коли проект закрили і жіноча команда ФК «Львів» розпалася, таки пристала на пропозицію.

Яким був легендарний гол Наді Іванченко, могли побачити усі. Професіонали відмітили його красу і майстерність футболістки. «Коли забила його, не очікувала, шо потраплю в якусь номінацію, – зізнається дівчина. – Я вже побачила, як м’яч потрапив у сітку, і це були надзвичайні емоції. Цей гол, на жаль, не приніс нам того результату, який ми хотіли, але ми пробилися далі в еліт-раунд. Коли мені сказали, що я потрапила в номінацію –  спочатку  у топ-10, потім у топ-3, не могла повірити, що це насправді».

– Церемонія була надзвичайно яскрава, урочиста, – розповідає Надія. –  Я на такому заході побувала вперше і була неймовірно вражена. Емоції були такі, які бувають, певно, раз у житті. Коли викликали на сцену за нагородами, я дивилася зі сторони – як же це круто! Потім була моя черга. Стояти на сцені було неймовірно. Мене нагороджував відомий футболіст, директор Федерації Футболу України Олег Протасов. Отримати нагороду з його рук – це, напевне, найкраще, що може бути. Шкодую, що на церемонії не було моїх суперників. Я  б хотіла побачити їхню реакцію.

Надія і далі грає у збірній України, U-18. Команда вийшла в еліт-раунд і змагатимуться на Євро в березні у Норвегії. На них чекає три дуже складних суперники і три напружених гри. За роки професійного футболу (а займається ним Надя з другого класу) дівчина багато подорожувала з командами по світу, побувала у більш ніж десяти країнах. Коли виїжджають на змагання, встигають оглянути визначні пам’ятки, подивитися трішки місто. «Найбільше враження на мене справив Відень. Досі жодне місто із ним не зрівнялося», – ділиться дівчина.

Кожна дівчина-спортсменка рано чи пізно стикається зі зневажливим ставленням з боку хлопців і чоловіків. «Футболісток це переслідує все життя, – каже Надя. –  Хлопці вважають, що вони єдині на цьому світі, хто справді вміє грати у футбол. Але, як бачимо, жіночий футбол зараз дуже розвивається, а дівчата-футболістки переконливо доводять, що можуть бути не гіршими – а то й кращими гравчинями, ніж хлопці. Я не звертаю уваги на ці дорікання, мені це не важливо. Я іду до своєї мети.

І своєю грою переконливо доводить, що всі ці стереотипи – лише в людських головах, а не в реальності. Так само Надя розбиває стереотип, що професійні спортсмени не досягають успіхів у навчанні.

«Так, навчання поєднувати зі спортом або якимось іншим серйозним захопленням дуже важко, адже щоб встигати все, треба цього дійсно прагнути і бути дуже наполегливим, – погоджується дівчина. – Але поки що мені все вдається. Додатково також вивчаю англійську мову, бо знаю, що вона мені знадобиться у житті».

Крім футболу,  Надія любить ще й баскетбол. Разом з батьками і братом, теж футболістом, люблять активний відпочинок, щороку їздять в гори кататися на лижах. «Там я відкрила для себе ще одне хобі – сноубординг. Тепер, щойно є нагода, залюбки катаюся на сноуборді».

Вже навесні на Надю, окрім спортивних, чекають і освітні виклики – складання ЗНО. Конкретних планів на студентське життя дівчина поки не має, але прагне грати у футбол і навчатися за кордоном. «А моя мрія на 2020-й, – ділиться авторка найкращого голу, – стати найкращою молодою гравчинею і принести своїй команді користь, щоб ми увійшли до трійки в чемпіонаті України, продовжили грати і вийшли у Лігу Чемпіонів».

Віталіна МАКАРИК.

Коментарі
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up