У вівторок міський голова Петро Саганюк традиційно зустрівся з журналістами місцевих засобів масової інформації і відповів на їхні запитання.
У ніч на п’ятницю містом пронісся сильний буревій. Як його наслідки? Які «уроки» він дав для міського господарства? Попередження про посилення шквального вітру ми отримали раніше, але годі передбачити, де він пронесеться і який слід залишить. О шостій ранку у місті вже працювати комунальники, яким насамперед довелося прибирати звалені бурею дерева. Два з них вітер зламав на вулиці Ковельській, одне на Привокзальній, два впало на Ладомирському кладовищі, на жаль, поруйнувавши надмогильні пам’ятники. Сталося відключення водопостачання у часовому проміжку між третьою і п’ятою годинами ночі, але ця аварія була ліквідовано оперативно, на ранок місто вже було з водою, жителі цього практично не відчули. Було багато закидів електричних проводів, що вимагало активних дій енергетиків. За два дні наслідки стихій були повністю усунуті.
Хоч і потішили інформацією, що у лікарні вже ввімкнути теплопостачання, однак, приміром, у пологовому відділенні температура трималася на рівні 14-12 градусів, а для породіль з немовлятами це дуже мало. Так, міським головою прийнято розпорядження про початок опалювального сезону, і хоч температура зовнішнього повітря ще не дає підстав для його дострокового початку, тепло у лікарню вирішили подати раніше. Чому так було у пологовому відділенні, з’ясуємо. Ми дали кошти і всі можливості керівництву ТМО, аби пацієнти у лікарні не мерзли. Де є такі можливості, подамо тепло у школи і дитсадки.
У місті було запроваджено роздільний збір сміття, але, як виявилося, ненадовго, підприємець: який за це взявся, виїхав з Володимира. Чи не планує комунальне підприємство «Полігон» взяти на себе такі повноваження? Безумовно, цю справу варто продовжити і ми над цим міркуємо. До такого сортування сміття, як у Європі, ще не дотягнемо, але хоча б налагодити окремий збір його видів – окремо пластик, окремо скло…
Знову був у полі уваги керівництва області 44-квартирний будинок. Не хочу образити військових, але склалося враження, що люди, які забезпечують їхні соціально-побутові умови, до своїх обов’язків ставляться халатно. Роботи там ведуться, як мокре горить. На цім об’єкті, який вже мав би готуватися до здачі, працює два десятки робітників, тоді як їх там мало б бути до сотні. Вплинути на цей процес важко, це не дуже добре, коли тендери на місцеві об’єкти виграють фірми здалека. У цьому випадку це фірма з Вінниці, а замовником виступає Головне квартирно-експлуатаційне управління.
Постійно нагадуєте про потребу шефської дпомоги військовим. У чому конкретно вона вже надана? На всі їхні проблеми, з яким ті звертаються, намагаємося у міру можливостей реагувати. Місто виділило для цього 500 тисяч гривень, але сприяємо не лише фінансами. Допомогли 50 тоннами асфальту, який постелили на плацу, у розташуванні частин проклали 300 квадратних метрів бруківки. Підключилися і підприємці, щоб благоустроїти ще тисячу квадратних метрів території. Сто тонн асфальту на благодійній основі виділяє дорожнє підприємство Юрія Ольхового, п’ять кубів лісу для ЗРП спонсорує держлісмисгосп. Спортивний інвентар придбали за кошти, які були виручені під час «Смаковиці», і за перерахований одноденний заробіток працівників міськвиконкому.
До редакції телефонували жителі вулиці Солопа з наріканнями, що по ній ні пройти, ні проїхати, інші асфальтують, а по цю забули. У місті загалом заасфальтовано 60 відсотків вулиць, цього року такі роботи виконані на 23-х, ще є заявки від жителів понад 70-ти. Коли вони будуть виконані, передбачити нині важко, адже проект державного бюджету на наступний рік не вселяє щодо цього оптимізму, бюджет розвитку може бути суттєво урізаним. Однак жителям цієї вулиці, як й інших, де приватна забудова, не слід чекати, що міська влада за них усе зробить. Треба створювати свій вуличний комітет, долучатися на умовах співфінансування, а тоді й влада допомагатиме.
Антоніна МИХАЛЬЧУК.
