Новини

«Будинок «Слово» – фільм, який має переглянути кожен

Культура, Лайфстайл
194 переглядів

«Будинок «Слово». Нескінчений роман» – це історична драма, знята режисером Тарасом Томенком, який написав сценарій спільно з Любовʼю Якимчук. Фільм описує життя письменників доби « Розстріляного Відродження», яких поселили в один будинок у Харкові, та змусили працювати на користь тогочасної системи. Стрічку зняли за реальними подіями.

«Це дійсно величезний, довгий шлях. Понад десять років тому він почався. Це був 2013 рік, коли ми зустрілися з Любовʼю Якимчук. Спочатку народився документальний фільм «Будинок «Слово». Це була «розвідка» до написання серйозного сценарію художнього фільму. Як на мене, це надзвичайно важлива і актуальна картина зараз, тому що те, що відбувалося в Будинку «Слово», це було такою репетицією до того, що почало відбуватися зараз» – розповідав про фільм Тарас Томенко.

Ця кінострічка – культурна коштовність, яка відображає нашу ідентичність та волелюбність. Цей фільм ще раз нагадав нам про ті жертви наших громадян, які були покладені задля збереження свободи слова та української культури. «Цей фільм допоможе нації прокинутися» – слова Тараса Томенка.

«Будинок «Слово». Нескінченний роман» став важливим джерелом інформації та освіти для українського суспільства, особливо для молодого покоління, яке може не знати про цю болючу сторінку історії. Він показує, як важливо боротися за свої права, свою культуру та свою історію. Цей фільм – це голос тих, хто був змушений колись мовчати, але чиє слово продовжує жити нині через їхні твори.

Цікавим фактом про цю кінострічку є те, що все відео транслюється чорно-білим фільтром, крім одного кадру – кадру закривавленої води, в якій українські письменники йдуть ніби на зустріч своїй смерті. Такі відтінки фільму посилюють напругу при перегляді та підсилюють усю трагічність історії.

Режисер Тарас Томенко часто порівнює події в його стрічці з реаліями. Тому образ вигаданого персонажа Володимира Акімова, співробітника НКВС, дуже схожий на образ молодого володимира путіна. Ця деталь ще більше передає глядачам відразу до цього героя фільму.

«Я засуджую і глибоко ненавиджу свого персонажа. У такій роботі ціла палітра емоцій і відчуттів, коли ти працюєш над цим матеріалом, коли тобі треба бути правдоподібним, переконливим, але ти розумієш, що його вчинки – це вчинки не здорової людини. І якщо цей образ під  час перегляду викликає у вас почуття огиди, ненависті, бажання вбити декілька разів, то значить – я впорався» – слова Дмитра Олійника взяті з інтервʼю.

Ніколи не варто забувати, хто наш справжній ворог, тому що історія завжди повторюється. Також завжди памʼятаймо про талановитих українських письменників, які подарували нам своє слово.

Ольга ШИДЛОВСЬКА,

студентка 2 курсу факультету філології та журналістики Волинського національного університету імені Лесі Українки

Коментарі
Теги: проба пера
Поділитися
Головні новини
Реклама
keyboard_arrow_up