Черговий збірник спогадів володимирчан випустив історико-культурний заповідник «Стародавній Володимир». За «круглим столом» у культурно-мистецькому центрі співробітники розповіли, як збирали розповіді старожилів і документи, дякували небайдужим землякам за готовність ділилися спогадами, у яких долі конкретних людей та цілих родин відображають історію нашого міста та й усієї країни.
Роздинкою зустрічі стала демонстрація фільму АТМ «Володимир», у якому співробітники заповідника та актори аматорського театру-студії «Різнобарв’я», у строях 19-го століття,наче вустами тодішніх містян, розповідають про улюблені куточки Володимира, про історію його храмів, скверів, вулиць. Допомагала історикам відчути себе володимир-волинцями позаминулого сторіччя і здійснити таку історичну реконструкцію режисер Лариса Половньова. З екрану мило посміхається й фліртує романтична панночка Орися Вознюк, розмірено походжають вулицею в образах поважних пань Романа Кучерява та Світлана Федосєєва…
Враженнями від нового збірника поділилися старожили міста Мирослава Захарова та Наталія Грабарчук. Знаний композитор Сергій Шишкін повідомив, що домігся від керівництва столичного концертного залу «Україна» дозволу виставити в Інтернет-мережі запис своєї пісні «Володимире мій», яку виконував минулої осені разом із нашої землячкою, скрипалькою Іванною Ворошилюк. Такий подарунок композитор присвятив 1030-річчю рідного міста. Тепер, незважаючи на те, що ніхто із володимирчан не поїхав на ювілейний концерт митця, маємо нагоду переглянути й послухати пісню у Фейсбуці, Інстаграмі, Ютубі.
Про значимість збереження спогадів та розповідей старожилів говорили колишній начальник відділу культури Андрій Щоцький, пенсіонер Сергій Садовський. Житель міста Андрій Майвійок із відомого володимирського роду Шуровських розповів, що після публікації у газеті «Слово правди» та на сайті рік тому статті про історію їхнього будинку (на вулиці Поштовій), одержав чимало відгуків. Навіть львівський тренер його доньки Анастасії (котра два роки поспіль бере участь у «Володимирських висотах» у День міста) дивувався, дізнавшись про це з Інтернету. До речі, розповідь Андрійової матері, Анни Дормидонтівни також увійшла до нового збірника «Володимир, яким ми його пам’ятаємо».
Андрій Матвійок запропонував співробітникам заповідника приходити до шкіл, щоб, на уроках історії чи народознавства зацікавити дітей минулим міста, пробуджувати цікавість до доль їхніх близьких – батьків, дідів, прадідів. Адже життєписи окремих родини це і є історія народу.
Директор ДІКЗ «Стародавній Володимир» Володимир Пикалюк, та його працівники тепло і щиро дякували містянам, авторам цьогорічного збірника. До нього увійшов 21спогад, вперше включена розповідь іноземки, громадянки Польщі Магдалени Колцон. Надзвичайно цікавими є 31 сторінка архіву Миколи Ваврисевича, 25 сторінкок спогадів Анни Матвійок (Шуровської), розповіді Наталії Грабарчук про відомі родини Караваєвих, Бобків, Чапліних. Зрештою, нецікавого у новому збірнику немає.
Ірина НАДЮКОВА.
