Іще три роки тому володимирчанин Сергій Миселюк, який вже багато років живе та працює у столиці, і подумати не міг, що легко долатиме 42-х кілометрові марафони, отримуватиме від цього задоволення та «замахнеться» на змагання найвитриваліших людей світу Іronмan. Під час свого чергового візиту до батьків у рідне місто, він поділився з читачами «СП» як йому вдалось досягнути таких успіхів та яка система харчування допомогла позбутись невиліковної хвороби.

В дитинстві він перепробував усі спортивні секції, що є в місті, але найдовше затримався у легкій атлетиці, де протягом кількох років займався стрибками у висоту. Попри це, Сергій зізнається, що ніколи не любив бігати, адже це йому давалось найважче. Після закінчення школи, педколеджу та вступу до столичного вишу, спорт дещо відійшов на другий план, хоча і студентом продовжував брати участь у змаганнях за честь своїх навчальних закладів.

- реклама -

Опанувавши фах міжнародної економіки та змінивши декілька робочих місць, разом із товаришами започаткував власну справу у сфері систем опалення. До того як почав бігати, віддушиною для нього були мандрівки світом.

Купив кросівки і почав бігати

Переломним моментом, який докорінно розділив життя Сергія на «до» і «після» відбувся у 2017 році, коли випадково натрапив на статтю про всесвітньовідомий триатлон  Ironman, учасники котрого без зупинок пропливають 4 кілометри, проїжджають велосипедом 180 кілометрів та пробігають ще 42 кілометри.

«На той час, люди, які долали  відстані повного бігового марафону, здавались мені надлюдьми, адже для цього потрібно дуже багато тренуватись, а як можна водночас стільки кілометрів ще й проплисти та проїхати, взагалі не міг зрозуміти. Дуже довго «переварював» цю інформацію, не спав цілу ніч, переглядав відео різних людей, як вони готувались до триатлону, а наступного дня пішов і купив собі кросівки», – розповідає Сергій.

Тренування на шляху до першого марафону почались із невеликих пробіжок – поступово, крок за кроком, Сергій збільшував навантаження, починаючи з одного-двох кілометрів. Згодом чоловік долучився до одного із столичних бігових клубів, де почав тренуватись під наглядом професійного тренера.

Регулярні заняття бігом вимагають самоорганізації та дотримання певного режиму. За останні два роки Сергій звик прокидатись о 5-6 ранку та приступати до тренувань. У холодну пору року, коли закривається сезон бігових та велопробіжок, частіше за все займається ввечері у залі або ж у басейні. Адже протягом зими також потрібно підтримувати свою форму, готуючись до забігів, котрі стартують на початку весни.

Сергій зазначає, що на відміну від європейських країн, де усіляко сприяють любительським видам спорту, в Україні спортсмени-аматори займаються та організовують клуби на власному ентузіазмі. Це помітно і по тому яка кількість марафонів щорічно організовується – приміром, у найбільш «бігаючій» Німеччині забіги проводяться щонеділі одночасно у декількох містах, в той час, коли в Україні всього 5-6 марафонів на рік.

В українських забігах спортсмен-любитель долав дистанції лише у 10 та 20 кілометрів. А усі свої марафони пробігав закордоном. Каже, що таким чином поєднує приємне з корисним – насолоджується подорожжю до нових місць, а також знайомством із однодумцями з усього світу та подоланням ще однієї сходинки до своєї мети. Перші 42 марафонські кілометри у своєму житті він пробіг у Стамбулі у 2017 році. Цьому передували чотири з половиною місяці посилених тренувань. Наступні два марафони пробіг на Кіпрі та у Франкфурті. Найкращий час показав під час марафону у Німеччині, подолавши дистанцію за 3 години і 23 хвилини.  Наразі Сергій готується вже до п’ятого марафону, який відбудеться невдовзі у Флоренції.

Паралельно із марафонськими забігами спортсмен-любитель почав пробувати себе і у триатлоні. Для цього йому потрібно було «подружитись» із велосипедом та покращити свої плавальні навички. Сергій брав участь як і в коротких триатлонах, що називають спринтами, так і в «олімпійках» із довшими дистанціями – в Одесі, Дніпропетровську, Києві та Львові. Кілька разів подолав чоловік і український триатлон Half Ironмan, що є половиною дистанції «залізної гонки». А на наступний рік Сергій уже зареєструвався на участь у повній дистанції Ironмan, який відбудеться у Гамбурзі.

«Щоразу на подібних змаганнях та міжнародних марафонах ти потрапляєш у таку надзвичайну атмосферу, де збираються тисячі людей, що перебувають на одній хвилі – усі енергійні, позитивні та дружелюбні. Тепер у мене багато знайомих з Польщі, Франції, Казахстану та інших країн з якими підтримую зв’язок у соцмережах. На марафони їжджу з дружиною та великою компанією друзів», – ділиться спортсмен-любитель.

Чому далеко не усі учасники марафону добігають до фінішу? Причин може бути багато, пояснює Сергій – це і перегрів тіла, і неправильно вибраний темп бігу, і судоми м’язів, недостатня фізична підготовка. Що ж до стану здоров’я, то бігати можуть практично усі. Більше того біг – це  природний спосіб пересування для кожної людини, яким більшість користується не так часто, а звідси і усі проблеми на початках занять. Та якщо регулярно займатись, поступово збільшуючи навантаження, то дуже скоро організм стане міцнішим, витривалішим, поліпшиться імунітет та загальне самопочуття.

Пів року їв одні фрукти

Регулярними заняттями спортом Сергій не обмежився – дуже швидко він зрозумів, що потрібно щось робити і з харчуванням. Після докорінного вивчення інформації, спочатку відмовився від продуктів тваринного походження, а потім перейшов на виключно «живу їжу» – натуральні рослинні продукти без термічної обробки. Таку систему харчування називають веганським сироїдінням. Вона полягає у вживанні в їжу сирих фруктів, ягід, овочів, бобових та зернових, злаків, зелені, горіхів і сухофруктів. Проте Сергій більше надає перевагу фрукторіанству, коли харчування включає в себе лише сирі плоди – переважно фруктів та ягід, а також плодових овочів. Та жорстко такої системи дотримувався лише протягом пів року, зізнається чоловік. А зараз інколи дозволяє собі рослинні продукти з термічною обробкою.

«Через три місяці після кардинальної зміни харчування та регулярних занять спортом я забув про хронічне захворювання щитовидної залози. Досі постійно обстежувався, здавав аналізи і яке ж було моє здивування, коли усі показники виявились у нормі! Як виявилось, багатьом моїм знайомим завдяки такому ж способу харчування вдалось позбутись цукрового діабету, гіпертонії, і навіть раку. Можливо, раніше я б і сам у це не повірив, якби не переконався на власному прикладі», – переконує Сергій.

На думку вегана, свіжі необроблені продукти приносять максимум користі його здоров’ю. Така їжа запускає процес самовідновлення організму, а тому відступають хвороби, які медики вважають невиліковними. Окрім цього, подібна система харчування допомагає значно знизити вагу тіла – Сергію таким  чином вдалось позбутись 15-ти кілограмів. Такої ж системи харчування дотримується і його дружина.

Улюблені продукти для Сергія є ті, котрі є сезонними, адже, до прикладу, кавун найкраще смакує та приносить користь у серпні-вересні, а не взимку. Головний критерій у виборі фруктів та овочів – це їхня стиглість та, відповідно, смакові якості. За день чоловік з’їдає близько 8-ми кілограмів плодів.

Попри застереження дієтологів, 36-річний спортсмен-аматор переконує, що фрукторіанство повністю забезпечує його організм усіма необхідними мікроелементами, тож йому вистачить сил, аби подолати наступного року повну дистанцію Ironman у числі перших. Адже наразі найбільша мрія Сергія – потрапити   на Чемпіонат світу з цього ж триатлону, який проводиться щороку на Гаваях і куди з’їжджаються найсильніші «залізні люди» з усієї планети.

Тетяна ІЗОТОВА.

 

 

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

4 × 5 =