На головну Новини «Блаженний острів» як театральний дарунок місту

«Блаженний острів» як театральний дарунок місту

162

“Слава труду! Підтримайте світову революцію”! — з такими словами зустрічали глядачів на вході до фойє культурно-мистецького молоді актори народного аматорського театру-студії “Різнобарв’я”. Рівно за тиждень до святкування Дня міста тут відбулася прем’єра вистави “Блаженний острів” за п’єсою Миколи Куліша “Отак загинув Гуска”. Вона стала театральним дарунком Володимиру до його 1033-х іменин.

    “Ми обрали для постановки твій Миколи Куліша не просто так. Цей яскравий український драматург –  найближчий друг Леся Курбаса, діяча мистецтв світового масштабу, який створивши свій легендарний театр  “Березіль”, поставив всі п’єси Куліша. Загинули вони в один день, від однієї кулі – розстріляні в Сандармоху. Сам автор означив жанр цієї п’єси як сатиричну комедію, але те, що для одних може бути в житті комедією, для інших трагедія. Як в житті, балансуємо на межі між ними. А ще це вистава про те, що часи не вибирають, в них живуть. Ми можемо тільки зробити вибір, як прожити це життя”, – пояснила перед прем’єрою режисерка-постановниця театру Лариса Половньова.

- реклама -

   У цієї п’єси, до слова, доля не менш драматична, ніж у її автора. Одразу після того, як вона була написана, у 1926 році, її хотіли поставити три провідні українські театри, проте зробити це не вдалося. Її текст не був опублікований за життя Миколи Куліша, а потім довго вважався втраченим. Але у 1958 році Петро Кравчук з Канади розшукав примірник п’єси у Детройті, і вже через два роки її надрукували у Києві, у Держлітвидаві. Комедію було вперше поставлено у театрі-студії, яким керував Мар’ян Крушельницький, у Києві, але вже через кілька показів виставу заборонила комуністична влада.

   Воно й не дивно, адже у п’єсі йдеться про те, як важко колишній чиновник Савватій Гуска та його родина сприймають зміни, принесені більшовицькою революцією. Автор ніби й не робить на цьому зумисного акценту, виносячи на перший план більш житейські проблеми: у Савватія та Секлети Гусок аж семеро доньок, яким уже давно пора заміж, а жених на горизонті тільки один – київський студент П’єр Кирпатенко. Однак за «шлюбною» проблемою криється дещо більше – відчуття страху, тривожності і непевності, яке у серця простих містян і селян принесли більшовики.

   Оце відчуття, замішане на комічних моментах, чудово передали актори театру «Різнобарв’я». У ролі Савватія Гуски виступив харизматичний Юрій Лукницький, його дружину, даму«старорежимну» і «обморочну», зіграла Світлана Федосєєва, а богобоязну, але «не без гріха» няню Івдю – Наталія Самрук. Виразно і яскраво дуже різні і цікаві характери сімох доньок Гуски втілили Ольга Щербіна, Богдана Чишій, Тетяна Корнієлова, Анжела Кулик, Єлизавета Кривицька, Луїза Якимчук та Олександра Ізотова. Наталя Родіна блискуче зіграла «активістку з комуністичним прівєтом», а Микола Матусевич – агентаз мандатом ГрамЧК. Роль єдиного потенційного жениха П’єра Кирпатенка дісталася Юрію Попову.

   Про те, аби створити на сцені належну атмосферу, створити декорації та костюми і наповнити залу глядачами подбали Наталія Нечипорук, Стас Грицюк, Світлана Федосєєва, Микола Матусевич і Наталія Бутенко.

   Виставою «Блаженний острів» театр «Різнобарв’я» закрив свій уже шостий театральний сезон. У ньому актори подарували глядачам чимало цікавих постановок, і не лише у звичному форматі. Розпочався сезон філософським триптихом моновистав “Три жінки, три долі”, продовжився «чорною» комедією “Трупарня #5”, потім з молодіжною студією зняли декілька відеофільмів, які занурили глядачів у повсякдення Володимира сторічної давності, також молодіжна студія представила виставу “Мій уявний друг”. А завершився сезон п’єсою Миколи Куліша.

   На прем’єрі артисти «Різнобарв’я» не лише приймали квіти та вітання від публіки, але й дарували їх: перед початком вистави привітали тих акторів і друзів театру, які цими днями відзначили свої дні народження.

Віталіна МАКАРИК.

Поділитися
- реклама -

Прокоментувати

Введіть Ваш коментар
Введіть Ваше ім'я

19 − вісім =