На головну Війна “Бережіть себе!” – кажуть на блокпості

“Бережіть себе!” – кажуть на блокпості

113

Дорога в окуповані міста очима водія-волонтера Олександра Новосада.

Війна перетворила кожного українця на супергероя у реальному вимірі. У відданій боротьбі за перемогу “за руки” взялися волонтери, які організовують збір речей, благодійники, які діляться останнім, координатори, які направляють необхідне нужденним, та водії. Так, саме керманичі – це ті люди, які попри небезпеку долають тисячі кілометрів, доставляють добро і любов у вигляді гуманітарної допомоги українцям в гарячі точки.

- реклама -

 Одним із них є Олександр Новосад, мешканець села Губин, що за  20 кілометрів від Володимира. До війни він займався сількогосподарською справою, а вже зараз – волонтер на колесах. На відповідь, чому долучився до волонтерства відповідає із чоловічою стриманістю: “Бо сидячи вдома, ти не будеш нічого знати – де і що робиться. А так є можливість, є машина, тому почав допомагати”.

Водій Олександр розповідає, що пропозицію здійснити рейс в Харків, де нині  гарячі бої, отримав від свого знайомого-волонтера Андрія Кандиби: “Він подзвонив, чи можу завести гуманітарну допомогу на Харків. Навіть не задумуючись сказав, що поїду!”.

Гуманітарну допомогу в гарячу точку з Володимира везли двома бусами разом із кумом Володимиром Поліщуком та Олександром Гримайлом.

“Їхали туди через Вінницю, о 9 годині вечора виїхали, а о пів на другу дня для лиш стали на розвантаження. Це близько 16 годин у дорозі”, – ділиться Олександр та додає, що волонтерські автівки можуть рухатися і в нічний час, маючи відповідний документ про дозвіл на пересування в період дії комендантської години. А от із заправками – біда, тому пальне везуть із собою і заправляються прямо на дорозі.

Кілометри шляху до пункту призначення розділяють блокпости, де можна почути такі цінні слова підтримки.

“На головних дорогах,  де вони стоять, до таких, як ми, прихильно ставляться і кажуть: ”Ви знаєте, куди ви їдете. Ми вам дуже вдячні, ви добру роботу робите! Бережіть себе!” І це так в дорозі зігріває!” – зауважує волонтер, однак зізнається, що нерідко блокпости на в’їзді до кожного села та ретельна перевірка на них трохи забирають і без того дорогий час, який у кожного наразі на вагу золота. Проте, Олександр розуміє, що захист теж мусить бути.

Кінцевий пункт призначення для волонтера були околиці Харкова. На запитання про страх опинитися в гарячій точці чоловік відповідає стримано: “Страшно. А як інакше? Але намагаємося про те не думати. Просто біля нас спрацювало наше ПВО. Це було, звісно, страшно. Але треба всім об’єднуватися і робити добру справу!” – переконаний Олександр.

За словами водія, вони зуміли успішно доставити таку необхідну харків’янам допомогу, бо окуповане місто наразі має гуманітарну катастрофу. “Дійсно, в Харкові зараз біда, у місті не вистачає продуктів, не вистачає всього. Ми веземо туди дуже багато товарів дитячого призначення, бо їх там зовсім нема. Жінки, які там приймали передачу, дійсно плакали від того, що такі неохідні речі привезли. Бо там нема нічого: ні памперсів, ні їжі. ” – пригадує Олександр. Він також розповідає, що наразі у місті проблема №1 – велика кількість сиріт, яким теж треба допомога. Тому вже планує наступні волонтерські поїздки.

“Зараз поїздка буде на кінець тижня. З нашого села зараз біля Херсону  воюють двоє  хлопці-військовиків. Ми для них збираємо кошти і купуємо дві автівки, а потім відженемо їх туди. Бо вони не мають там транспорту. Як тільки приїдемо звідти, то одразу знову на Харків. Уже пів буса допомоги зібрано. Це ми вже не від Володимира, а від своєї громади збираємо”, – розповідає Олександр, який  впевнений, що і надалі буде продовжувати долати тисячі кілометрів заради українців і нашої перемоги!

Дарина ХАМІНА.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

одинадцять − два =